|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
Класифікація злочинів в кримінальному законодавстві і науці кримінального права
| Дисципліна: |
Кримінальне право |
|
| ID роботи: |
2187 |
|
| Вид роботи: |
Курсова |
|
| План: |
ВСТУП 3
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
37 |
|
| Рік написання: |
2008 |
|
| Ціна: |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Під класифікацією злочинів розуміють розподіл їх на групи залежно від того чи іншого критерію. Наприклад, залежно від форми вини злочини можна поділити на умисні та необережні; залежно від ступеня завершеності злочинної діяльності – на закінчені та незакінчені й ін. Кожна з таких класифікацій може вирішувати конкретні завдання, а тому має і теоретичне і практичне значення. Однак розвиток кримінального права останніми роками нерозривно пов’язаний із завданням поглиблення індивідуалізації кримінальної відповідальності та покарання залежно від тяжкості злочину. КК багатьох держав, які прийнято останнім часом, тією чи іншою мірою передбачають спеціальні норми про класифікацію злочинів залежно від їх тяжкості (ступеня суспільної небезпечності). Це, наприклад, КК Росії, Латвії, Іспанії . Саме така класифікація і міститься в ст. 12 КК України, яка встановлює, що залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Із змісту цієї норми можна зробити однозначний висновок, що законодавець в основу такої класифікації кладе матеріальний критерій, що відбиває внутрішню соціальну сутність злочинів – ступінь небезпечності для суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом. Як уже було зазначено, характер і ступінь суспільної небезпечності, що відображає ступінь тяжкості злочину, дістають вираження в сукупності його об’єктивних і суб’єктивних ознак: важливості об’єкта, характері діяння, способах його вчинення, тяжкості наслідків, формі та видах вини, мотивах і меті тощо. Саме тому класифікація злочинів за ступенем тяжкості є суттєвою, універсальною, такою, що визначає зміст і структуру більшості інститутів кримінального права. Поряд із матеріальним критерієм класифікації, законодавець у ст. 12 передбачає і її формальний критерій — певний вид і розмір покарання, типовий, такий, що найбільш повно відображає тяжкість конкретної групи (категорії) злочинів. Наприклад, для злочинів невеликої тяжкості закон передбачає як граничний критерій покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років чи інше, більш м’яке покарання; для злочинів середньої тяжкості – покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п’яти років; для тяжких злочинів – покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років, а для особливо тяжких – покарання у вигляді позбавлення волі понад десять років або довічне позбавлення волі. Наявність у законі не тільки матеріального, а і формального критеріїв пояснюється тим, що саме покарання, передбачене у санкції конкретної статті КК, є тією мірою, що найбільш повно виражає ступінь суспільної небезпечності злочинів, дозволяє розмежувати їх за тяжкістю і визначити їх різні правові наслідки. Це ж дає законодавцеві можливість об’єднати в одну категорію близькі за ступенем суспільної небезпечності злочини і визначити типову санкцію – вид і розмір покарання, що є показником для певної групи злочинів, які належать до однієї категорії. При цьому злочини однієї категорії повинні мати санкції, мінімальні та максимальні розміри яких обмежено межами типової санкції, зазначеної в ст. 12. Наприклад, виходячи з ч. 3 ст. 12, типовою санкцією для злочинів середньої тяжкості є покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п’яти років. Це означає, що до цієї категорії належатимуть різні види злочинів, у санкціях яких позбавлення волі не перевищує п’яти років. Це і умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116), і грабіж (ч. 1 ст. 186), одержання хабара (ч. 1 ст. 368) . Встановлена в ст. 12 класифікація на чотири категорії злочинів дістає своє конкретне відбиття в інститутах Загальної й Особливої частин КК. При цьому чітко виявляється позиція законодавця щодо застосування пільгових інститутів до осіб, що вчинили злочин невеликої або середньої тяжкості. Наприклад, готування до злочину невеликої тяжкості взагалі не тягне кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 14); можливість звільнення від кримінальної відповідальності пов’язується зі вчиненням