Увага!

1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку


.

2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.

3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.

4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.

В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.





Автореферати Оплата
Замовити
Контакти




Hey.lt - Nemokamas lankytoju skaitliukas





Besucherzahler rusian brides
счетчик посещений
web clocks relojes webs
Contatore
Besucherzahler ukrainian girls
website counter
Besucherzahler russian marriage
contatori per blog
contadores de visitas mail order brides
contatori per blog
besucherzahler contador de visitas
Contatore per sito






Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой).

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)


ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ КАРЛА МАРКСА

Дисципліна:

Історія держави і права зарубіжних країн

ID роботи:

2148

Вид роботи:

Курсова

План:

Вступ 3
Розділ 1. Загальні теоретичні принципи формування політичних поглядів К.Маркса 5
Розділ 2. Теорія буржуазного суспільства і класової боротьби 11
Розділ 3. Соціально-політичні ідеї К.Маркса 15
Розділ 4. Марксистські погляди на політику та державний устрій 21
ВИСНОВКИ 25
Список використаної літератури 28

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:
Тема та ID роботи:
Кількість сторінок:

29

Рік написання:

2008

Ціна:

70 грн.

натисніть

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

Після оплати напішіть на адресу studentamua@mail.ru і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

 

Його ім'я називають поряд з іменами Конта, Дюркгейма, Вебера та інших класиків цієї науки, хоча, як зазначає Є. Шацький, віднести Маркса до соціологів у строгому значенні цього слова все ж досить важко, і не тільки тому, що він не вживав слова «соціологія» та був якнайгіршої думки про Конта. І причиною цього є те, що засновники марксизму вважали своїм життєвим покликанням не чисту науку як таку, а прагнули тісніше пов'язати наукову роботу з політичною діяльністю в рядах соціалістичного робітничого руху. К. Маркс не приховує відвертої тенденційності своїх економічних праць як таких, що спрямовані проти панування буржуазії, на захист інтересів робітничого класу. Він вважає, що саме в його науковій творчості ці інтереси знаходять адекватну теоретичну форму. Така позиція типова для лідера-харизматика, який з самого початку переконаний у власній правоті, а не для вченого-фахівця, котрий прагне до діалогу з колегами з метою пошуку істини. З цією обставиною пов'язані підкреслена категоричність наукових висновків засновників марксизму і профетичний тон деяких їх праць, який різко контрастує з академічним характером праць більшості сучасних їм соціологів. Як і інші визначні соціальні мислителі минулого сторіччя, Маркс прагне по-новому осмислити майже всі сучасні йому соціальні науки — насамперед економічні, історичні, правові, політичні та ін. Однак на відміну від більшості фундаторів «буржуазної соціології» він ніде не ставить питання про створення нової окремої науки про суспільство, методи якої не були б ідентичними методам політичної економії, правознавства, історії і т. ін. Тому прагнення всіх засновників соціології до легітимації предмета і методів цієї нової наукової дисципліни не знаходить у працях Маркса ніякого відгуку (і це при тому, що своєю науковою місією він вважає здійснення перевороту у поглядах на суспільство) . К. Маркс, як відомо, поставився до контівської класифікації наук і його «проекту» соціології різко негативно. Конта засновник марксизму вважав лише спеціалістом у галузі математики і фізики, котрий у порівнянні з Гегелем являє собою щось жалюгідне. Заперечуючи саму можливість існування у позитивізмі якогось раціонального зерна, К. Маркс протиставляв йому гегелівський діалектичний метод, котрий, на його думку, слід лише «матеріалістично» переосмислити й поставити з голови на ноги. Таким чином, засновники марксизму вважають головною проблемою не розмежування між філософією і «позитивним», спеціально-науковим знанням, а заміну «неправильних» філософських засад правильними, науковими. Переворот у поглядах на суспільство, про який К. Маркс і Ф. Енгельс ведуть мову починаючи з середини 40-х років минулого сторіччя, тісно пов'язаний саме з оцією Марксовою травестією, перелицюванням гегелівської діалектики, зокрема його концепції історичного процесу. Згідно з Регелем, всесвітня історія являє собою процес, у ході якого абсолютний дух відчужується, а потім, подолавши відчуження, знову приходить до ідентичності з самим собою. Тому навіть далекі зовні від духовного смислу події і явища в дійсності виявляються такими, що причетні до цього смислу. У Маркса ж категорія абсолютного духу поступається місцем поняттю «людської предметної діяльності», а останнє поступово ідентифікується з поняттям «матеріального виробництва». Таким чином, місце діалектики абсолютного духу тут займає діалектика матеріального виробництва, а суто філософська проблематика відходить на другий план перед проблематикою економічною, котра, щоправда, осмислюється Марксом досить нетрадиційно. Визначаючи у зрілий період творчості напрям своїх досліджень як «критику політичної економії», засновник марксизму ніколи не вважав за потрібне проводити скільки-небудь чітке розмежування між «позитивним», емпірично обґрунтованим дослідженням і суто філософськими проблемами. Так, наприклад, для Маркса принципово важливим є питання про те, матеріалістичні чи ідеалістичні світоглядні принципи дослідника, який працює у галузі економічної науки. Відповідаючи на критичний закид щодо правомірності застосування до вивчення механізмів капіталістичного товарного виробництва «тріадичної» діалектики Гегеля, він твердить, що це цілком допустимо, оскільки «матеріалістичне» застосування надає методові принципово нового змісту. Як і Гегель, Маркс надає виключно великої ваги питанню про «порядок категорій» науки, залишаючи поза розглядом проблему надійності її емпіричної бази і зв'язку між емпіричним і теоретичним рівнем дослідження. Це викликало в подальшому різку критичну реакцію з боку деяких соціологів, котрі, як, наприклад, М. Кареєв вважали марксистську соціальну філософію поступкою спекулятивним поглядам і кроком не вперед, а назад від Конта. Для такого висновку є певні підстави, проте все ж вважати Маркса мислителем «доконтівської» доби було б неправильним. Маркс, якщо говорити мовою сучасної логіки науки, творив своєрідні «когнітивно-метафоричні моделі», в межах яких науковий дискурс поєднаний з метафорою, значення якої чітко не фіксоване. Такий метод дає змогу створювати певні «портрети суспільства», де одні його риси свідомо підкреслені, виділені, а інші ледь окреслені, розмиті. Пізніше М. Вебер назве такий метод методом «ідеальної типізації» . Сучасний дослідник Л. Веквонт вважає, що результати теоретичних розв'язок К. Маркса у соціологічній галузі можна звести до трьох когнітивно-метафоричних моделей — «базису-надбудови», «органічної цілісності суспільства» та «діалектичного розвитку» його. Переворот у поглядах на суспільство К. Маркс пов'язує насамперед не з появою соціології, а з принципово новим, як він вважає, розумінням субстанції, першооснови суспільного життя. Ті функції, які згідно з Контом і його послідовниками мала виконувати соціологія, фактично вже виконує, як переконаний Маркс, політична економія — наука про економічну структуру суспільства. Аналіз ранніх праць К. Маркса («Економічно-філософські рукописи 1844 року» або написані разом з Ф. Енгельсом «Святе сімейство» чи «Німецька ідеологія») дає змогу простежити, як поступово зростає його переконаність у тому, що категорії економічної науки виступають чимось на зразок універсального ключа практично до всіх філософських, політичних та культурологічних проблем. Так, торкаючись фундаментальної проблеми філософської антропології—проблеми смислу людського існування («сутності людини»), Маркс пробує прямо й безпосередньо пов'язати її з дією механізмів поділу суспільної праці і функціонування інститутів приватної власності та грошей. Підкреслюючи виключно негативні наслідки поділу суспільної праці (відчуження результатів праці від виробника), він не лише залишає поза увагою його позитивне значення для прогресу цивілізації, а й приходить до висновку про виключно негативну роль основних економічних і правових інститутів як знарядь «відчуження людської сутності». Антропологічні ідеї ранніх праць Маркса мають певне гуманістичне забарвлення (протест проти соціальне несправедливого устрою, за якого людина праці опиняється у нелюдських умовах), однак цей гуманізм відзначається деякою тенденційністю—автор переконаний, що перебудова економіки на комуністичних засадах, ліквідація приватної власності та тотальне усуспільнення усього дають ключ до вирішення «останніх питань» людського буття. Нігілістична тенденція, пов'язана з запереченням значення правових, етичних, релігійних цінностей як чогось вторинного у порівнянні з матеріальними інтересами, знаходить свій вияв і у концепції «матеріалістичного розуміння історії». Поняття «способу виробництва матеріальних благ», яке до того вживалось переважно в історії господарства, К. Маркс і Ф. Енгельс застосовують у загальносоціологічному

