|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
УЯВНА ОБОРОНА
| Дисципліна: |
Кримінальне право |
|
| ID роботи: |
2225 |
|
| Вид роботи: |
Курсова |
|
| План: |
ВСТУП 3
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
34 |
|
| Рік написання: |
2008 |
|
| Ціна: |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Уявною обороною визнаються дії, пов’язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільне небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання. Уявна оборона виключає кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду лише у випадках, коли обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало ;иісце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони. Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільне небезпечного посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності за заподіяння шкоди через необережність. Стан уявної оборони виникає у випадках, коли реального посягання немає, але в особи під впливом дій іншої особи (осіб) та особливостей ситуації, в якій вчинено ці дії, виникає помилкове враження про вчинення (чи реальну загрозу вчинення) суспільне небезпечного посягання, внаслідок чого вона заподіює шкоду, вважаючи, що перебуває у стані необхідної оборони. За загальним правилом заподіяння потерпілому шкоди в стані уявної оборони не виключає кримінальної відповідальності. Уявна оборона не тягне за собою кримінальної відповідальності за наявності двох ознак, вказаних у ч. 2 ст. 37, а саме, коли: 1) обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання; 2) особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення. Питання про те, чи справді існували достатні підстави для помилкових висновків про наявність суспільне небезпечного посягання, має вирішуватись залежно від обставин конкретної справи виходячи із того, як звичайно сприймала б відповідну ситуацію інша особа. За наявності зазначених вище умов усі вчинені у стані уявної оборони дії оцінюються як вчинені у стані реальної необхідної оборони. Якщо під час уявної оборони за обставин, передбачених ч. 2 ст. 37, особа допустила перевищення меж, встановлених ст. 36 для випадків необхідної оборони від реального суспільне небезпечного посягання, вона підлягає відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони. Така відповідальність можлива лише у випадках, передбачених ст. ст. 118 і 124. Ч. 4 ст. 37 встановлює, що у випадках,.коли особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати факт відсутності реального су-спільно небезпечного посягання, вона несе кримінальну відповідальність за заподіяння шкоди через необережність. Це правило має застосовуватись лише для випадків, коли виникли певні обставини, які могли створити враження про наявність посягання, але особа проявила легковажність чи недбалість в оцінці ситуації і внаслідок цього помилково вжила заходів захисту від неіснуючого посягання. Якщо ж обставин, які хоча б частково виправдовували помилку, допущену особою в оцінці ситуації, не було і заподіяння шкоди зумовлене виключно надмірною уявою особи, то положення про уявну оборону щодо такої особи не застосовуються і вона має нести кримінальну відповідальність за заподіяну шкоду на загальних підставах. Іноді особа, яка захищається, перебуває в такій ситуації, коли які-небудь вчинки інших людей через обстановку, що склалася, вона помилково сприймає за суспільне небезпечне посягання у зв'язку з чим заподіює тому, хто посягає, шкоду (наприклад, мешканцю, який заблукав і помилково намагався зайти в чужу квартиру, або приятелю, який, вирішивши пожартувати, намагався в масці зв'язати свого товариша, тощо). Подібні ситуації за звичай називають уявною обороною, що пов'язана з фактичною помилкою того, хто «захищається». Відповідно до ч. 1 ст. 37 КК уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільне небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання [13, с.40-41]. Вирішення питання про відповідальність при уявній обороні залежить від того, могла або не могла особа усвідомлювати хибність свого припущення про наявність суспільне небезпечного посягання, інакше кажучи, — від виду допущеної помилки: чи була вона вибачальною або невибачальною. Вибачальною відповідно до ч. 2 ст. 37 КК визнається помилка, при якій обстановка, що склалася, давала особі достатні підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і вона не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення. Саме через таку добросовісну, вибачальну помилковість особа впевнена, що вона діє правильно, відповідно до вимог закону. При такій помилці рішення про відповідальність за заподіяну шкоду залежить від того, чи була б визнана правомірною заподіяна шкода в умовах відповідного реального посягання, тобто за відсутності помилки. Для цього особа, яка приймає рішення по справі (слідчий, суд), повинна абстрагуватися від того, що в даному випадку була помилка, і припустити, що мало місце реальне суспільне небезпечне посягання, й