|
||||||||||||||||||||||||||||||||
ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ ПІДПРИЄМСТВ ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ
Громадське харчування – це разом торгівля, виробництво і сфера обслуговування Громадське харчування, це галузь (точніше, підгалузь) торгівлі, що спеціалізується на: - виробництві їжі, тобто продукції, призначеної для негайного вживання; - обслуговуванні процесу споживання; - виготовленні харчових напівфабрикатів і кулінарно-кондитерських виробів; - продажу продукції споживачам (див. таблицю 1.1). Таблиця 1.1 Складові громадського харчування Громадське харчування Виробництво їжі Обслуговування процесу споживання Виготовлення харчових напівфабрикатів і кулінарно-кондитерських виробів Продаж продукції споживачам У громадському харчуванні процес доведення товарів до споживача дещо складніший, ніж у звичайній торгівлі, і має певні ознаки виробництва, бо майже всі придбані для поточної діяльності товарні запаси тією чи іншою мірою підлягають переробці. Таке нерозривне поєднання виробничої діяльності з торговельною не могло не відбитися на методології ведення бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування. Достатньо сказати, що на підприємствах громадського харчування для відображення господарських операцій водночас можуть застосовуватися як рахунки, призначені для обліку операцій у торгівлі (рах. 28 “Товари”; рах. 702 “Дохід від реалізації товарів”), так і суто виробничі рахунки (рах.20 “Виробничі запаси”; рах.23 “Виробництво”; рах.25 “Напівфабрикати”; рах.24 “Брак у виробництві”; рах.26 “Готова продукція”; рах 701 “Дохід від реалізації готової продукції”; рах 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”). Якщо бути точнішими, то громадське харчування, - це не тільки торгівля і виробництво разом, - у єдиному зв'язку з ними знаходиться і сфера обслуговування (виконання замовлень, доставка тощо) . З того, як на підприємствах громадського харчування ведеться облік витрат, вже можна зробити висновок про його подібність до обліку в інших сферах діяльності. Хоча витрати на підприємствах громадського харчування й враховуються як єдине вартісне ціле, при бажанні завжди можна виділити такі основні складові собівартості: - собівартість реалізованої готової продукції; - собівартість реалізованих товарів; - собівартість реалізованих робіт і послуг. Та не слід вбачати у цьому складність. Бухгалтерський облік на підприємствах громадського харчування складним може здатися лише на перший погляд через деяку громіздкість у документообороті (нічого не вдієш: постійні зміни в меню, матеріальна відповідальність на складах, на кухні, у буфетах, на лотках, у виїзній торгівлі тощо). У самій же методології бухгалтерського обліку, якщо спробувати осягнути його в цілому, навряд чи можна знайти щось таке, чого немає у торгівлі, або те, що відрізняло б ту чи іншу виробничу операцію від аналогічної у промисловості; при цьому про сферу обслуговування можна зайвий раз і не нагадувати - аналогія очевидна. Таким чином, підприємницьку діяльність під назвою "громадське харчування" можна розглядати як синтез трьох видів діяльності: виробництва, сервісу і торгівлі. Торгівля, в свою чергу, поділяється на роздрібну і оптову, бо така продукція, як напівфабрикати або кулінарно-кондитерські вироби, може реалізовуватись не лише населенню з розрахунком через косовий апарат (за готівку), але й іншим юридичним особам певними партіями з розрахункум через банк. В окремих випадках оптом реалізується і обідня продукція, але в обліку такий продаж прирівнюється до роздрібного Валовий товарооборот і валова продукція У сфері громадського харчування так само, як і в торгівлі, головним валовим показником є товарооборот. Величина товарообороту визначається як обсяг реалізації за певний період, визначений в продажних цінах. Роздрібний товарооборот - це обсяг продажів продукції власного виробництва і покупних товарів за готівкові кошти. Оптовий товарооборот - це, як правило, обсяг продаж напівфабрикатів власного виробництва, а також кулінарних і кондитерських виробів певними партіями по безготівковому розрахунку. Структура товарообороту громадського харчування по елементах ціноутворення складається з: - матеріальних витрат (таких як, вартості харчової сировини; вартості товарів; інших матеріальних вітрат); - витрат на оплату праці; - відрахування на соціальні заходи; - амортизації; - інших операційних витрат; - націнки, за рахунок якої покриваються адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності і забезпечується фінансовий результат. Для обліку націнки, немає значення, чи застосовується в бухгалтерському обліку спеціальний рах.285 “Торгова націнка”, чи ні. Різниця між ціною реалізації і ціною придбання харчової сировини і товарів, визначена за фактом продажу, це теж не що інше, як торгова націнка. Другим важливим валовим показником у сфері громадського харчування є показник валової продукції громадського харчування, який розраховується як сума реалізованих торгових націнок. Уся продукція громадського харчування складається з (див. рис. 1.1.): - продукції власного виробництва; - покупних товарів . Продукція громадського харчування Продукція власного виробництва Покупні товари Їжа, готова до негайного вживання товари, які реалізуються без будь-якої обробки ( в т.ч. кулінарні вироби і напівфабрикати, придбані на стороні для подальшого продажу без додаткової обробки) Напівфабрикати власного виготовлення Кулінарні і кондитерські вироби Придбані товари, які зазнали теплової або холодної обробки Рис. 1.1. Складові продукції громадського харчування До продукції власного виробництва належать: - обідня продукція, готова до негайного вживання; - напівфабрикати власного виготовлення, які можуть бути використаними для подальшої обробки або реалізовані у напівготовому вигляді; - кулінарні та кондитерські вироби; - придбані товари, котрі перед реалізацією зазнають теплової або холодної обробки (варені яйця, бутерброди тощо). Бухгалтерський облік такої продукції здійснюється на рахунку 26 “Готова продукція” До покупних товарів належать товари, котрі реалізуються без будь-якої обробки. Наприклад, алкогольні напої, тютюнові вироби, сірники, хлібобулочні вироби (крім тих, що входять до складу продукції власного виробництва), фрукти тощо. Кулінарні вироби і напівфабрикати, придбані на стороні для подальшого продажу без додаткової обробки, також повинні обліковуватись як покупні товари. Бухгалтерський облік товарів здійснюється на рахунку 28 “Товари”. Синтетичний облік продукції громадського харчування ведеться тільки у вартісному вимірі, аналітичний - ще й у натуральних одиницях. При цьому власні напівфабрикати, кулінарні, кондитерські вироби, а також покупні товари підлягають обліку у вагових одиницях, а обідня продукція - поштучно у асортиментному розрізі страв. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві залежить від багатьох факторів: форми власності, організаційно-правової форми підприємства, характеру технології і обсягів його діяльності, чисельності персоналу, структури управління тощо. Організація бухгалтерського обліку є у компетенції його власника (учасників) або уповноваженого органу (посадової
АУДИТ РОЗРАХУНКІВ ЗА СОЦІАЛЬНИМ СТРАХУВАННЯМ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|