Цивільний кодекс Франції 1804 року
Афінська демократична рабовласницька республіка
Кароліна - кодекс феодального права Німеччини
Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта
Вчення про державу і право Фоми Аквінського
ВЧЕННЯ ЦИЦЕРОНА ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО
ДЕРЖАВНИЙ ЛАД ФРАНЦІЇ ПЕРІОДУ ДИРЕКТОРІЇ
Державно-правовий розвиток Німеччини 2-га половина 19 століття
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАРВАРСЬКИХ ПРАВД
ІБН ХАЛДУН
ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ СПЕНСЕРА
РОСІЯ НА РУБЕЖІ XVI-XVII СТ. ТА РОЛЬ НАРОДНИХ ОПОЛЧЕНЬ У БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ РОСІЇ
Державно-правовий розвиток Німеччини 2-га пол. 19 ст.
ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
ІДЕЇ КАНТА ПРО ПРАВОВУ ДЕРЖАВУ
Марксизм, комунізм
Погляди Джона Локка
ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ КАРЛА МАРКСА
ПРАВО РАБОВЛАСНИЦЬКОЇ ІНДІЇ
РИМСЬКЕ РАБОВЛАСНИЦЬКЕ ПРАВО НАЙДАВНІШОГО ПЕРІОДУ
Російсько-чеченські війни 90-х років ХХ ст. та перших років ХХІ століття
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА ПЛАТОНА
УКРАЇНСЬКІ ПЛЕМЕНА В ІІІ-VIII СТОЛІТТЯХ






























*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
stydentam.org.ua © 2009-2015
KMindex Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
page views
TOPlist