|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Вплив зовнішнього середовища на процеси у громаді
Економічний розвиток громади відбувається в правовому полі, визначеному національним законодавством. Як і в будь-якій іншій сфері діяльності, законодавство може як сприяти економічному розвитку громади, так і створювати обмеження для цього процесу. Практика ЕРГ в Україні вказує на ряд обмежень, закладених у вітчизняне законодавство, а саме: • Одностороннє тлумачення поняття громада (під громадою мається на увазі тільки територіальна громада); • Обмеження для громадських організацій, особливо неприбуткових, щодо надання ними платних послуг (суттєво ускладнює забезпечення сталості організацій); • Відсутність можливості створювати соціальні підприємства та підприємства на основі громади у «чистому вигляді»; • Обмеження у забезпеченні фінансування ЕРГ (зокрема, проведення різного роду фандрейзингу, реінвестування коштів, одержаних шляхом надання комерційних послуг тощо); • Складності, пов’язані із залученням громадських організацій до виконання державних, регіональних або місцевих програм; • Недосконалий механізм фінансування об’єднань громадян, відсутність пільг для донорів. Водночас, не слід розглядати законодавство як обмеження у процесі ЕРГ. Вітчизняне правове поле надає значну кількість можливостей для процесу ЕРГ. Процес економічного розвитку громади зазнає політичного впливу на різних рівнях, але, безумовно, політична ситуація «на місцях», позиція та практика місцевої влади є визначальними. Доволі складно здійснювати ЕРГ за умов протидії місцевої влади. Натомість за підтримки місцевої влади та органів самоврядування ЕРГ може буди більш ефективним та динамічним. За всієї різноманітності шляхів взаємодії ЕРГ з політичним середовищем, можна виділити їх дві основні стратегії: • Конкуренція • Співпраця[29, с. 98] За умов реалізації конкурентної стратегії, основні політичні гравці та інститути розглядають ЕРГ як альтернативу існуючому стану речей, загрозу стабільності (часто удаваній), своїй владі та авторитету. Така стратегія є можливою у тому випадку, коли основні політичні гравці розглядають громаду як власний ресурс, поле конкурентної боротьби, джерело та засіб збагачення (примноження власної влади, авторитету, матеріального статку). Основними політичними гравцями в громаді виступають: • Підприємці, що представляють малий та середній бізнес • Директори – представники великого державного та недержавного бізнесу • Банкіри • Губернатори, представники обласних адміністрацій • Регіональні та місцеві депутати • «Силовики» - міліція, СБУ, митниця, податкова інспекція • Вчені – науковці та представники освітніх закладів • Засоби масової інформації • Духовенство • Судді Цілком очевидним є той факт, що реалізація конкурентної стратегії не є ефективною як для ЕРГ, так і для самих політичних гравців, оскільки суттєво знижує ефективність проектів і програм, розпилює матеріальні та людські ресурси, підриває стабільність та привабливість громади [24, с. 54]. Реалізація стратегії, пов’язаної зі співпрацею вимагає зусиль як з боку основних політичних гравців, так і з боку організацій, що представляють ЕРГ. Зусилля з боку організацій, що представляють ЕРГ, повинні спрямовуватися на підтримку місцевого розвитку шляхом висунення ініціатив що: • Легітимізують соціальний капітал та місцеві колективні дії в різних формах з метою надання громадянам права голосу та вибору • Сприяють ствердженню демократичних норм та громадянських інститутів з метою підтримки прозорості та підзвітності • Сприяють ствердженню таких суспільних цінностей, як рівноправність, соціальна справедливість та відповідальність на місцевому рівні [20] Налагодження реальної співпраці потребує розв’язання цілого ряду проблем: • Проблема зміни поглядів, установок та практики, як в організаціях державного сектору, так і в громадянському суспільстві с метою узаконення таких цінностей, як справедливість, гнучке реагування, підзвітність та відповідальність; • Проблема управління складними процесами за участю багатьох зацікавлених організацій, як державних, так й неурядових, на різних рівнях; • Проблема подолання інституційних меж, що розділяють галузеві відомства, органи місцевого самоврядування й організації на основі громад через відмінності в їх інтересах та цінностях; • Проблема перерозподілу владних повноважень на користь місцевих, а не загальнонаціональних інститутів та надання переваги скоріше громадам та громадянському суспільству ніж державним чиновникам [29, с. 35].
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|