Підстави криміналізації посягань на моральність

Дисципліна:

Кримінальне право

Ключові слова роботи:

посягань , моральність , криміналізації

ID роботи:

5118

Вид роботи:

Дипломна

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Загальнометодологічні засади, дослідження криміналізації посягань на моральність 7
1.1. Стан дослідження проблеми криміналізації посягань на моральність 7
1.2. Історичний досвід вирішення питань криміналізації посягань на моральність 13
1.3. Вирішення питання про криміналізацію посягань на моральність за кримінальним правом зарубіжних держав 21
Розділ 2. Поняття підстав криміналізації посягань на моральність 35
2.1. Загальнотеоретичне поняття криміналізації 35
2.2. Моральність, як об’єкт кримінально-правової охорони 42
2.3. Способи криміналізації посягань на моральність 51
Розділ 3. Шляхи вдосконалення кримінального закону з урахуванням положень про підстави криміналізації посягань на моральність 66
ВИСНОВКИ 102
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 105

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Підстави криміналізації посягань на моральність / 5118

Кількість сторінок:

114

Рік написання:

2011

Ціна:

за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку (або через Приват24 в Інтернеті); 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д. + дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

питання, що пов’язані з кримінально-правовою охороною моральності , набувають все більшої актуальності. Суспільна небезпечність діянь, що розглядаються як злочини проти моральності, полягає в тому, що вони завдають істотної шкоди або ставлять під загрозу заподіяння шкоди моральним основам суспільства, які необхідні для його нормального розвитку і прогресу: деформують духовно-етичні цінності суспільства та сприяють розвитку низьких інстинктів та потягів, підривають усталені принципи моральності в сфері статевих стосунків, а також негативно впливають на моральний і психологічний розвиток неповнолітніх.
Суспільство не може існувати без регуляції відносин між його членами. Для цього в кожній державі існує чітко визначений механізм контролю за поведінкою її членів, тобто система норм, завдання якої полягає і регулюванні поведінки людей в процесі їх взаємодії між собою [69, с.56].
Одним з видів регулятивних норм в суспільстві є юридичні (інституційні) норми, які виражені у формі законів та нормативних актів. Але більшість вчених вважає, що основною формою регулювання поведінки людей та їх відносин у суспільстві з початку його існування є моральні норми, які виникають в результаті стихійно-масового досвідно-практичного надходження, відбору та закріплення визначених форм поведінки як загальноприйняті зразки і обов’язкові для всіх норми поведінки. Зрозуміло, що суспільство, яке побудоване на аморальних засадах, існувати не може. З цієї причини держава взяла моральність під свою охорону, що зафіксовано законодавцем в Розділі 12 КК України 2001 р., тим самим визнавши моральність однією з основ співжиття людей в суспільстві.
Зазначені факти підтверджують важливість вирішення таких питань: визначення моральності як категорії загальнолюдського рівня та як об’єкта злочинного посягання і кримінально-правової охорони. Не менш важливим є питання розмежування понять „мораль” та „моральність”.
Формування поняття, що вживається в повсякденному житті, в літературі, завжди піддається впливу загальнокультурної традиції. І теоретичне визначення предмету, який задовго до цього був вже виділений і визначений життєвим та літературним досвідом, всією історією суспільної думки, спирається на цю традицію, в чомусь наслідуючи їй, в чомусь відштовхуючись від неї. В історії розвитку мови та людського мислення взаємозв’язок між повсякденним вживанням слів, стихійно сформованим поняттям і, власне, теоретичними дефініціями термінів “мораль” і “моральність” та їх розмежування були особливо складними та різнобічними. Починаючи з того моменту, коли мораль та моральність вперше стала об’єктом спеціального наукового дослідження, і аж до сучасності теоретичні розуміння та визначення цих понять відчували на собі вплив процесів, що проходили далеко за межами самої етики [73, с.138].
Вся складність поставленого завдання полягає в тому, що моральність виділяється вченими із складного переплетіння суспільних та життєвих явищ не лише як науково даний об’єкт, а через призму історичного досвіду багатьох поколінь, як, в першу чергу, культурно усвідомлений предмет. Для того, щоб знайти вірне визначення як моралі, так і моральності в юридичному значенні, необхідно враховувати особливості розуміння вказаних понять не лише з філософсько-наукової точки зору, а і в тому значенні, яке вкладається в них масово-практичною свідомістю (тобто те, як мораль та моральність розуміється всіма людьми), а також соціологічними та гуманітарними науками (педагогіка, історія, літературна критика тощо). В будь-якому разі філософ або вчений-юрист підсвідомо бере до уваги і ті значення термінів “мораль” та “моральність”, які широко вживаються в процесі повсякденного спілкування між людьми, у вигляді саме висхідних понять, коли починає будувати своє наукове обґрунтування доцільності того чи іншого визначення цих понять.
Зрозуміло, що існує багато різноманітних підходів до визначання моралі і моральності як такої. Саме в питанні розмежування моралі та моральності ми і стикаємось із проблемою, яка існує не лише в теорії кримінального права та в юриспруденції взагалі, а й в етиці, основними категоріями якої і є зазначені дефініції. Етична теорія не дає чіткого визначення обох вищезазначених категорій і не містить їх чіткого розмежування. Більшість вчених-філософів, які досліджують проблеми, пов’язані із поняттями “мораль” та “моральність”, ототожнюють їх.
Теорія кримінального права, кримінологія також не містять визначення моральності як об’єкта правової охорони. Так, наприклад, О.М. Костенко зазначає, що моральність в загальному розумінні – це термін, яким визначається явище діалектичного зв’язку права і моралі. А дослідники, що займаються даною проблемою, в більшості ототожнюють це поняття з розумінням моралі. Тому одним з основних завдань нашої роботи буде визначення моральності як об’єкта кримінально-правової охорони [43, с.13].