Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

Теорія економіки пропозиції у поясненні рівноваги

Дисципліна:

Макроекономіка

ID роботи:

4072

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП           3
Розділ 1. Особливості теоретичної концепції школи "економіки пропозиції" 6
1.1. Теорія "економіки пропозиції" як альтернатива кейнсіанської теорії           6
1.2. Основні положення та рекомендації представників теорії "економіки пропозиції" модель А. Лаффера            8
Розділ 2. Суперечність наслідків застосування теорії "економіки пропозиції" 12
Розділ 3. Можливості застосування теорії "економіки пропозиції" в умовах перехідної економіки України            16
3.1. Аналіз впливу зміни системи оподаткування (від прогресивної до пропорційної) на ринку сукупного продукту в Україні    16
3.2. Застосування моделі Лаффера для пояснення макроекономічної ситуації в Україні         22
ВИСНОВКИ 27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 30

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Теорія економіки пропозиції у поясненні рівноваги / 4072

Кількість сторінок:

31

Рік написання:

2010

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

Будь-яка макроекономічна політика, на думку основних теоретиків цієї школи, навряд чи може поліпшити положення - економічні агенти досить добре пристосовуються до змін середовища, зводячи на немає всі міри уряду по її зміні, ефект може бути тільки у випадку наявності вичерпної інформації в уряду і центрального банку.
Такі теоретичні позиції визначили і відповідну систему заходів впливу держави на економіку. У руслі неоконсервативних моделей, реалізованих на практиці урядами Р. Рейгана в США, М. Тетчер у Великобританії, К. Танакой у Японії й ін. у 80-х рр. здійснювався цілий комплекс заходів для держави з активної "гри" на економічному полі і посиленню конкурентних початків. Проводилася масштабна приватизація державної власності, радикальна реформа керування державними підприємствами, відбувалося перегулювання економіки - перегляд і скасування багатьох законодавчих обмежень і регламентацій (особливо в сфері праці і соціальних відносин, антимонопольних мір ). Скорочувалися масштаби перерозподілу національного доходу через державний бюджет, зменшувалися як дохідна, так і видаткова частини бюджету.
Фіскальна політика стимулювання попиту була визнана неспроможної в нових умовах, значення фіскальної політики в цілому різко знизилося. Послідовне зниження податків, перегляд податкової системи і політики в цілому, зокрема, зменшення прогресивності оподатковування дозволило активізувати приватні інвестиції, звести нанівець ефект витиснення (державними інвестиціями часток), спростити рішення проблем структурної перебудови економіки, зростання виробництва. Скорочення дефіциту державного бюджету і внутрішнього боргу ґрунтувалося на різкому зменшенні видатків (насамперед на соціальні нестатки, на зміст збиткових держпідприємств, на субсидії і дотації галузям економіки, на зміст апарата керування) і дійсно зіграло свою роль в економічній стабілізації.
В результаті здійснення такої політики зростання сукупної пропозиції при обмеженні попиту сприяло стабілізації цін і подоланню стагфляції. Але головну роль у боротьбі з інфляцією зіграла грошово-кредитна політика - послідовне обмеження грошової маси (у тому числі за допомогою тагетирування - законодавчого визначення темпів росту грошової маси), ефективна процентна політика й ін. Монетарна політика стала основний у системі мір неоконсерваторів. Розумна зовнішньоекономічна політика також сприяла посиленню конкурентних початків за рахунок моделей лібералізації торговельних і інших відносин.
Отже, неоконсервативні підходи до державного регулювання орієнтовані на досягнення інших пріоритетних цілей і віддають перевагу не прямому регулюванню, а непрямому, не фіскальній політиці, а грошово-кредитної. Однозначно визнається роль держави в сприянні структурній і науково-технічній політиці - на ці напрямки виділялися значні бюджетні кошти.
Оцінюючи результати функціонування даної моделі на практиці, слід зазначити, що в більшості випадків вона виявилася адекватної ситуації й ефективною: інфляція була подавлена, була здійснена структурна перебудова економіки, намітився стійкий економічний ріст, тобто поставлені цілі були досягнуті. У той же час неоконсерватизм неминуче привів до загострення проблем безробіття, рівня життя і соціального захисту населення, підсилилася соціальна диференціація в суспільстві. Потенційно це розглядається як основа можливого визначеного крену убік кейнсіанських традицій. У всякому разі, деякі економісти вже в політику адміністрації У. Клінтона схильні бачити подібні зміни
Отже, розгляд двох базових моделей змішаної економіки свідчить про те, що характер моделі, її зміна іншої викликані потребами соціально-економічного розвитку і спираються на положення основних шкіл теоретичної думки. Як уже відзначалося, можна вести мову і про інші моделі - командної (планової, соціалістичної), причому в різних її модифікаціях, наприклад, ринкового соціалізму; фашистської; моделі соціального ринкового господарства Німеччини (Л. Ерхард); шведської моделі (шведський соціалізм); про моделі економік "нових індустріальних держав" і ін.).