|
||||||||||||||||||||||||||||||||
ЗЛОЧИННІ ПОСЯГАННЯ НА ЕКОЛОГІЇ ТА ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Природне середовище й надалі зазнає великого антропогенного навантаження, незважаючи на те, що забруднення атмосферного повітря і загальна мінералізація атмосферних опадів в цілому по Україні порівняно з попередніми роками дещо зменшились1. Як відомо, здоров'я нації відображає соціально-економічний стан суспільства і його довкілля. Антропогенне забруднення природи призвело до порушення рівноваги в біосфері і стало істотною демографічною проблемою. Встановлено, що населення багатьох міст і сіл України зазнає дії негативних факторів навколишнього середовища в рівнях, що перевищують допустимі величини. Прогнозовані до 2010 р. зміни довкілля в низці регіонів спричинять несприятливі тенденції у стані здоров'я людей — хронізації патологій, зростанні онкологічних захворювань тощо. Узагальнення лише цих даних дає підстави зробити висновок про наявність складної екологічної обстановки. Значною мірою вона спричинюється масштабною екологічною злочинністю в Україні. Охорона навколишнього природного середовища — не самоціль. Вона покликана захистити людину, її здоров'я, життя теперішнього і прийдешніх поколінь. Природоохоронна діяльність грунтується на правових засадах. Так, ст. 50 Конституції України проголошує: "Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена". Згідно із Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку. Відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" громадяни мають право на безпечні для здоров'я і життя продукти харчування, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побут, відпочинок та навколишнє природне середовище, а також на достовірну інформацію про наявні й можливі фактори ризику для здоров'я та їх ступінь. Проблеми охорони довкілля дістали своє відображення також в Земельному, Водному, Лісовому кодексах, Законі "Про охорону атмосферного повітря" та інших законодавчих актах України. У природоохоронній діяльності велике значення мають заходи кримінально-правового впливу. Кримінальний кодекс України містить окремий розділ, норми якого встановлюють відповідальність за злочини, що посягають на довкілля. Екологічні злочини — це передбачені кримінальним законом суспільне небезпечні діяння, що посягають на навколишнє природне середовище чи його окремі сфери (повітря, землю, надра, води, флору і фауну). До цих злочинів належать: незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; порушення ветеринарних правил; незаконне полювання; порушення правил охорони надр; порушення законодавства про континентальний шельф України; порушення правил охорони вод; забруднення атмосферного повітря; забруднення моря; умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави та об'єктів природно-заповідного фонду; незаконна порубка лісу, забруднення або псування земель тощо. Екологічні злочини є одними з найбільш суспільне небезпечних та розповсюджених діянь. У сукупності з іншими правопорушеннями у цій сфері і за тяжкістю своїх наслідків вони створюють реальну загрозу національній безпеці. Передусім це проявляється у: — катастрофічному погіршенні якості середовища існування, що веде до зниження середнього віку життя, зростання захворюваності, смертності та погіршення генофонду нації; — виникненні зон екологічного лиха; — деградації природних ресурсів, які повинні поновлюватися (родючість грунтів, рибних і лісових ресурсів); — виснаженні ресурсів, які не відновлюються (мінеральної сировини, енергоносіїв); — підвищенні ризику техногенних катастроф; — погіршенні якості поверхневих та підземних вод, прибережних вод морів; — розповсюдженні радіоактивного забруднення; — забрудненні повітря й небезпечній зміні клімату; — забрудненні продуктів харчування. Рис. 1.1. Суспільна небезпечність екологічних злочинів Кримінологічне значення має також диференціація відповідальності за екологічні правопорушення. Екологічна злочинність в Україні характеризується постійним зростанням і високою латентністю. Рівень латентності цих злочинів доходить до 95%. Це пояснюється недоліками в діяльності природоохоронних органів та судів. На їх усунення, а також удосконалення практики розгляду кримінальних справ даної категорії націлена Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 січня 1990 р. "Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи". Дослідники стверджують, що протягом багатьох років зберігається значний розрив між кількістю кримінальне караних діянь і реальним застосуванням відповідних правових норм. Це викликано недостатнім контролем за дотриманням вимог законодавства, а також традицією, яка перейшла нам у спадщину після розпаду СРСР, — організацією контролю за відомчо-галузевим принципом, коли природокористувачі самі себе перевіряють1. Екологічні злочини можуть класифікуватися на підставі різних ознак. Залежно від ступеня суспільної небезпеки їх можна поділити на: — злочини невеликої тяжкості. До них належать незаконне видобування корисних копалин, порушення законодавства про континентальний шельф України та інші; — злочини середньої тяжкості. Це — умисне знищення, зруйнування чи пошкодження територій та об'єктів природно-заповідного фонду; — тяжкі злочини. До них відносяться забруднення водойм та атмосферного повітря; забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, чи іншими відходами і матеріалами; — особливо тяжкі злочини — екоцид. З урахуванням видів суб'єктів, мотивів та мети вчинення можна виділити: а) корисливі злочини, які вчиняються з метою отримання матеріальної вигоди. Це: незаконні полювання; незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом; незаконна порубка лісу. У цій групі злочинів виділяється підгрупа, яку можна розглядати як професійну злочинність. Ці злочини дають можливість одержувати значні прибутки, але потребують певної організації та навичок; б) злочини, які вчиняються службовими особами. Це — забруднення атмосферного повітря; забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров'я людей або живих ресурсів моря, чи іншими відходами і матеріалами; порушення законодавства про континентальний шельф України. Частина цих злочинів характеризується значною тривалістю їх вчинення, коли притягненню до кримінальної відповідальності передують численні порушення природоохоронного законодавства. А є злочини, які характеризуються разовим ігноруванням встановлених нормативів, скажімо, "залповий" викид відходів; в) злочини, які не мають корисливого спрямування. Це — необережне пошкодження лісових масивів та зелених насаджень; забруднення водних об'єктів чи атмосферного повітря. Шкода від таких злочинів, як правило, велика (масова загибель риби, лісів тощо). Викликані вони нехтуванням елементарних правил техніки безпеки. Наведена класифікація, звичайно, не є вичерпною, але, на наш погляд, вона може бути використана у профілактичній роботі.
Поняття та предмет екологічного права
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|