Регулювання міжнародної міграції робочої сили в Україні

Дисципліна:

Міжнародні економічні відносини

Ключові слова роботи:

міграції , міжнародної , Регулювання, робочої

ID роботи:

5157

Вид роботи:

Дипломна

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Характеристика міграційних процесів у світі 6
1.1. Сутність та види міграції робочої сили 6
1.2. Масштаби, форми й основні напрямки сучасних міграційних процесів 9
1.3. Форми і причини міграцій 16
Розділ 2. Аналіз міграційних процесів в Україні 23
2.1. Мотивація міграції робочої сили в Україні 23
2.2. Розвиток міграційних процесів в Україні 27
2.3. Державне регулювання міграційних процесів в світі і Україні 36
Розділ 3. Проблеми та перспективи територіального розміщення трудових ресурсів України та перспективи їх вирішення 42
3.1. Позитивні та негативні наслідки міграції робочої сили для України 42
3.2. Міждержавний обмін робочою силою 56
3.3. Пропозиції та шляхи вирішення проблем міжнародної міграції 61
ВИСНОВКИ 71
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 74
ДОДАТКИ 81

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Регулювання міжнародної міграції робочої сили в Україні / 5157

Кількість сторінок:

93

Рік написання:

2011

Ціна:

за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку (або через Приват24 в Інтернеті); 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д. + дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Першої світової війни. Значні маси європейців назавжди покидали свої країни й переселялися на постійне проживання у США, Канаду, Австралію, поступово інтегрувалися в структуру населення цих країн, стаючи його постійною частиною. Переселення у зворотному напрямку було мізерним.
Теперішня міграція набула тимчасового характеру: мігранти здебільшого мають намір по закінченні певного строку повернутися на батьківщину. Таким чином, відмітною рисою сучасної міжнародної трудової міграції є ротаційний характер. Така форма міграції не є новою, вона виникла ще на початку століття, але масових масштабів набрала в 60-ті роки [66, с.128].
Ротація буває прискореною та уповільненою. У прискорену (до трьох років) потрапляє вся завербована та ретельно відібрана іноземна робоча сила, уповільнена триває довше й охоплює працівників, відібраних уже в процесі виробництва. На їхню частку, як правило, припадає не більш ніж 30 % усієї чисельності працівників-іноземців. Спостерігається тенденція до збільшення часу перебування мігрантів у країнах-реципієнтах. Посилюється їх прагнення до натуралізації. Певній частині іммігрантів справді вдається домогтися натуралізації, і вони стають, таким чином, постійним елементом населення країн-реципієнтів.
Сьогодні у світі значно більше міжнародних мігрантів, ніж будь-коли, - за даними Департаменту з економічних і соціальних питань ООН (2009), - 214 мільйонів, та їхня кількість протягом останніх кількох десятиліть швидко зросла, - зі 191 мільйона у 2005 році. Якщо мігруюче населення продовжуватиме зростати такими ж темпами, як і в минулі 20 років, у світі до 2050 року буде загалом 405 мільйонів міжнародних мігрантів. У той же час кількість внутрішніх мігрантів вже сягає 740 мільйонів осіб (Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ІМВР), 2009), тому загальна кількість мігрантів сьогодні по всьому світові вже наближається до мільярда осіб [25].
Сьогодні до міжнародної міграції залучене найбільш широке розмаїття етнічних та культурних груп, ніж будь-коли раніше. Мігрує значно більше жінок - подинці чи на чолі сімей; число людей, що живуть і працюють за кордоном, не маючи законного статусу, дедалі більше; спостерігається суттєвий приріст тимчасової та кругової міграції. Змінюються також ті місцевості, звідки мігранти походять, та ті, куди вони переїжджають. Сьогодні вже більше половини світового населення живе у містах. До 2050 року у містах житиме майже 70 відсотків населення світу, глобальна пропорція способу життя за століття перетвориться на зворотну: у 1950 році городян було менше 30 відсотків (Департамент з економічних і соціальних питань ООН, 2010). Це впливає також на внутрішні міграційні пересування та соціальну єдність, тому що часто мігранти сконцентровані у містах. Нові місця призначення трудової міграції в економіці Африки, Азії і Латинської Америки, що розвивається, чітко вказують не лише на дедалі зростаючу важливість міграційних переміщень з Півдня на Південь, але й на необхідність подальших інвестицій в управління міграцією у цих регіонах. Нові моделі міграції впливатимуть також і на етнічний склад населення держав, і на способи соціальної інтеграції та єдності у процесі зміни моделей людської мобільності.
Хоча всесвітня економічна криза й уповільнила еміграцію у багатьох частинах світу, все ж очікується, що трудові ресурси по всьому світові зростуть з 3 мільярдів сьогодні до більш ніж 4 мільярдів вже до 2030 року, і це зростання буде навіть швидшим, ніж приріст населення Землі (Світовий банк, 2007). До 2025 року кількість молодих людей, що поповнятимуть трудовий ринок у країнах, що розвиваються, перевершить теперішню загальну кількість робочої сили у промислове розвинутих країнах (Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ІМВР), 2009). Передбачається, що до 2050 року трудові ресурси у найбільш розвинених країнах залишаться приблизно на рівні 600 мільйонів осіб, у той же час очікується, що у менш розвинених країнах трудові ресурси зростуть з 2.4 мільярдів осіб у 2005 році до З мільярдів у 2020-му та до 3.6 мільярдів у 2040 році. З іншого боку, для багатьох країн, що розвиваються, характерна більш молода вікова структура та швидкий приріст населення, і це, скоріш за все, призведе потреби у розширенні доступу до трудових ринків у світі, що розвивається, та в економіках, що виникають. До 2025 року країни, населення яких на 60 чи більше відсотків складається з людей, молодших за 30 років, будуть майже всі розташовані в Африці, на південь від Сахари (Національна розвідувальна рада, 2008) [25].
Крім того, поточна демографічна незбалансованість між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, за прогнозами, у найближчому майбутньому буде тільки збільшуватися. Є певна невідповідність між попитом на робітників-мігрантів та пропозицією, і це часто сприяє незаконній міграції та порушенню прав мігрантів. Прогнози для 27 країн - членів Європейського Союзу на наступні 50 років зокрема вказують на стрімке зростання числа пенсіонерів - стосовно пенсіонерів очікується, що співвідношення їхнього фінансового забезпечення серйозно зміниться - від теперішніх 4:1 до лише 2:1 у 2060 році, і до того ж 2060 року очікується ще 15-відсоткове скорочення кількості населення працездатного віку (Європейська Комісія, 2009). Подібні тенденції також спостерігаються і в інших промислове розвинутих країнах, згадаємо лише деякі, - наприклад, у Японії, Республіці Корея та Російській Федерації.