Інвестиційний капітал та фактори які його визначають

Дисципліна:

Макроекономіка

Ключові слова роботи:

Інвестиційний , капітал , визначають

ID роботи:

5053

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Поняття інвестиційного капіталу 5
1.1. Поняття іноземних інвестицій 5
1.2. Фактори, які визначають інвестиційний капітал 7
1.3. Інвестиційний капітал як передумова інноваційної діяльності 13
Розділ 2. Чинники та проблеми залучення інвестиційного капіталу в Україні 16
2.1. Чинники створення сприятливого клімату для залучення інвестиційного капіталу 16
2.2. Проблеми та перспективи залучення інвестицій в економіку України 18
Розділ 3. Сучасний стан інвестиційної діяльності в Україні 24
3.1. Капітальні інвестиції в Україні 24
3.2. Інвестиційний капітал зовнішньоекономічної діяльності і проблеми та перспективи їх розвитку 28
ВИСНОВКИ 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 36
ДОДАТКИ 38

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Інвестиційний капітал та фактори які його визначають / 5053

Кількість сторінок:

40

Рік написання:

2011

Ціна:

за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку (або через Приват24 в Інтернеті); 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д. + дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Одним із шляхів виходу з такого становища є структурна перебудова та відродження виробництва, що, в свою чергу, потребує залучення додаткових коштів через механізм фінансового ринку. Але постійне падіння показників ВВП, починаючи з 1991 року, зменшення обсягів виробництва, хронічна дефіцитність держбюджету, зростання державного боргу та стагнація фінансового ринку негативно позначаються на інвестиційному кліматі у країні. І як результат — відчувається нестача інвестиційного капіталу в рамках економіки.
Говорячи про інвестиційний капітал, ми маємо на увазі створений грошовий капітал, який є в розпорядженні суб’єктів ринку, і який у процесі інвестування набуває форми позичкового капіталу.
Інвестиційний капітал формується з двох джерел: власних та чужих заощаджень. У рамках країни власними вважаються заощадження юридичних та фізичних осіб — резидентів, а також держави; чужими — кошти іноземних компаній, держав або громадян, що залучаються в економіку даної країни.
Розглянемо чотири основні сектори — домогосподарства, корпоративний сектор, державний сектор та іноземних інвесторів — та спробуємо проаналізувати їх здатність задовольнити інвестиційний голод економіки та покрити нинішній дефіцит інвестиційного капіталу.
Домогосподарства. Саме в цій сфері з’являється основний надлишок фінансових ресурсів економіки, адже саме тут формуються заощадження приватних осіб. Мотивами заощаджень для домашніх господарств можуть бути: нагромадження коштів для придбання товарів довготермінового використання; скорочення поточного споживання з метою його поліпшення в майбутньому; отримання за рахунок заощаджень додаткових доходів; створення певного страхового фонду «на чорний день»; намагання усереднити споживання в часі у зв’язку з нестабільністю отримання доходів тощо.
Домогосподарства більшу частину капіталу формують за рахунок власних коштів і незначну — за рахунок кредитних ресурсів. Основним джерелом надходження власних коштів є заробітна плата.
За таких умов неможливо говорити про зростання заощаджень з метою подальшого інвестування. Слід додати, що невідповідальна політика запозичень на фінансовому ринку як з боку держави, так і з боку підприємницьких структур, неврегульованість законодавчих питань щодо операцій з інструментами фінансового ринку призвели до численних зловживань у цій сфері і, як наслідок, підірвало довіру та зацікавленість населення в інвестуванні своїх збережень. Тому потенційні інвестиції вкладаються у вільно конвертовану валюту, нерухомість та інші матеріальні активи. І тому потенційно найбільший фінансово-надлишковий сектор — домогосподарства — в Україні не відіграє ролі джерела фінансування дефіцитних секторів [14, c.187-188].
Держава є найбільшим позичальником грошових коштів на фінансовому ринку. В уряду є чотири джерела отримання коштів: податкові надходження; надходження від реалізації державних активів; запозичення на внутрішніх та зовнішніх фінансових ринках; емісійний дохід.
Перші два джерела — це власні кошти держави, що є основою дохідної частини Державного бюджету країни. Запозичення ж на фінансових ринках здійснюються для покриття дефіциту бюджету, здійснення фінансування інвестиційних проектів та розвитку економіки.
Проблема дефіциту бюджету набула в Україні особливої актуальності.
Протягом останніх років Україна мала дефіцит, що в 3-4 рази перевищував нормальний рівень дефіциту в інших країнах. Але крім необхідності фінансування поточних бюджетних витрат держава має виділяти значні кошти на обслуговування державного боргу та фінансування розвитку економіки. Тому саме держава є найбільшим споживачем фінансових ресурсів і виступає на фінансовому ринку чистим кінцевим позичальником.
Корпоративний сектор історично є найбільшим генератором інвестиційного капіталу, створюючи приблизно 60% національного інвестиційного фонду в розвинутих країнах. Але його заощадження, як правило, не надходять на ринок інвестиційного капіталу. Набуваючи форми нерозподіленого прибутку та амортизаційних відрахувань, вони використовуються для фінансування власних потреб корпорацій. Більше того, фінансові потреби комерційного сектора, як правило, перевищують його заощадження і тому функціонувати без регулярних інвестиційних «ін’єкцій» він не може. Тому корпоративний сектор у розвинутих країнах виступає на ринку інвестиційного капіталу чистим кінцевим позичальником.
У корпоративному секторі України склалася катастрофічна ситуація, коли підприємства не тільки не можуть повністю задовольнити свої фінансові потреби за рахунок власних коштів, але не мають цих коштів узагалі.