Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

ВЧЕННЯ ЦИЦЕРОНА ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО

Дисципліна:

Історія держави і права зарубіжних країн

ID роботи:

3077

Вид роботи:

Контрольна

План:

Вступ 3
1. Погляди Цицерона на державний устрій 4
2. Уявлення Цицерона про право 11
висновки 15
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 16

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	ВЧЕННЯ ЦИЦЕРОНА ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО / 3077

Кількість сторінок:

16

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Марк Тулій Цицерон (106 - 43 р. до н.е.) знаменитий римський оратор, державний діяч і мислитель. У його творчості значна увага приділена проблемам держави і права. Спеціально ці питання висвітлені ним у роботах "Про державу" і "Про закони". Цілий ряд політико-правових проблем він розглядає й в інших творах (наприклад, "Про обов'язки"), а також у численних політичних і судових промовах.
Державу (respublica) Цицерон визначає як справу, надбання народу (res populi). Причому він підкреслює, що "народ не будь-яке об'єднання людей, зібраних разом яким би то не було чином, а об'єднання багатьох людей, зв'язаних між собою згодою в питаннях права і спільністю інтересів". Тим самим держава в трактуванні Цицерона з'являється не тільки як вираження загального інтересу всіх його вільних членів, що було характерно і для давньогрецьких концепцій, але одночасно також і як погоджене правове спілкування цих членів, як певне правове утворення, "загальний правопорядок". Таким чином, Цицерон стоїть біля джерел тієї юридизації поняття держави, що у наступному мала багато прихильників, аж до сучасних прихильників ідеї «правової держави».
Основну причину походження держави Цицерон бачить не стільки в слабості людей і їхньому страху (точка зору Полібія), скільки в їхній вродженій потребі жити разом. Розділяючи в цьому питанні позицію Арістотеля, Цицерон розходиться із широко розповсюдженими в той час уявленнями епікурейців про договірний характер виникнення держави.
Вплив Арістотеля помітно й у трактуванні Цицероном ролі сім’ї як первісного осередку суспільства, з якої поступово і природним шляхом виникає держава. Він відзначає споконвічний зв'язок держави і власності і відтворює положення стоїка Панетія про те, що причиною утворення держави є охорона власності. Порушення недоторканності приватної і державної власності Цицерон характеризує як опоганення і порушення справедливості і права.
У руслі традицій давньогрецької думки Цицерон приділяє велику увагу аналізу різних форм державного устрою, виникненню одних форм з інших, "круговороту" цих форм, пошукам "найкращої" форми і т.д. Критерії розрізнення форм державного устрою Цицерон вбачає в "характері і волі" тих, хто править державою. У залежності від числа правлячих він розрізняє три прості форми правління: царську владу, владу оптиматів (аристократію) і народну владу (демократію). "І от, коли верховна влада знаходиться в руках в однієї людини, ми називаємо цього одного царем, а такий державний устрій - царською владою. Коли вона знаходиться в руках у виборних, то говорять, що ця суспільна громада управляється волею оптиматів. Народної ж (адже її так і називають) є така громада, у якій усе знаходиться в руках народу". Усі ці прості форми (або види) держави не досконалі і не найкращі, але вони, по Цицерону, усе-таки терпимі і можуть бути цілком міцні, якщо тільки зберігаються ті основи і зв'язки (у тому числі і правові), що вперше міцно об'єднали людей в силу їхньої загальної участі в державотворенні. Кожна з цих форм має свої переваги і недоліки. Якщо стоїть вибір серед них, перевага віддається царській владі, а на останнє місце ставиться демократія. "Благоволінням своїм, - пише Цицерон, - нас приваблюють до себе царі, мудрістю - оптимати, свободою - народи". Перераховані достоїнства правління, на думку Цицерона, можуть і повинні бути в їхній сукупності, взаємозв'язку і єдності представлені в змішаній (а тому і найкращій) формі держави, а в простих формах держави ці достоїнства представлені односторонньо, що й обумовлює недоліки простих форм, що ведуть до боротьби між різними шарами населення за владу, до зміни форм влади, до їх виродження в "неправильні" форми.
Так, при царській владі, пояснює Цицерон, всі інші люди відсторонені від участі в прийнятті рішень і законів, народ не користується волею і відсторонений від влади і при пануванні оптиматів. При демократії ж, "коли усе вершиться з волі народу, то, який би справедливий і помірний він не був, все-таки сама рівність це несправедливо, оскільки при ній немає ступіней у суспільному становищі".
Основний порок простих форм держави полягає, згідно з Цицероном, у тому, що усі вони неминуче, у силу властивої їм однобічності і нестійкості, знаходяться на "стрімчастому і слизькому шляху", що веде до нещастя. Царська влада, чревата сваволею єдиновладного правителя, легко вироджується в тиранію, а влада оптиматів із влади найкращих (по мудрості і доблесті) перетворюється в панування кліки багатих і знатних. Хоча така влада і продовжує помилково іменуватися правлінням оптиматів, але на ділі, зауважує Цицерон, "немає гіршої форми правління, ніж та, при якій найбагатші люди вважаються найкращими". Відповідно і повновладдя народу, по оцінці Цицерона, приводить до пагубних наслідків, до "божевілля і сваволі юрби", до її тиранічної влади.
Ці потворні види володарювання (тиранія одноособового владики або юрби, панування кліки) уже не є, згідно з Цицероном, формами держави, оскільки в таких випадках зовсім відсутня сама держава, що розуміється як загальна справа і надбання народу, відсутні загальні інтереси і загальнообов'язкове для всіх право.
Запобігти подібне виродження державності, на думку Цицерона, можна лише в умовах найкращого, змішаного, виду державного устрою, утвореного шляхом рівномірного змішання позитивних властивостей трьох простих форм правління. “Оскільки, - пише він, - бажано, щоб у державі було щось видатне і царствене, щоб одна частина влади була приділена і вручена авторитету провідних людей, а деякі справи були віддані судженню і волі народу". Як найважливіші достоїнства такого державного ладу Цицерон відзначає міцність держави і правову рівність його громадян.
В дусі утвердження саме форми змішаного правління Цицерон слідом за Полібієм і інтерпретує еволюцію римської державності від первісної царської влади до сенатської республіки. При цьому аналогія начал царської влади вбачається в повноваженнях магістратів (і насамперед консулів), влади оптиматів - у повноваженнях сенату, народної влади - у повноваженнях народних зборів і народних трибунів. У зв'язку з цим Цицерон вихваляє далекоглядність і мудрість "предків", що створили таку розумну форму держави, і закликає твердо дотримувати їхніх політичних завітів. Підкреслюючи небезпеку крену убік того або іншого начала змішаної державності і виступаючи за їхню взаємну рівновагу, він підкреслює необхідність “рівномірного розподілу прав, обов'язків і повноважень, для того щоб досить влади було в магістратів, досить впливу в ради провідних людей і досить свободи в народу”.