Освідування - це самостійна слідча дія, що проводиться на підставі ухвали слідчого, здійснювана або самим слідчим, або (за його дорученням) лікарем і направлена на безпосереднє обстеження тіла людини в цілях виявлення і фіксації слідів злочину, особливих прикмет і ознак функціонального і анатомічного характеру.
Освідування є своєрідним видом слідчого огляду і в той же час самостійною слідчою дією.
Цілями цієї слідчої дії є виявлення і фіксація на тілі підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка слідів злочину або особливих прикмет. Слідами злочину в даному випадку можуть бути садини, рани, синці, укуси, подряпини, а також сліди крові, виділення людського організму, плями або частинки фарбувальних або інших речовин. Особливі прикмети - це ознаки зовнішності, що виділяють дану людину з середовища схожих на неї: шрами, татуїровки, рідні плями, бородавки, рубці, фізичні недоліки, сліди раніше перенесених хвороб [14, с.198-199].
При провадженні слідчого огляду (огляду) дотримуються наступні процесуальні вимоги. Проводиться воно тільки по мотивованій ухвалі слідчого, яка обов'язкова для тих, відносно кого вона винесена. Підозрюваний і звинувачений піддаються огляду для виявлення на їх тілі слідів боротьби, залишених потерпілим, пошкоджень, випадково заподіяних самому собі при скоєнні злочину, слідів різних речовин. Потерпілий може бути оглянутий для виявлення на його тілі різних пошкоджень і слідів - крові, сперми і інших людських виділень. Свідок підлягає огляду з метою виявлення на його тілі слідів, що мають відношення до події злочину в основному у вигляді різних речовин. При відмові особа може бути оглянута в примусовому порядку. Огляд здійснюється слідчим з обов'язковою участю понятих. Якщо відбувається оголення тіла оглянутого, то поняті повинні бути однієї з ним статті; у огляді може брати участь фахівець (судово-медичний експерт або інший лікар). Свідок не присутній при огляді обличчя іншої статті, якщо необхідне оголення його тіла. Огляд у такому разі проводить фахівець-лікар при понятих тієї ж статті, що і оглянутий. При огляді недопустимі дії, принижуючі честь і гідність особи, а також спричинення якого-небудь збитку її здоров'ю. Про провадження огляду складається протокол, в якому детально і послідовно висловлюються хід і результати проведеної дії.
Огляд слід відрізняти від слідчого огляду, судово-медичної експертизи і особистого обшуку.
Виявлені при огляді сліди і особливі прикмети фіксуються шляхом складання протоколу, фотографування, викреслювання плану тіла, виготовлення об'ємних зліпків. Сліди і речові докази слід не тільки детально описати в протоколі, але і вилучити в натурі для залучення до матеріалів кримінальної справи.
Значущість особливих прикмет в розслідуванні злочинів має глибоке історичне коріння. Ще за 300 років до наший ери в Єгипті фізичні ознаки зовнішності, перш за все особливі прикмети, фіксувалися по спеціальній методиці, що отримала назву «кулай-палай». У сучасній діяльності слідчих в процесі розкриття і розслідування злочинів виявлення особливих прикмет також є важливим завданням.
На основі аналізу понять особливих прикмет, які містяться в криміналістичній і кримінально-процесуальній літературі, можна дати наступне визначення: особливі прикмети - це ознаки зовнішності, які виникають і виявляються як відхилення від природної (нормального) анатомічної і морфологічної будови і розвитку тіла людини, зовнішнього прояву функцій його організму, здатні сприйматися на плотському рівні і що дозволяють забезпечувати встановлення тотожності або пізнання конкретної особи в процесі розкриття і розслідування злочинів.
Представляється, що подальше поглиблення вчення про особливі прикмети сприятиме конкретизації і деталізації приватних теорій, а також вдосконаленню слідчої, експертної і судової практики.
Фактична відсутність в криміналістичній літературі достатньо розроблених принципів класифікації особливих прикмет дозволяють запропонувати власну їх класифікацію, виділивши наступні критерії:
1) поверхня, на якій вони знаходяться (нашкірні особливі прикмети, розташовані на тілі або окремих його частинах, особливі прикмети волосяного покриву);
2) особливості (відхилення) в морфологічній будові тіла людини (анатомічні особливі прикмети тіла в цілому і окремих його частин);
3) місце їх розташування (особливі прикмети частин тіла і окремих органів);
4) відхилення у функціонуванні організму людини і його поведінці (функціональні особливі прикмети, особливі звички);
5) зовнішні прояви (розташовані на ділянках тіла, прихованих або не прихованих одягом) - помітні особливі прикмети;
6) час виникнення (природжені або придбані особливі прикмети);
7) суб'єктивні чинники (причини) виникнення: особливі прикмети, що виникли по волі (бажанню) живої особи, незалежно або всупереч її бажанню.
Вперше термін «освідчування» для позначення слідчої дії був законодавчо закріплений в Статуті кримінального судочинства (1864 р.). При цьому він використовувався для позначення як огляду, так і провадження експертизи.
Аналіз визначень освідчування, викладених в науковій літературі, дозволяє зробити наступні висновки.
По-перше, освідчування є самостійна слідча дія і проводиться як на стадії попереднього розслідування, так і в процесі судового слідства.
По-друге, освідчування - це універсальний спосіб збирання доказів в процесі доведення.
|
Статус в ICQ - 368455693. У режимі online - 
