|
||||||||||||||||||||||||||||||||
ЗОВНІШНЯ ЕКОНОМІЧНА ТА МИТНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ
Про велику складність розвитку національної економіки в умовах діяння закономірності глобалізації говорить наявний світовий досвід, який має повчальне значення для України при виробленні власної політики світогосподарських зв'язків. Складний і суперечливий економічний розвиток світового співтовариства супроводжується час від часу загостренням кризових соціальних та економічних процесів, що свідчить про відсутність ефективних і надійних механізмів їх регулювання. Посилюється трансна-ціоналізація економіки, формується заданий поділ праці і територіальна структура світової економіки, розвиваються дедалі тісніші регіональні інтеграції країн у єдині системи. У їх складі виділяються територіальні ядра економічного розвитку (їх ще називають центрами світової сили або суперрегіонами) і периферія (глобальне село). Ядрами міжнародних економічних об'єднань виступають держави-метрополії з найрозвинутішими продуктивними силами, що забезпечує їм лідерство в цих об'єднаннях. Рушійною силою і активним регулятором їх економічного розвитку є світовий ринок, який виступає специфічною системою відносин і надає їм додаткової сили. Ця додаткова сила полягає у значно вищій продуктивній здатності залученого до господарського обороту ресурсного потенціалу світу, що забезпечує їм певні конкурентні переваги на міжнародному ринку. Створюється ситуація, коли завдяки глобальним ринковим відносинам до сфери господарської діяльності залучаються найрезультативніші продуктивні сили, які забезпечують найбільший ефект. Це — один з шляхів досягнення і збереження лідерства в розвитку, подолання значних труднощів, які виникають в економічній діяльності. Економічні центри для збереження регулюючого статусу розширюють і посилюють сферу свого впливу, залучаючи до своїх систем нові країни на вигідних для них умовах або відмовляючи новим країнам-кандидатам у такому союзі у зв'язку з можливою потенціальною загрозою для власного добробуту. Вони залишають їх як резерв впливу в майбутньому і використовують своє монопольне геоекономічне становище для експансії у ці країни. У контексті зовнішньоекономічної політики слід збалансувати коротко-, середньо- та довгострокові інтереси держави. При цьому доцільно узгоджувати економічні інтереси з динамікою ринкових реформ та структурних перетворень у суспільно-господарському комплексі. Для України механізм ув'язування і збалансування інтересів умовно має складатися з трьох взаємоузгоджених рівнів, на кожному з яких реалізуються конкурентні переваги різних рівнів. І рівень. Стабілізація та нарощування виробництва відповідно до стратегічних цілей, традиційних товарних зв'язків із зміщенням акценту на готову продукцію. Треба зберегти експортний потенціал металургійного комплексу та ряду хімічних виробництв, поступово переорієнтувати їх на новітні технологічні процеси. У повному розумінні цей рівень є «товарно-кон'юктурним». Його головне завдання — закріпитися на традиційних ринках, а також просуватися на нові. Досягти цього можна через активний вплив на кон'юнктуру (агресивний маркетинг товарних ринків) і розвиток Існуючих конкурентних переваг. II рівень. Реалізація певних тимчасових переваг, які забезпечуються відносно високою вартістю робочої сили, наявністю розвинених виробничих фондів і технологічних знань, а також матеріальних ресурсів. Ця модель інтеграції до світової господарської системи є традиційною для країн, що розвиваються, особливо на стартовому етапі, її ключовим елементом є ставка на залучення іноземного капіталу і включення до глобальних технологічних зв'язків. У наших умовах цей рівень може бути реалізований за такими напрямами: ? створення виробництв за участю іноземного капіталу для випуску конкретних марок виробів, які завершують свій життєвий цикл на ринках розвинених країн; ? створення складних виробництв з привізних компонентів; ? створення машинобудівних виробництв, які б орієнтувалися на обслуговування іноземних інвестицій в Україні; ? розміщення в Україні замовлень на виконання НДДКР у тих сферах, де вона має відповідний науково-технічний потенціал. ІІІ рівень. Реалізація конкурентних переваг, втілених у високих технологіях — як існуючих, так і майбутніх. Для інтеграції України до світового господарського комплексу треба створити відповідні умови як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівні. Необхідна державна підтримка високотехнологічних розробок за рахунок державних субсидій, а також підтримка їхньої високої конкурентоспроможності на міжнародному ринку через систему міждержавних угод, домовленостей тощо. Наведені три рівні (моделі, стратегії) інтеграції до світового економічного простору не можуть розглядатися ізольовано. Ефективне включення до світового поділу праці передбачає прорив за всіма трьома напрямами. Стратегічним пріоритетом є використання конкурентних переваг вищого порядку, втілених в унікальні технологічні та наукові розробки. Безумовно, реалізація механізму інтеграції до світової економіки неможлива без динамічних ринкових перетворень у державі. Головними чинниками, що не дають можливості створити належні умови для зростання конкурентоспроможності вітчизняної продукції, є практична відсутність конкуренції на внутрішньому ринку, його незначна місткість і патологічна невибагливість споживачів. Головне завдання, яке повинна виконати держава щодо своїх товаровиробників і споживачів — якнайшвидше створити передумови для конкурентного середовища. Без справжньої конкуренції на внутрішньому ринку не можна забезпечити ефективний вихід на міжнародну арену. Намагаючись посісти гідне місце на світовому ринку, українські підприємства вирішують маркетингові завдання двох рівнів - внутрішні (мікрорівень) та зовнішні (макрорівень). Внутрішні проблеми - це обмежена кількість міжнародне конкурентоспроможних продуктів і відсутність ефективного менеджменту зовнішньоекономічної діяльності на самих підприємствах; зовнішні - невизначеність загальної міжнародної спеціалізації України та недостатня підтримка з боку держави зусиль українських підприємств з просування національних товарів на світові ринки. Українська економіка може пропонувати на експорт продукцію як високих технологій, так і традиційну, в тому числі - сировину. Найбільший ефект українським підприємцям може принести просування на зовнішні ринки високотехнологічної продукції. За даними Світового банку, з точки зору основних показників розвитку науки і технологій Україна посідає досить високе місце і має певні передумови для переорієнтації пріоритетів міжнародного співробітництва з експорту сировинних матеріалів на готову наукомістку продукцію та новітні технології. Нині в структурі українського експорту переважають порівняно низькотехнологічні товари, перш за все - продукція чорної металургії та основної хімії, а також сировина і матеріали, серед яких слід відзначити марганцеву руду і продукцію сільського господарства. Поряд з тим в Україні збереглися високотехнологічні виробництва, деякі з яких є унікальними. У більшості випадків вони були складовими радянського воєнно-промислового комплексу. Отже, при пошуках Україною свого місця у світовому поділі праці найперспективнішими, на наш погляд, є спроби просунути на зовнішні ринки високотехнологічну продукцію, в першу чергу - військову техніку, літаки, кораблі. Аналіз показує, що всі українські суб'єкти міжнародної діяльності зустрічаються з двома основними проблемами. По-перше, специфіка ефективної міжнародної спеціалізації України вимагає розробки обгрунтованих маркетингових програм та організації державної підтримки щодо створення міжнародних конкурентних переваг для українських промислових товарів на світових ринках. По-друге, необхідною є конкретна адаптація міжнародного досвіду до умов перехідної економіки з метою формування власної бізнес- та маркетингової стратегії українських підприємств, що функціонують у міжнародному середовищі. Серед найважливіших організаційних факторів успіху українських компаній на зовнішніх ринках можна виділити такі: - формування чітких цілей і пріоритетів міжнародної спеціалізації та зовнішньоекономічної політики України; - розробка сучасних міжнародних маркетингових програм, які б ефективно поєднували світові досягнення
Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|