злочинів невеликої або середньої тяжкості (статті 45—48). Звільнення від покарання також можливо лише при вчиненні злочинів невеликої та середньої тяжкості (ч. 4 ст. 74 та ін.). Щодо злочинів тяжких або особливо тяжких, то з ними закон пов’язує найбільш суворі наслідки, такі, наприклад, як: можливість призначення за особливо тяжкий злочин довічного позбавлення волі (ст. 64); або призначення такого додаткового покарання, як позбавлення спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54). Конфіскацію майна може бути застосовано лише за тяжкі й особливо тяжкі корисливі злочини (ст. 59); найбільш тривалі строки давності, погашення судимості встановлюється саме для тяжких і особливо тяжких злочинів (статті 49, 80, 89) тощо. Передбачена ст. 12 класифікація злочинів відбита й у нормах Особливої частини КК: у багатьох статтях вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину виступає як основна або кваліфікуюча ознака. Наприклад, заздалегідь не обіцяне приховування злочинів карається як самостійний злочин, якщо воно пов’язано з приховуванням тяжкого чи особливо тяжкого злочину (ст. 396); створення злочинної організації передбачає таку обов’язкову ознаку, як мета вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину (ч. 1 ст. 255). У частині 2 ст. 383 і ч. 2 ст. 384 кваліфікуючою ознакою визнається вчинення цих злочинів, якщо вони поєднані з обвинуваченням особи в тяжкому або особливо тяжкому злочині. Крім того, вказана класифікація злочинів має значення для вирішення низки інших правових питань, а саме про: визначення виду кримінально-виконавчої установи, у якій особа має відбувати покарання; здійснення оперативно-розшукової діяльності; провадження у кримінальних справах; застосування амністії; визначення підстав застосування вогнепальної зброї працівниками міліції та інших правоохоронних органів; порядок розміщення осіб, взятих під варту; наявність підстав для встановлення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі; дозвіл чи відмову у наданні допуску до державної таємниці; прийняття до громадянства України, поновлення у громадянстві України і надання статусу біженця; виключення з військового обліку; особисту недоторканність і можливість затримання та арешту консульських посадових осіб у разі вчинення злочину тощо . Зазначена класифікація злочинів може бути врахована у кримінальному судочинстві при визначенні переліку злочинів, розслідування у справах про які проводиться за протокольною формою досудової підготовки матеріалів, при визначенні підслідності, підсудності кримінальних справ тощо. У кримінальній політиці держави вона може мати значення для розробки програм боротьби із злочинністю, кримінальної статистики, організації профілактики злочинів тощо. В основу інших класифікацій злочинів можуть бути покладені: 1) родовий об'єкт посягання, який є основою для визначення характеру суспільної небезпеки злочинів; 2) характер суспільно небезпечних наслідків; 3) форма вини; 4) суб'єкт злочину; 5) наявність предмета злочину; 6) наявність потерпілого; 7) територіальна поширеність і країна, на території якої вони вчинені; 8) їх міжнародне визнання саме як злочинів; 9) їх кримінологічна характеристика; 10) їх політико-економічна характеристика тощо. Низка цих класифікацій має значення для практики застосування кримінального та виправно-трудового законодавства, інші - переважно для теоретичних розробок проблем з кримінального, кримінально-виконавчого права, кримінології, кримінальної статистики тощо. За родовим об'єктом посягання можна виділити двадцять видів злочинів - відповідно до назв розділів Особливої частини КК. За характером суспільно небезпечних наслідків можна виділити злочини з наслідками: а) матеріального характеру (злочини, наслідком яких є майнова чи фізична шкода); б) нематеріального характеру (злочини, наслідки яких полягають у психологічній шкоді, що заподіюється особі, або створюють дисфункції у певних суспільних відносинах - політичних, економічних, соціальних, правових тощо — і мають, таким чином, дезорганізаційний характер). Форма вини є критерієм поділу усіх злочинів на: а) умисні злочини; б) необережні злочини; в) злочини, які можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність; г) злочини з так званою складною виною. Суб'єкт злочину може бути критерієм поділу злочинів на: а) злочини із загальним суб'єктом; б) злочини із спеціальним суб'єктом. За критерієм наявності предмета злочину можна виділити: а) злочини, обов'язковою ознакою
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
ВИДИ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ - ЇХ ЗНАЧЕННЯ ПРИ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ ПОКАРАННЯ
ВИДИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
Види співучасників, їх кримінальна відповідальність. Спільність умислу співучасників у скоєнні злочину
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ - ПОНЯТТЯ, ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ, ВИДИ
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ - ПОНЯТТЯ, ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ, ВИДИ
ГРОМАДСЬКІ ТА ВИПРАВНІ РОБОТИ ЯК ВИД ПОКАРАННЯ
ГРОМАДСЬКІ ТА ВИПРАВНІ РОБОТИ ЯК ВИД ПОКАРАННЯ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ У ПОРЯДКУ АМНІСТІЇ І ПОМИЛУВАННЯ
Зловживання владою або службовим становищем - проблеми кримінально-правової кваліфікації та призначення покарання
ЗЛОЧИН І СКЛАД ЗЛОЧИНУ
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ БЕЗ КОРИСТІ
Злочини проти волі, честі та гідності особи
Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психопропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров'я
Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
ЗНАЧЕННЯ МОТИВУ І МЕТИ ЗЛОЧИНУ
ЗНЯТТЯ СУДИМОСТІ - ПОНЯТТЯ, ВИДИ, УМОВИ
КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНУ. КОНКУРЕНЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
Класифікація злочинів в кримінальному законодавстві і науці кримінального права
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
КОНФІСКАЦІЯ МАЙНА ЯК ВИД КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ
Кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння транспортними засобами
Кримінальна відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканість України
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків
Кримінальна відповідальність за шахрайство
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СПІВУЧАСНИКІВ
Кримінально-правова кваліфікація бандитизму
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ ВИМАГАННЯ
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ ВИМАГАННЯ
Кримінально-правова характеристика незаконного виробництва, виготовлення, придбання та зберігання, перевезення чи збуту наркотичних засобів, психопропних речовин або їх аналогів
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ПОКАРАНЬ
Критерії поділу вини на форми та види за КК України
НЕОСУДНІСТЬ - ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ЗНАЧЕННЯ, НАСЛІДОК ВИЗНАННЯ ОСОБИ НЕОСУДНОЮ
Неосудність - поняття, ознаки, значення. Наслідок визнання особи неосудною
НОВИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ 2001 РОКУ - ВАЖЛИВИЙ НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ
Об'єкт і об'єктивна сторона тероризму
ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ НЕЗАКОННОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ АБО ВИКРАДЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЗАХОПЛЕННЯ ЗАРУЧНИКА
Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину
Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину
ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ
ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ СПІВУЧАСТІ
ПОНЯТТЯ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ ТА УМОВИ ЇЇ ПРАВОМІРНОСТІ
ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ СПІВУЧАСТІ
ПОРЯДОК І ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Примусові заходи медичного характеру та межі їх застосування
Примушування давати показання і його відмінність від катування
Проституція і питання кваліфікації
СПЕЦІАЛЬНИЙ СУБ'ЄКТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ЕКСЦЕС ВИКОНАВЦЯ
СТРОКИ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ, ДОВІЧНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
СУТНІСТЬ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
УМИСЕЛ ТА ЙОГО ВИДИ
УМИСЕЛ ТА ЙОГО ВИДИ
УМИСНЕ ВБИВСТВО
Умисне вбивство вчинене на замовлення та за попередноью змовою группою осіб
УМИСНЕ ВБИВСТВО ДВОХ І БІЛЬШЕ ОСІБ ТА ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ЗМОВОЮ
УМИСНЕ ТЯЖКЕ ТІЛЕСНЕ УШКОДЖЕННЯ
УЯВНА ОБОРОНА
Форми вини в кримінальному праві
ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВА З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