за цією підставою вирішити, чи були перевищені межі необхідної оборони. При негативній відповіді відповідальність особи за заподіяну шкоду виключається (ч. 2 ст. 37 КК). Якщо ж особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони (ч. З ст. 37 КК). Невибачальною відповідно до ч. 4 ст. 37 КК визнається така помилка, при якій в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала, але могла усвідомлювати відсутність реального суспільне небезпечного посягання, коли б проявила більшу пильність, обачність, дбайливість. Сутність невибачальної помилки полягає у тому, що об'єктивні і суб'єктивні обставини в даний момент не давали особі достатніх підстав для того, щоб «помилятися» щодо наявності суспільне небезпечного посягання. Але, незважаючи на це, особа все ж таки припустилася такої помилки і заподіяла тому, хто посягає, шкоду. Очевидно, що
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
ВИДИ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ - ЇХ ЗНАЧЕННЯ ПРИ КВАЛІФІКАЦІЇ ТА ПРИ ПРИЗНАЧЕННІ ПОКАРАННЯ
ВИДИ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
Види співучасників, їх кримінальна відповідальність. Спільність умислу співучасників у скоєнні злочину
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ - ПОНЯТТЯ, ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ, ВИДИ
ГОТУВАННЯ ДО ЗЛОЧИНУ - ПОНЯТТЯ, ОБ'ЄКТИВНІ ТА СУБ'ЄКТИВНІ ОЗНАКИ, ВИДИ
ГРОМАДСЬКІ ТА ВИПРАВНІ РОБОТИ ЯК ВИД ПОКАРАННЯ
ГРОМАДСЬКІ ТА ВИПРАВНІ РОБОТИ ЯК ВИД ПОКАРАННЯ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ У ПОРЯДКУ АМНІСТІЇ І ПОМИЛУВАННЯ
Зловживання владою або службовим становищем - проблеми кримінально-правової кваліфікації та призначення покарання
ЗЛОЧИН І СКЛАД ЗЛОЧИНУ
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ БЕЗ КОРИСТІ
Злочини проти волі, честі та гідності особи
Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психопропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров'я
Злочини у сфері приватизації державного та комунального майна
ЗНАЧЕННЯ МОТИВУ І МЕТИ ЗЛОЧИНУ
ЗНЯТТЯ СУДИМОСТІ - ПОНЯТТЯ, ВИДИ, УМОВИ
КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНУ. КОНКУРЕНЦІЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ НОРМ
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
Класифікація злочинів в кримінальному законодавстві і науці кримінального права
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНІВ
КОНФІСКАЦІЯ МАЙНА ЯК ВИД КРИМІНАЛЬНОГО ПОКАРАННЯ
Кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння транспортними засобами
Кримінальна відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканість України
Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків
Кримінальна відповідальність за шахрайство
КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СПІВУЧАСНИКІВ
Кримінально-правова кваліфікація бандитизму
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ ВИМАГАННЯ
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА КВАЛІФІКАЦІЯ ВИМАГАННЯ
Кримінально-правова характеристика незаконного виробництва, виготовлення, придбання та зберігання, перевезення чи збуту наркотичних засобів, психопропних речовин або їх аналогів
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ СИСТЕМИ ПОКАРАНЬ
Критерії поділу вини на форми та види за КК України
НЕОСУДНІСТЬ - ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ, ЗНАЧЕННЯ, НАСЛІДОК ВИЗНАННЯ ОСОБИ НЕОСУДНОЮ
Неосудність - поняття, ознаки, значення. Наслідок визнання особи неосудною
НОВИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ 2001 РОКУ - ВАЖЛИВИЙ НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ
Об'єкт і об'єктивна сторона тероризму
ОСОБЛИВОСТІ КВАЛІФІКАЦІЇ НЕЗАКОННОГО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ АБО ВИКРАДЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЗАХОПЛЕННЯ ЗАРУЧНИКА
Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину
Осудність як обов'язкова ознака суб'єкта злочину
ПОНЯТТЯ ЗЛОЧИНУ
ПОНЯТТЯ І ОЗНАКИ СПІВУЧАСТІ
ПОНЯТТЯ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ ТА УМОВИ ЇЇ ПРАВОМІРНОСТІ
ПОНЯТТЯ ТА ФОРМИ СПІВУЧАСТІ
ПОРЯДОК І ПІДСТАВИ ЗВІЛЬНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Примусові заходи медичного характеру та межі їх застосування
Примушування давати показання і його відмінність від катування
Проституція і питання кваліфікації
СПЕЦІАЛЬНИЙ СУБ'ЄКТ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА ТА ЕКСЦЕС ВИКОНАВЦЯ
СТРОКИ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ, ДОВІЧНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
СУТНІСТЬ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ
УМИСЕЛ ТА ЙОГО ВИДИ
УМИСЕЛ ТА ЙОГО ВИДИ
УМИСНЕ ВБИВСТВО
Умисне вбивство вчинене на замовлення та за попередноью змовою группою осіб
УМИСНЕ ВБИВСТВО ДВОХ І БІЛЬШЕ ОСІБ ТА ЗА ПОПЕРЕДНЬОЮ ЗМОВОЮ
УМИСНЕ ТЯЖКЕ ТІЛЕСНЕ УШКОДЖЕННЯ
УЯВНА ОБОРОНА
Форми вини в кримінальному праві
ХАРАКТЕРИСТИКА ШАХРАЙСТВА З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