Увага!

1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку


.

2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.

3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.

4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.

В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.





Автореферати Оплата
Замовити
Контакти




Hey.lt - Nemokamas lankytoju skaitliukas





Besucherzahler rusian brides
счетчик посещений
web clocks relojes webs
Contatore
Besucherzahler ukrainian girls
website counter
Besucherzahler russian marriage
contatori per blog
contadores de visitas mail order brides
contatori per blog
besucherzahler contador de visitas
Contatore per sito






Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой).

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)


УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ КИЇВСЬКА РУСЬ

Дисципліна:

Історія держави і права України

ID роботи:

4032

Вид роботи:

Ккурсова

План:

ВСТУП           3
Розділ 1. Виникнення і формування державності у східних слов’ян      6
Розділ 2. Виникнення держави Київська Русь      14
Розділ 3. Критика антинаукових „теорій” утворення Київської Русі      19
Розділ 4. Роль і місце Київської Русі в історії Європи       28
ВИСНОВКИ  33

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ         35

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:
Тема та ID роботи:
Кількість сторінок:

36

Рік написання:

2010

Ціна:

60 грн.

натисніть

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

Після оплати напішіть на адресу studentamua@mail.ru і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

 

У IX ст. у результаті тривалого внутрішнього розвитку східносдав'янських племен, збагаченого впливами сусідніх народів, склалася одна з найбільших держав Європи — Русь. Роль її історичного ядра відігравало Середнє Придніпров'я, де традиції політичного життя сягали ще скіфсько-античних часів. У зв'язку з тим, що центром нової держави впродовж багатьох століть був Київ, в історичній літературі вона дістала назву Київської Русі. Широко вживаються і такі назви, як “Давньоруська держава”, "Київська держава", "Давня Русь". Давньоруська держава після її утворення продовжувала розширювати свою територію. За князя Олега (882—912) були приєднані древляни, сіверяни, радимичі. Водночас ліквідовувалася залежність радимичів від хазар. За князя Ігоря (913—945) до Давньоруської держави були приєднані уличі й тиверці і знову ж древляни, які відокремилися від Києва після смерті Олега. Князі Святослав (965—972) і Володимир (978—1015) здійснювали походи у землі в'ятичів. Отже, руйнувалися й зникали старі племенні розмежування та складалася величезна територія Давньоруської держави. У Х ст. вона простягалася вже від південних берегів Ладозького й Онезького озер до середньої течії Дніпра, а на заході та південному заході — до Карпат, Пруту й пониззя Дунаю. У своєму розвитку Давньоруська держава пройшла два основні етапи. Перший охоплює кінець IX і Х ст. Тоді Київська Русь була ранньофеодальною державою, у межах якої відбувалося становлення феодального суспільного ладу. Тут в основному завершувався процес політичного об'єднаня Русі, встановлювалися державні кордони, відбувалося утворення та вдосконалення апарату влади. Наприкінці Х — у першій половині XI ст. Київська Русь вступила в період свого розквіту. У другій половині XI ст. спостерігається тенденція до феодальної роздробленості, а наприкінці першої третини ХІІ ст. давньоруська держава вступила у другий етап свого розвитку — етап феодальної роздрібленості. До періоду феодальної роздробленості належить початок зародження української, а також російської та білоруської державності. Іншої думки дотримувався М. І. Костомаров концепція якого будувалася на протиставленні двох основ: демократичної, федеративної, що втілювалася у південноруській ("малоросійській") народності, і “єдинодержавної”, яку уособлювала великоруська народність. Згодом теорія контрасту двох народностей була розвинута видатним істориком України М. С. Грушевським, який заперечував зв'язок Київської Русі з Північно-Східною Русю, великоруської народності — давньоруською1. Втім у М. С. Грушевського іноді траплялася й інша думка. Так, він писав, що мало місце глибоке проникнення в життя Руської держави юридичних інститутів і норм, форм суспільної і політичної організації вироблених Київською державою2. Слід затямити, що прагненню висунути на перший план відмінності в розвитку Київської і Московської держав об'єктивно сприяли праці деяких представників дореволюційної російської науки, котрі протиставляли розвиток Київської Русі тому, що робилося у Вододимиро-Суздальській, а пізніше — у Московській Русі. До них належали такі найавторитетніші дослідники російської історії, як С. М. Соловйов і В. Й. Ключевський, для яких Північно-Східна Русь була колискою цілком нових відносин в економічній, соціальній та політичній сферах. Погляд на Північно-Східну Русь як на щось самобутно не схоже на попередню історію набув досить значного поширення. Так, в одній із популярних праць кінця XIX ст. зазначалося: Русь Дніпровська і Русь Північно-Східна — дві цілком різні історичні дійсності: історію тієї й іншої створюють не одинаково два різні відділи російської народності. У середовищі дореволюційних російських учених були й такі, хто рішуче заперечував спроби відірвати Московську Русь від Київської і підкреслював наступність у їхньому розвитку. До таких, наприклад, належав О. Є. Пресняков. Завершення процесів формування Давньоруської держави позитивно позначилося на етнічному розвитку східнослов'янських племен, які поступово формувалися в єдину давньоруську народність. Її основу становили пильна територія єдина мова й культура, відносно міцні економічні зв'язки. Упродовж періоду існування Київської Русі давньоруська народність — спільна етнічна основа українців, росіян і білорусів — розвивалася шляхом подальшої консолідації. Різні історичні джерела не завжди мають єдину думку стосовно визначення форми державного устрою Київської Русі, але найбільш популярне з них - ранньофеодальна держава, суспільна та політична організація якої грунтувалася на владі правителя, “князя”, та народних зборів, “віча”. При князях у Київській Русі існувала боярська дума (рада), що виконувала функції співробітництва громадськості з князем. Спочатку дума складалася з представників княжої дружини, які допомогали князеві керувати державою. Потім до ради увійшли “кращі представникі” боярських родів. Але жодних постанов, які б регулювали правила та вимоги входження у раду, не було. В основному це визначалося місцем особи у громаді та волею князя. Проте боярська дума не стала постійним дорадчим органом, хоча князі розуміли, що ігнорування ради може призвести до кризи в суспільстві, що неодноразово й траплялося. Хоча князі Київської Русі сприймали всю державу як свою власність, вони мусили зважати на думку громади, яка була представлена вічем. Як орган суверенної влади, віче виникло раніше за князівство. Це була всенародна рада, у який брали участь не тільки бояри, а й усе населення. Інколи керівну роль у вічі грали соціальні низи, але частіше на віче впливали визначні бояри або міщани, які використовували народні зібрання у своїх інтересах. Постійного складу віче не мало, сходилися на нього люди, які були поблизу, тому й збиралося воно, як правило, на заклик випадкових провідників. Проте у виняткових випадках віче скликалося за наказом князя – тоді, коли виникала потреба у підтримці народних мас або для повідомлення народові про визначну новину. Впорядкованого голосування на вічі не було: свою думку учасники висловлювали окриками. Княжий двір мав велике значення для держави того часу, оскільки був не тільки господарською управою, але й державним органом. З літописів відомо, що очолював двір дворецький, згадувалися також печатники (канцер) та покладник (спальник); княже господарство вели ключники і тіуни. Інколи вони виконували функції княжіх суддів та намісників. Характерною рисою державності Київської Русі була наявність власного законодавства. Воно існувало ще за часів Олега: у договорі з греками 911 р. уже містилися згадки про приписи руського закону. За князювання Ярослава з?явився перший кодекс – “Руська правда”, який доповнили новими законами сини Ярослава, Володимир Мономах та інші князі. Треба також зазначити, що на формування законодавства Київської Русі значною мірою вплинуло іноземне право, насамперед візантійське, принесене разом із введенням християнства. Таким чином, на ранніх етапах становлення Київської держави, коли вона складалася з об?єднаного союзу племін, в кожному з племін існував свій власний князь, - тобто, влада була децентралізованою, не було створено монолітної структури держави, а отже неможливо було ефективне керування державою. Процес об?єднання всіх давньоруських земель в одній державі затягнувся на сто років і відбувався протягом усього Х століття. Цей історичний період ще іноді називають “періодом феодальної роздрібленості”. У 988 р. при князюванні київського князя Володимира Великого була проведена адміністративна реформа, яка ліквідувала місцеві княжіння і замість цього ввела новий адміністративний поділ Русі на області довкола міст, куди київський князь почав призначати своїх намісників, насамперед своїх синів, що породило дінастичний принцип правління.

ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Гетьман Іван Мазепа
ДИПЛОМАТІЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ Й КОЗАЧЧИНИ
Україна в умовах перебудови (друга половина 80-х років)
Україна в умовах сталінського тоталітарного режиму
Україна напередодні та в роки Першої Світової війни
ЦЕНТРАЛЬНА РАДА - перший український парламент
УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ КИЇВСЬКА РУСЬ
АКТ ЗЛУКИ УНР І ЗУНР. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЇХ ВОЗЗЄДНАННЯ
ВИНИКНЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ - СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ТА ПРАВО
ДЕРЖАВА І ПРАВО ЗА ЧАСІВ П. Скоропадського
КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
Правове становище західноукраїнських земель у 20-30-х роках 20 століття
Держава і право в Україні початку 20 ст
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАКРІПЛЕННЯ НЕПУ
ЗМІНИ У СУСПІЛЬНО-ПРАВОВОМУ СТАТУСІ УРСР
КНЯЖА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ
Культура українського народу 14-середини 16 ст. Причини конфлікту УЦР з Раднаркомом Росії. Перша війна Радянської Росії проти УНР та її наслідки...
ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В ДРУГІЙ УНР
Україна в 20х роках ХХ століття
Україна напередодні та в роки Першої Світової війни
ЦЕНТРАЛЬНА РАДА






























*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
stydentam.org.ua © 2009-2015
KMindex Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
page views
TOPlist