Кримінальний кодекс та його роль в реалізації кримінально-правової політики держави

 

Дисципліна:	Кримінальне право
Ключові слова роботи:	кодекс, Кримінальний
ID роботи:	5066
Вид роботи:	Курсова
План:	ВСТУП 3 Розділ 1. Історія кримінального законодавства України 5 Розділ 2. Кримінальний кодекс України: проблеми правонаступництва та ефективності застосування 19 Розділ 3. Роль Кримінального кодексу України в реалізації кримінально-правової політики 26 ВИСНОВОК 37 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 39
Інтервал:	1,5	Для замовлення роботи заповніть!
		Ваше ім'я: Ваш контактний телефон: E-mail: Тема та ID роботи: Кримінальний кодекс та його роль в реалізації кримінально-правової політики держави / 5066
Кількість сторінок:	40
Рік написання:	2011
Ціна: за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу studentamua@mail.ru і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку (або через Приват24 в Інтернеті); 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д. + дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

 

 

прийняття 5 квітня 2001 р. та набрання чинності з 1 вересня того ж року нового Кримінального кодексу в Україні діяв Кримінальний кодекс в редакції 1960 p., який значно уповіль­нював розвиток кримінального права та знижував ефективність його застосування. З введенням в дію нового Кримінального кодексу України в да­ній сфері правового регулювання сталися пози­тивні зміни у кращий бік: з'явилася ціла низка статей, які відповідають реаліям сьогодення, і, навпаки, були скасовані статті КК України, які з часом та зміною державного устрою втратили свою актуальність.
Необхідно також звернути увагу на те, що новий Кримінальний кодекс більш, як то кажуть, "повернутий в бік людини". Це означає, що най­важливішими, пріоритетними об'єктами, який він повинен захищати, стали життя, гідність, свобода, власність окремого, пересічного громадянина на­шої держави, чого не було в попередньому ко­дексі, який насамперед був спрямований на захист державних інтересів, державної власності тощо.
Як приклад цього можна порівняти зміст ста­тей, що містяться в розділі VI "Злочини проти власності", нового Кримінального кодексу України та Кримінального кодексу 1960 р. Так, у Кримі­нальному кодексі в редакції 1960 р. законодавець розділяв злочини проти власності залежно від її форми, існували розділи, що окремо містили зло­чини проти державної власності та злочини проти індивідуальної власності громадян. Це насамперед було пов'язано з тим, що Кримінальний кодекс 1960 р. був прийнятий та діяв за часів радянської влади, коли поняття "державне" ставилося на де­кілька щаблів вище поняття "особисте", практич­но не існувала та не була відповідно захищена законом приватна власність, тому як наслідок та­кого підходу покарання за злочини, скоєні проти державної власності, вражали своєю суворістю.
В новому ж Кримінальному кодексі України не існує такого поділу, відповідальність за всі посягання на власність передбачена в одному роз­ділі Особливої частини незалежно від форми влас­ності, тобто існує один загальний об'єкт таких злочинів — власність та один загальний предмет — чуже майно. Такі злочини проти власності, як крадіжка (ст. 185 КК України), грабіж (ст. 186 КК України), розбій (ст. 187 КК України), вимагання (ст. 189 КК України), шахрайство (ст. 190 КК Ук­раїни) тощо в новому кримінальному законі квалі­фікуються однією статтею незалежно від об'єкта посягання (форми власності).
Вважаю, що такий підхід до злочинів цієї ка­тегорії є найбільш правильним та ефективним для його застосування на практиці, оскільки це за­безпечує всім суб'єктам права власності одна­ковий кримінально-правовий захист незалежно від її форми, як того вимагають Конституція Ук­раїни та Закон України "Про власність".
В новому Кримінальному кодексі відсутня ціла низка "суто радянських" статей, що існували та діяли в попередньому. Так, немає аналога ст. 154 (спекуляція), що існувала у КК України в ре­дакції 1960 p., оскільки з приходом ринкових від­носин це діяння перестало бути кримінально ка­раним і тепер у кримінальному законі взагалі не існує такого поняття.
Принагідно необхідно зазначити, що, незва­жаючи на позитивні тенденції у розвитку кри­мінального законодавства, залишається багато "білих плям", неврегульованих аспектів або пи­тань, що потребують переосмислення, різного ви­ду поправок чи доопрацювань.
Робота по вдосконаленню Кримінального ко­дексу України триває постійно, народними де­путатами України, органами державної влади до Верховної Ради України подаються різноманітні законопроекти та пропозиції, які передбачають внесення змін і доповнень до чинного Криміналь­ного кодексу України.
Практика застосування Кримінального ко­дексу України, яка напрацьована з 1 вересня 2001 p., свідчить, що окремі його норми є недосконалими і, відповідно потребують змін, а низка інших норм вимагає додаткового тлумачення.
Слід зазначити, що новий Кримінальний ко­декс України має деякі недоліки, обумовлені, зок­рема, недотриманням правил законодавчої техніки при підготовці його проекту, і які, безумовно, створюють труднощі у правозастосовчій діяль­ності. Деякі норми КК України суперечать його іншим положенням. Кодекс містить, на нашу дум­ку, цілий ряд кримінологічно необгрунтованих норм. Окремі його норми мають виключно тео­ретичне значення, і жодних правових наслідків застосування цих норм не тягнутиме; норми та­кого кшталту не знаходять практичного втілення; між ними немає прямого і навіть опосередкова­ного зв'язку з іншими нормами Кримінального кодексу України. Зокрема, це стосується визна­чення закінченого замаху та незакінченого замаху на вчинення злочину, визначення суб'єкта складу злочину тощо. Таким чином, новий Кодекс пе­реобтяжується непотрібними, зайвими нормами, існують прогалини у кваліфікації та тлумаченні норм Кодексу.
Зокрема, існують певні проблеми в кваліфі­кації злочинів, вчинених у складі організованої злочинної групи. Так, у ст. 28 дано визначення злочинів, вчинених у складі організованої групи чи злочинної організації. При цьому дуже важко розмежувати ці поняття. Так, в обох випадках йдеться про організовані групи у складі декількох осіб (трьох і більше), і основною різницею між ними є ознака стійкого ієрархічного об'єднання. Проте, що саме слід розуміти під ієрархічним об'єднанням, у самому Кодексі не роз'яснюється. Тобто потрібен відповідний науковий коментар, і це стосується не тільки зазначеної статті, а й ін­ших статей.
Крім того, в Кодексі порушено вимоги щодо диференціації кримінальної відповідальності, внас­лідок чого порушено баланс між суспільною не­безпечністю діяння і мірами кримінальної від­повідальності. Незважаючи на принцип гуманіз­му, втілений в Кримінальному кодексі України, деякі норми, що встановлюють покарання за ква­ліфіковані склади злочинів, містять занадто суворі покарання, а застосування більш м'яких у багатьох випадках, викликає труднощі

