|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
| Дисципліна: |
Кримінальне право |
|
| ID роботи: |
2181 |
|
| Вид роботи: |
Курсова |
|
| План: |
ВСТУП 3
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
35 |
|
| Рік написання: |
2008 |
|
| Ціна: |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Останнім часом в Україні побільшало випадків, коли суди помилково засуджують за ст. 233 («Незаконна приватизація державного, комунального майна») Кримінального кодексу України осіб, які незаконно приватизували об'єкти державного житлового фонду. Аналіз змісту такої практики дає змогу виділити кілька фактичних обставин, які мають бути предметом обґрунтування кримінально-правової оцінки вчиненого. Такими обставинами, зокрема, визнається те, що: а) предметом злочину, передбаченого ст. 233 КК, не є об'єкти державного житлового фондів; б) не охоплюється поняттям «приватизація державного, комунального майна» приватизація об'єктів державного земельного та житлового фондів, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються, а також зміна організаційно-правових форм власності колгоспів та підприємств споживчої кооперації; в) порушення порядку відчуження державного майна, якщо таке відчуження згідно з чинним законодавством не визнається приватизацією, не може кваліфікуватись за ст. 233 КК, однак за наявності до цього підстав таке діяння має тягнути покарання за статтями КК про відповідальність за злочини проти власності, злочини у сфері службової діяльності тощо . Основними правовими орієнтирами при обґрунтуванні кримінально-правової оцінки названих фактичних обставин є вимоги: а) ст. 233 КК, що передбачає відповідальність за приватизацію державного, комунального майна шляхом заниження його вартості через визначення її у спосіб, не передбачений законом, використання підроблених приватизаційних документів, приватизацію майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, а також за приватизацію неправомочною особою. Кваліфікуючими ознаками злочину згідно з ч. 2 цієї статті є незаконна приватизація майна державної чи комунальної власності у великих розмірах та вчинення передбачених ч. 1 дій групою осіб за попередньою змовою. Згідно з приміткою до ст. 233 КК великим розміром, передбаченим у цій статті, визнається незаконна приватизація майна на суму, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; б) ст. 190 КК, яка передбачає відповідальність за шахрайство; в) ст. 364 КК, що передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, а також примітки до цієї статті щодо визначення понять «службова особа», «істотна шкода», «тяжкі наслідки»; г) ст. 365 КК, якою передбачається відповідальність за перевищення влади або службових повноважень; ґ) ст. 366 КК, яка передбачає відповідальність за службове підроблення; д) Закону України «Про приватизацію державного майна» від 4 березня 1992 р. у редакції від 19 лютого 1997 р., згідно з якими: 1) дія цього Закону не поширюється на: а) приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються; б) зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств споживчої кооперації (ч. 2 ст. 3); 2) до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належить майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються; б) об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; в) акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань; г) земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації (ч. 1 ст. 5); е) Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 14 червня 1992 р., якими передбачається, що: 1) державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ (ч. 2 ст. 1); 2) до об'єктів приватизації державного житлового фонду належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму (ч. 1 ст. 2); 3) не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ч. 2 ст. 2) ; є) ЖК УРСР, відповідно до яких: 1) житловий фонд включає: жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд) (ч. 2 ст. 4); 2) до житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям (ч. 3 ст. 4); 3) для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки (ч. 1 ст. 127); ж) Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. № 208, яким встановлено порядок надання жилої площі в гуртожитках підприємств, установ, організацій, користування цими гуртожитками та їх утримання; з) Інструктивного листа Фонду державного майна України «Щодо гуртожитків, приватизованих у складі цілісних майнових комплексів» від 30 грудня 2005 р. № 10-25-21463, в якому роз'яснюється, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 3 Закону «Про приватизацію державного майна», ч. 2 ст. 1 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 4, 127-131 ЖК УРСР та чинного нині Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. № 208, гуртожитки як об'єкти державного житлового фонду не підлягали приватизації, а акти органів приватизації щодо включення вартості гуртожитків до вартості цілісних майнових комплексів, що підлягають приватизації, можуть бути визнані недійсними в судовому порядку; и) встановленого