|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ
| Дисципліна: |
Міжнародні економічні відносини |
|
| ID роботи: |
2371 |
|
| Вид роботи: |
Дипломна |
|
| План: |
Вступ 3
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
79 |
|
| Рік написання: |
2008 |
|
|
Ціна: за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ |
150 грн.
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Великий вплив на чисельність населення і його склад у багатьох країнах, їхню робочу силу роблять зовнішні міграції, тобто еміграції й імміграції. Вони грали і відіграють багатобічну роль у розвитку людства, виступаючи формою пристосування людини до мінливого умовам його існування. До міжнародної міграції населення відноситься територіальний рух населення, що перетинає границі. Виділяються наступні види міжнародної міграції: безповоротна, тимчасово-постійна ( від 1 до 6 років), сезонна, маятникова ( щоденний, щотижневий переїзд для роботи в сусідню країну). Міжнародну міграцію викликають причини економічного і політичного, військового порядку. Перші носять більш-менш постійний характер, другі зв'язані з координальними політичними подіями в окремих країнах, а також з війнами, що породжують змушених мігрантів-біженців, переміщених облич. Хоча змушені міграції населення і викликаються причинами позаекономічного порядку, вони теж ведуть до перерозподілу трудових ресурсів між країнами, що впливає на розвиток економіки як країн еміграції, так і країн імміграції. У післявоєнний період більш великі міграційні потоки були зв'язані, із установленням нових державних кордонів, виникненням світової системи соціалізму і крахом колоніальної системи. Так, наприклад, по Постдамській угоді трьох держав – СРСР, США і Великобританії східна границя Німеччини пройшла по лінії Одер – Нейсе, і німецьке населення, що проживає раніше на схід цієї лінії, а також у країнах Центральної і Південно-Східної Європи, було в переважній більшості переселено на території тодішніх НДР і ФРН. У Східній Азії в Японію було переселено близько 6 млн. чоловік, головним чином з Китаю і Кореї [15, с. 65]. Утворення самостійних держав у ряді випадків супроводжувалося переселенськими рухами величезного масштабу. З колишніх колоній, що стали суверенними державами, як правило, емігрувало раніше проживали там біле населення. Утворення Ізраїлю і його воєнні дії проти сусідніх держав привели до виселення близько 3 млн. чоловік, палестинських арабів. Політичні зміни у В'єтнаму, Кубі, Ефіопії, Афганістану військові агресії і громадянські війни в ряді з цих держав викликали значні переміщення населення. Число біженців драматично зросло в 80-90-і роки. В Африці їхнє число наблизилося до 12 млн., в Азії перевищило 5 млн. чоловік. Найбільше число біженців ( 5 млн.) приходиться на вихідців з Афганістану. Великі маси камбоджійських біженців -350 тис. - живуть у Таїланді, 100 тис. іракців – в Ірану, 100 тис. мьянмарцев - у Бангладеш. У Європі нараховується близько 1,8 млн. біженців, а в США – 1 млн. Цивільні конфлікти в колишній Югославії створили сама глибока криза в русі біженців в останнім десятилітті. У середині 1992 року там було понад 2,3 млн. змушених переселенців, 0,5 млн. з який шукали притулок за кордоном. Великий потік біженців створив розвал СРСР- понад 6 млн. чоловік. 20 століття називають століттям біженців. У 1994 році їхнє число перевищило 27,4 млн. чоловік (1980 рік- 9,6 млн.). Змушена міграція придбала світовий характер, торкнувшись багато країн. Основна маса змушених мігрантів ( 83%) осіла в країнах, що розвиваються. Основну роль у сучасному міжнародному русі населення грає трудова міграція. Масштаби її постійно ростуть, і в цей процес залучені практично всі країни. Міжкраїнова трудова міграція прийняла безпрецедентний характер, стає типовим явищем соціально- економічного життя сучасного світу. Можливість міжнародної міграції робочої сили створюється національними розходженнями в заробітній платі. Необхідність переселенських рухів найманої праці від країни до країни диктується нерівномірністю утворення відносного перенаселення на міжнародній арені. Робоча сила рухається від країн багатих трудовими ресурсами, до більш багатим капіталом країнам. Більш половини міжнародних мігрантів є вихідцями з країн, що розвиваються, 2/3 з них знаходяться в індустріальних країнах. Приплив нових контингентів мігрантів у ці країни зв'язаний з якісними диспропорціями на їхніх ринках праці [21, с. 144-145]. Потоки трудової міграції протягом тривалого періоду часу перетерпіли визначені зміни. У минулому столітті міжнародна міграція було спрямовано в основному в бідні капіталом колонії, і насамперед у Північну Америку , Австралію. Масова імміграція в окремих районах світу привела до виникнення і розвитку там переселенських суспільств, що додало імпульс розвитку світової господарської системи. Переміщення іммігрантів, засобів виробництва і фінансових ресурсів сприяло утворенню в другій половині 19- початку 20 у в. групи переселенських держав, основні напрямки суспільного розвитку яких визначалися європейськими державами. У цей період