Анотація до робіт за 2011 рік: відповідальність податковій адміністративного актів Контроль право Дисциплінарна ЦЕНТРАЛЬНИХ аудиторської внутрішнього система карткових послуг міжбанківських активами переказу лікарськими РЕКЛАМИ таємниці цінних бірж Установчі Росії Ціноутворення мотивації СТИМУЛЮВАННЯ Вашингтон Америки ДИРЕКТОРІЇ Ярослава свободи конституційного ГРОМАДСЬКИХ КОНСТИТУЦІЙНОГО Конституції Президента депутата Президент Пропорційна місцевого обшуку алібі самовпевненістю відповідальність кодекс рибним полювання Комп'ютерна зраду Осудність неповнолітніх моральність Предмет покарання доказування обвинуваченого злочинності причин проституції Ламброзо Жінка професійної жертви наркотичними жінок насильницьких посадових суїциду прогнозування злочинця Рецидивна інвестиційної дефіцит капітал Валютний навколишнього Виробництво Власність криза кредитної інфляції доходів маркетингова страхових конкурентна управлінські правоохоронна Грошові торгівлі продовольча міграційних України РОЗВИТОК Європейський Єврорегіони міграції Торгівельні ІНВЕСТИЦІЙ валютної лініях підприємств Ціновий ринку дезадаптації податків податкової ухилення фізичних Податкова Аристотеля Гегеля Платона софістів БУША мислителів шкільної обдарованості конфліктних Конфлікти Міжособистісні міжособистісних юридичну ОЩАДБАНК Інвентаризація облікових документування розсуду спецслужб бухгалтерії Торгівля соціального асортименту документаційними Миколаївської бездоглядність УЧАСТІ насилля компетентності вторинних платоспрожності СОЦІАЛІСТИЧНОГО правомірна Застосування форми соціалізація Функції ХАРТІЯ трудові Матеріальна трудових позову охорони Роботодавець Міжнародної туристичного ділового стратегічного США ЯПОНІЯ гостинності рестораних персоналу кадрів РОЗМІЩЕННЯ управління передгірських Сільський мотивація Туризм харчування методів Закарпатті Ялта Відродження фінансовий система інструментів Прибуток доходу Акція оприлюднення Авторські МАЙНОВИХ банківського страхування Застава Об'єкти Опіка ВЛАСНОСТІ виконавців свідоцтва користування ПРИВАТНОЇ Речові правовідношення авторського фірмового авторського