Указом Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 року № 519» від 21 листопада 1995 р. № 1082/95 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який до 1 січня 2004 р. дорівнював 17 грн. У межах загальної оцінки основних та додаткових правових орієнтирів можна зробити висновок, що: а) для обґрунтування кримінально-правової оцінки незаконної приватизації об'єктів державного житлового фонду обов'язковим є врахування вимог ч. 2 ст. 3 та ч. 1 ст. 5 Закону «Про приватизацію державного майна», ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» та Інструктивного листа Фонду державного майна України «Щодо гуртожитків, приватизованих у складі цілісних майнових комплексів» від 30 грудня 2005 р.; б) при визначенні об'єктів приватизації державного житлового фонду слід
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
ВИДИ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ - ЇХ ЗНАЧЕННЯ ПРИ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ ПОКАРАННЯ
ВИДИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
Види співучасників, їх кримінальна відповідальність. Спільність умислу співучасників у скоєнні злочину
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ - ПОНЯТТЯ, ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ, ВИДИ
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ - ПОНЯТТЯ, ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ, ВИДИ
ГРОМАДСЬКІ ТА ВИПРАВНІ РОБОТИ ЯК ВИД ПОКАРАННЯ
ГРОМАДСЬКІ ТА ВИПРАВНІ РОБОТИ ЯК ВИД ПОКАРАННЯ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ У ПОРЯДКУ АМНІСТІЇ І ПОМИЛУВАННЯ
Зловживання владою або службовим становищем - проблеми кримінально-правової кваліфікації та призначення покарання
ЗЛОЧИН І СКЛАД ЗЛОЧИНУ
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ БЕЗ КОРИСТІ
Злочини проти волі, честі та гідності особи
Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психопропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров'я
Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
ЗНАЧЕННЯ МОТИВУ І МЕТИ ЗЛОЧИНУ
ЗНЯТТЯ СУДИМОСТІ - ПОНЯТТЯ, ВИДИ, УМОВИ
КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНУ. КОНКУРЕНЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
Класифікація злочинів в кримінальному законодавстві і науці кримінального права
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
КОНФІСКАЦІЯ МАЙНА ЯК ВИД КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ
Кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння транспортними засобами
Кримінальна відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканість України
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків
Кримінальна відповідальність за шахрайство
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СПІВУЧАСНИКІВ
Кримінально-правова кваліфікація бандитизму
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ ВИМАГАННЯ
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ ВИМАГАННЯ
Кримінально-правова характеристика незаконного виробництва, виготовлення, придбання та зберігання, перевезення чи збуту наркотичних засобів, психопропних речовин або їх аналогів
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ПОКАРАНЬ
Критерії поділу вини на форми та види за КК України
НЕОСУДНІСТЬ - ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ЗНАЧЕННЯ, НАСЛІДОК ВИЗНАННЯ ОСОБИ НЕОСУДНОЮ
Неосудність - поняття, ознаки, значення. Наслідок визнання особи неосудною
НОВИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ 2001 РОКУ - ВАЖЛИВИЙ НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ
Об'єкт і об'єктивна сторона тероризму
ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ НЕЗАКОННОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ АБО ВИКРАДЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЗАХОПЛЕННЯ ЗАРУЧНИКА
Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину
Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину
ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ
ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ СПІВУЧАСТІ
ПОНЯТТЯ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ ТА УМОВИ ЇЇ ПРАВОМІРНОСТІ
ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ СПІВУЧАСТІ
ПОРЯДОК І ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Примусові заходи медичного характеру та межі їх застосування
Примушування давати показання і його відмінність від катування
Проституція і питання кваліфікації
СПЕЦІАЛЬНИЙ СУБ'ЄКТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ЕКСЦЕС ВИКОНАВЦЯ
СТРОКИ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ, ДОВІЧНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
СУТНІСТЬ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
УМИСЕЛ ТА ЙОГО ВИДИ
УМИСЕЛ ТА ЙОГО ВИДИ
УМИСНЕ ВБИВСТВО
Умисне вбивство вчинене на замовлення та за попередноью змовою группою осіб
УМИСНЕ ВБИВСТВО ДВОХ І БІЛЬШЕ ОСІБ ТА ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ЗМОВОЮ
УМИСНЕ ТЯЖКЕ ТІЛЕСНЕ УШКОДЖЕННЯ
УЯВНА ОБОРОНА
Форми вини в кримінальному праві
ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВА З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