|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розвиток соціально-перцептивних механізмів у підлітковому та юнацькому віці
психологічні особливості соціального пізнання, А. Андреева акцентує увагу на тому, що такий важливий механізм пізнання, як категоризація, сам по собі містить як передумову ідею стабільності, тобто категоріТ і виникають саме як фіксація певних стабільних взаємозв'язків у навколишньому середовищі. Отож, враховуючи той факт (до речі, про нього вже йшла мова в попередньому розділі), що реальний історичний процес містить поряд з періодами відносної соціальної стабільності й етапи гострої дестабілізації, варто розглянути питання про те, яким чином «поводить себе» людське пізнання саме в такі соціально нестабільні часи. Нагадаємо, що соціальна нестабільність — це не тільки й не стільки швидкі й радикальні соціальні перетворення, це радше їхня непогодженість, відсутність збігу їх у різних сферах соціального життя й суспільства в цілому. Безперечно, названі дестабілізацій ні процеси, а також культурна специфіка, національний менталітет, умови історичного розвитку окремої країни, мають безпосередній стосунок до того, як відбуватиметься процес соціального пізнання. Виходячи з цього, сформулювати проблему можна таким чином: за умов соціальної нестабільності модифікується процес соціального пізнання, тобто процес конструювання образу соціального світу й соціальної реальності. При цьому необхідно враховувати, що активність суб'єкта, який здійснює реконструкцію й перетворення соціального світу, є важливим чинником у цьому процесі. В соціальній психології є чимало досліджень, в яких обґрунтовується вимога, пов'язана з підвищенням компетентності людини, котра пізнає соціальний світ у нестабільні періоди. У зв'язку з цим висловлюється думка про надзвичайну важливість у підвищенні компетентності постійної комунікації людини з іншими людьми, адже саме в ході такої комунікації пізнання світу набуває певного смислу. Означена проблема — соціальне пізнання за умов соціальної нестабільності — надзвичайно актуальна для нашого суспільства, в якому є очевидним факт радикальних перетворень в економіці, політиці, соціальному житті. Ці зміни важко охоплюються як наукою, так і буденною свідомістю. З психологічного погляду ситуація видається особливо складною, адже в попередній період стабільність була офіційною ідеологією, тобто весь уклад життя сприймався, розумівся і оцінювався як позитивний. Наш час, який характеризується плюралізмом думок і передбачає варіативність економічних і соціальних рішень, є надзвичайно важким для сприймання масовою свідомістю й тим більше для сприймання та пізнання окремою особистістю. Які особливості сприймання окремим індивідом нестабільного суспільства найчастіше мають місце і проявляються тепер? Можна назвати найхарактерніші: • абсолютна невизначеність ситуації, що унеможливлює найближчий прогноз власної долі, кар'єри; • почуття тривоги, розгубленості, неготовності жити і працювати за нових умов; • уявлення про те, що будь-який контроль у суспільстві відсутній; • сприймання нових механізмів соціальної регуляції як неефективних; • відсутність впевненості в тому, що від рядової людини щось залежить; • почуття негативізму, незадоволеності; • на фоні осмислення й переосмислення ситуації виникнення стану когнітивного дисонансу у зв'язку з невідповідністю уявлень і очікувань, шо вже склалися в людей, реальним змінам соціальної дійсності; • незнання людьми критеріїв оцінок нових способів соціальних дій і вчинків. Ці та інші прояви сприймання людьми нестабільного соціального світу мають надзвичайно серйозні наслідки передусім у зв'язку з тим, що індивід не відчуває себе суб'єктом дій і вчинків у суспільстві, він не може, а подекуди й не хоче або відмовляється бачити й розуміти соціальні проблеми [1, с. 67-68]. Серед найзагальніших соціально-психологічних проблем, котрі постають на шляху індивідуальної і масової свідомості, необхідно звернути увагу перш за все на глобальну ломку соціальних стереотипів і зміну системи цінностей. Злам стереотипів у масовій свідомості відбувається непросто й часто сприймається окремими групами людей як крах ідеалів, втрата смислу життя. Нові стереотипи, які зароджуються, приживаються важко, суперечливо сприймаються, а часто й заперечуються. Стосовно системи цінностей, то вона характеризується появою нового набору затребуваних суспільством ціннісних орієнтацій, новою ієрархією цінностей. Оскільки цей аспект проблеми детально висвітлений
Особливості прояву акцентуацій характеру в підлітковому віці
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|