відбувалися також значні переміщення населення з Китаю й Індії переважно в Південно-Східну Азію і райони Індійського океану. В другій половині минулого сторіччя сформувалися нові центри притягання іммігрантів. Еміграція стала йти з менш розвитих у більш розвиті країни. Самий могутній центр притягання склався в Західній Європі, у результаті з постачальника емігрантів вона перетворилася в центр притягання робочої сили. Уже на початку 50-х у країнах ЄС нараховувалося близько 15 млн. трудящих- мігрантів і членів їхніх родин. У середині 70-х великий центр імміграції склався в районі Перської затоки, і на початку 90-х іноземці складали там 70% робочої сили. Своєрідним центром притягання іммігрантів, націоналістичним за своїм характером, став Ізраїль. Його населення на 2/3 збільшилося за рахунок міграційних потоків і значною мірою ( на 1/3 ) за рахунок вихідців з Радянського Союзу. У Латинській Америці центрами притягання робочої сили стали Аргентина, Бразилія і Венесуела з чисельністю іммігрантів від 5 до 8 млн. чоловік. В Африці центрами притягання робочої сили стали ПАР і Кот-Дівуар. Основними постачальниками робочої сили в Азії були Індія , Пакистан, Філіппіни, Малайзія, на Близький Схід – Ліван. Йорданія, Туреччина, в Африці – Марокко, Алжир, Туніс, Гана, Малі, Чад, Гвінея, Мозамбік, у Північній Америці – Мексика, у Європі – Польща, Португалія, Італія, Ірландія. У 90-і роки країни
Міжнародні кредити, особливості принципи та види
ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ КРАЇНАМИ СНД
Економічні основи вирішення глобальних проблем людства
Наукові ресурси світу та їх значення для світової економіки
Науково-технічний потенціал
Зовнішньоекономічна діяльність Закарпатської області
Зовнішньоекономічні відносини України та Японії
Проблеми перебудови зовнішньоекономічних зв'язків України
Світовий ринок енергоресурсів
ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНИЙ ВАЛІТНО-ФІНАНСОВИЙ ТА КРЕДИТНИЙ РИНОК
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ'ЯЗКІВ
ЕВОЛЮЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ
ЕКОНОМІЧНІ ВЗАЄМОВІДНОСИНИ МІЖ КРАЇНАМИ СНД
Мета і шляхи створення підприємств з іноземними інвестиціями
МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
МЕХАНІЗМ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГІЙ
МОТИВАЦІЯ МІГРАЦІЙ НАСЕЛЕННЯ
Необхідність та суть регулювання міжнародного науково-технічного співробітництва
НОВА ЕКОНОМІКА ЯК МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ США
ПЕРСПЕКТИВИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
РОЛЬ ГАТТ СОТ У РЕГУЛЮВАННІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ
РОЛЬ І ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ
СВІТОВА ТОРГІВЛЯ ТА ЇЇ ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ
Стан та перспективи зовнішньої торгівлі України товарами
СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ЗДІЙСНЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ В УКРАЇНІ
УКРАЇНА НА РИНКУ МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
Аналіз проблеми розвитку сучасної валютної системи
Види і типи міжнародного виробництва та етапи його розвитку
ВІДКРИТА ЕКОНОМІКА - ПЛЮСИ І МІНУСИ
ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ І ЄС У КОНТЕКСТІ ПОГЛИБЛЕННЯ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ СВІТОГОСПОДАРСЬКИХ ЗВ'ЯЗКІВ
ВПЛИВ ВАЛЮТНИХ ВІДНОСИН НА МІЖНАРОДНУ ТОРГІВЛЮ
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ
ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ООН
ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ
Економічні реформи в Росії
ЗЕД УКРАЇНИ ІЗ КРАЇНАМИ ПІВДЕННОСХІДНОЇ АЗІЇ
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ УКРАЇНИ - ПОКАЗНИКИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Міжнародна торгова політика і регулювання міжнародних економічних відносин
МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ
Міжнародний поділ праці та участь України в ньому
МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ ТА ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІВДЕННО-СХІДНА АЗІЯ У МЕВ
ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ
ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ
Практика вирішення соціально-економічних проблем з допомогою спеціальної економічної зони та її використання в україні
ПРОБЛЕМА УЧАСТІ УКРАЇНИ У МІЖНАРОДНОМУ ПОДІЛІ ПРАЦІ
ПРОБЛЕМИ ТРУДОВОЇ ІМІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ
РОЛЬ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ У ФОРМУВАННІ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
РОЛЬ ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ПЕРЕДУМОВ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ
СВІТОВА ІНДУСТРІЯ ТУРИЗМУ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ
Стан та перспективи зовнішньої торгівлі України товарами
Сутність та напрями вирішення основних глобальних проблем сучасності
СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОГО ФІНАНСОВОГО РИНКУ
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ В МІЖНАРОДНУ ЕКОНОМІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