Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

Розвиток адміністративної юстиції

Дисципліна:

Адміністративне право

ID роботи:

4001

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП           3
1. Конституційні основи організації діяльності адміністративної юстиції в Україні     6
2. Розвиток адміністративної юстиції        12
3. Аналіз перших результатів діяльності адміністративних судів            24
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ         37

ДОДАТОК 39

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Розвиток адміністративної юстиції / 4001

Кількість сторінок:

39

Рік написання:

2010

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

Традиційно система прав і свобод людини і громадянина складається з певних груп, зокрема, політичних, соціальних, економічних, культурних, інших прав. У теоретичній правовій літературі розрізняють, як правило, три категорії суб'єктивних прав людини і громадянина. Так, відповідно до класифікації Б. С. Єбзеєва, перша група суб'єктивних прав характеризується тим, що держава визнає за особою певну сферу відносин, яка не може бути об'єктом посягань з боку самої держави. До цієї групи суб'єктивних прав входять, зокрема, право на недоторканність особи та житла, свобода слова, друку, совісті та релігії, демонстрацій тощо. Друга група суб'єктивних прав включає в себе право на участь в управлінні державою та суспільством (право обирати та бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, брати участь у референдумі). Третя група суб'єктивних прав надає індивідові можливість вимагати від публічної влади, її органів позитивної діяльності по забезпеченню визнаних за особою прав і свобод (право на освіту, на працю, на матеріальне забезпечення в зв'язку з хворобою, на пенсійне забезпечення та ін.). Необхідно констатувати, що Конституція України створила надійний фундамент для подальшого розвитку України як демократичної, соціальної, правової держави, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищими соціальними цінностями. Проте Конституція України, поряд із закладенням підвалин створення демократичного суспільства, поклала на весь державний механізм величезну відповідальність. На часі вже не тільки вивчати та осмислювати її положення, а й визначати конкретні напрями та процедури їх реалізації. В сучасних умовах ціла низка прав людини в Україні залишається декларативною або нереалізованою, а тому, з метою уникнення дискредитації прав людини, необхідно створити нові або забезпечити належне функціонування вже існуючих правових засобів . Традиційно суб'єктивне право являє собою міру можливої поведінки суб'єкта права, яка забезпечується та гарантується законом. Система суб'єктивних прав людини, що встановлюється різними галузями об'єктивного права, забезпечує практичне здійснення природних прав людини.

В сучасній правовій державі громадянин є і суб'єктом, і об'єктом реалізації владних повноважень. Суб'єктивні права громадянина обов'язково характеризуються ознакою публічності, що означає можливість впливати на управлінські процеси, брати участь у державній і суспільно-політичній діяльності, користуватися передбаченими Конституцією правами і свободами, оскаржувати дії, рішення чи бездіяльність органів влади та їх посадових осіб до суду. Діяльність громадян у публічно-правовій сфері здійснюється в рамках створених публічно-правових інституцій. Ці правовідносини характерні тим, що, з одного боку, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний сприяти реалізації прав і свобод громадян, а з іншого, — громадянин у разі порушення його конституційних гарантій має право звертатися із скаргою чи позовом до суду на дії органів публічної влади або в управлінські органи в порядку ієрархічної вертикалі. Суб'єктивне право як юридична категорія традиційно означає встановлені у правовій нормі: 1) свободу поведінки індивіда в межах, що закріплені правовою нормою; 2) можливість користуватися певними соціальними благами; 3) право на здійснення конкретних дій і право вимагати вчинення відповідних дій від інших осіб; 4) можливість звертатися за захистом свого права до суду. Одними з найважливіших питань в теорії суб'єктивних публічних прав є питання гарантій прав людини. Традиційно виділяють декілька видів гарантій прав громадян, серед яких: політичні, матеріальні та юридичні. Юридичними гарантіями прав людини є правові засоби та способи охорони і захисту прав людини та громадянина. Держава, визнаючи людину найвищою соціальною цінністю в суспільстві, в особі компетентних органів зобов'язана забезпечувати право особи на судовий захист, на отримання кваліфікованої юридичної допомоги, на доступ до правосуддя. Можливість використання всіх доступних та легалізованих законом способів охорони і захисту прав громадян можна назвати основним принципом формування системи юридичних гарантій суб'єктивних публічних прав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб . Саме адміністративна юстиція є способом реалізації цього конституційного права громадян на оскарження. Це суб'єктивне публічне право характеризується специфічними особливостями, а для реалізації цього права встановлюється особливий механізм. Адміністративна юстиція дозволяє здійснювати захист прав і свобод громадян у випадках, коли дії або бездіяльність органів управління та їх посадових осіб обмежують чи порушують суб'єктивні публічні права громадян . Адміністративна юстиція є найважливішою гарантією реалізації правового статусу особи, яка проявляється в наступних характерних рисах правового забезпечення вказаного статусу суб'єктів права: адміністративна юстиція дозволяє перевірити законність реалізації державними органами та органами місцевого самоврядування, а також їх посадовими особами встановлених та наданих їм законом повноважень; вона дає можливість визначити якість виконання встановлених для посадових осіб органів публічної влади обов'язків, які спрямовані на посилення юридичних гарантій особи; адміністративна юстиція дозволяє на практиці реалізувати норми відповідальності державних органів та їх посадових осіб за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків з метою забезпечення правового статусу особи; вона сприяє практичному поновленню порушених прав, свобод і законних інтересів фізичних або юридичних осіб, дає можливість відшкодувати завдані цим особам збитки. Теорія суб'єктивних публічних прав грунтовно аналізувалась та досліджувалась визначним українським правознавцем, філософом Б. О. Кістяківським, наукові праці якого на правові теми залишаються актуальними й донині. Академік Кістяківський відзначав, що держава стає правовою лише тоді, коли в ній утверджується принцип незалежного від держави існування людської особистості, яка має перед ним пріоритет.