Бухгалтерія розвивалась у відповідь на економічні запити суспільства.
В економічній діяльності будь-якого підприємства зацікавлено багато осіб: по-перше, саме підприємство, по-друге, велике коло інших осіб (акціонери, інвестори, кредитори, держава тощо). Їх інтереси найрізноманітніші, вони знаходяться в постійному русі та взаємодопомозі, але іноді носять суперечливий характер.
Встановлення балансу взаємних інтересів досягається шляхом соціального регулювання бухгалтерського обліку.
Соціальне регулювання бухгалтерського обліку є комплексом заходів, за допомогою яких суспільство, використовуючи свої внутрішні можливості, впливає на те чи інше явище, в даному випадку – на бухгалтерський облік. В залежності від застосовуваних способів та цілей впливу соціальне регулювання бухгалтерського обліку поділяється на такі види: економічне, правове, морально-етичне тощо.
Економічне регулювання бухгалтерського обліку здійснюється за допомогою методичний рекомендацій, роз’яснень по веденню обліку, обміну досвідом. Воно спрямовано в першу чергу на одержання корисної інформації для оцінки ефективності діяльності та прийняття управлінських рішень; має ненормативний характер та керується не принципом обов’язковості, а принципом доцільності.
Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється державою, яка, діючи в інтересах всього суспільства, встановлює правові норми, окреслюючи межі можливої поведінки суб’єктів. В основу правового регулювання покладено принцип обов’язковості дотримання правових норм.
Морально-етичне регулювання охоплює всі сфери суспільного життя, в тому числі і бухгалтерський облік. Низка суспільних відносин, урегульованих правом, оцінюється і з точки зору моралі. Однак, якщо норми права закріплено державою, то моральні норми та принципи існують в підсвідомості людей, в громадській думці, знаходять відображення в творах літератури, мистецтва, засобах масової інформації.
Бухгалтерський облік як відображення господарської діяльності представляє собою активну інтелектуальну та фізичну діяльність людей. Ця діяльність має свою структуру. Умовно в ній можна виділити два взаємопов’язаних елементи: процес відображення та результат відображення. Процес відображення – це основний внутрішній процес мислення, який полягає в спостереженні та аналізі економічної діяльності, в засвоєнні окремих її фактів, їх узагальненні та визначенні фінансових результатів.
Результат відображення характеризується єдністю форми та змісту. Змістом є інформація про економічну діяльність господарюючого суб’єкту.
Форма забезпечує об’єктивність існування результатів відображення. Основною формою є документальна, тобто у вигляді письмових знаків на паперів, даних, збережених на магнітних носіях.
Регулювання обліку в Україні здійснюється за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Держкомстати стики, головної державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об’єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.
Таблиця 1.1
Співвідношення елементів процесу та результатів відображення
Бухгалтерський облік як відображення
Процес відображення Результат відображення
Зміст інформації Форма-носій інформації
документальна
на магнітному носії
Первинна реєстрація Інформація про окремі факти господарської діяльності (інформація 1-го порядку) 1. Первинний документ.
2. Зведений обліковий документ (в окремих випадках) -
Облікове узагальнення Узагальнена інформація про одно типові факти господарської діяльності (інформація ІІ-го порядку) 1. Облікові регістри.
2. Звітні документи. +
-
Визначення фінансових результатів Інформація про фінансові результати господарської діяльності 1. Облікові регістри.
2. Звітні документи +
-
Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена чотирма рівнями, кожен з яких охоплює наступні документи (рис. 1.1).
З 01.01.2000 р. основними документами, які регламентують систему бухгалтерського обліку в Україні, є:
1. Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;
2. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО).
3. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419.
4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій та розроблена до нього Інструкція із застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291.
Питання, які розглядаються в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, подані на рис. 1.2:
Безпосереднє регулювання обліку на Україні може мати методологічні і правові аспекти.
Методологічне регулювання здійснює, як правило, Міністерство фінансів, яке розробляє:
? план рахунків бухгалтерського обліку;
? положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку;
? обсяг, форми і порядок складання річної (квартальної) бухгалтерської звітності;
? порядок ведення облікових регістрів різними підприємствами;
? інші нормативні документи, що регулюють облік в цілому та окремі його ділянки (операції в іноземній валюті, товарні операції, грошові кошти, розрахунки, працю та її оплату, основні засоби, доходи і витрати тощо).
|
Статус в ICQ - 368455693. У режимі online - 
