МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ

Дисципліна:

М іжнародні економічні відносини

ID роботи:

3267

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Загальні характеристика суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності 5
1.1. Зовнішньоекономічна діяльність як вид господарської діяльності 5
1.2. Джерела державного регулювання 8
Розділ 2. Органи державного регулювання та місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю 15
Розділ 3. Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств 22
3.1. Система методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності 22
3.2. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності 24
3.3. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій 30
3.4. Заборона експорту та імпорту окремих видів товарів 33
3.5. Застосування технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та екологічних стандартів та вимог 35
ВИСНОВКИ 39
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 41

Інтервал:

1,3

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	МЕТОДИ РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГІВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ / 3267

Кількість сторінок:

43

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Державний вплив на зовнішньоекономічну діяльність здійснюється шляхом застосування методів її регулювання.
Методи державного регулювання ЗЕД - це передбачені законодавством способи впливу держави на поведінку суб'єктів ЗЕД з метою отримання необхідного з точки зору публічних інтересів результату. Такі методи можна класифікувати за двома основними критеріями.
1. За характером впливу на поведінку суб'єктів ЗЕД слід розрізняти економічні та адміністративні методи.
Економічні методи - це такі способи впливу держави, за яких необхідний суспільству результат досягається через економічний інтерес суб'єктів ЗЕД (шляхом як позитивного, так і негативного стимулювання). До економічних методів належать:
- надання податкових пільг, встановлення знижених податкових ставок;
- диференціювання митних ставок, звільнення від обкладення митом;
- надання субсидій певним категоріям суб'єктів господарської (зовнішньоекономічної) діяльності;
- застосування господарсько-правових санкцій за порушення законодавства про ЗЕД тощо.
Адміністративні методи - це такі способи впливу держави, за яких необхідний суспільству результат досягається шляхом прямого наказу (обов'язкового припису) компетентного органу, який підлягає виконанню суб'єктом ЗЕД незалежно від того, вигідне це виконання йому економічно, чи ні. До адміністративних методів належать:
- заборона окремих видів експорту та імпорту;
- ліцензування та квотування зовнішньоекономічних операцій;
- застосування технічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних, екологічних стандартів та вимог;
- встановлення державної монополії на експорт/імпорт окремих товарів;
- обмеження строків здійснення зовнішньоекономічних операцій тощо.
2. Залежно від того, чи пов'язаний метод з застосуванням тарифу, розрізняють тарифні та нетарифні методи.
До тарифних методів належить митно-тарифне регулювання ЗЕД.
Нетарифні методи передбачають встановлення кількісних обмежень та технічних бар'єрів щодо експорту та/ або імпорту.
Кількісні обмеження - це засіб нетарифного регулювання торговельного обороту, який полягає у визначенні переліків та граничних обсягів товарів, дозволених до експорту або імпорту протягом певного періоду (наприклад, ліцензування та квотування експорту/імпорту). До технічних бар'єрів відносять засоби, які утруднюють торгівлю між державами, зокрема: національні стандарти та вимоги, системи сертифікації продукції; санітарні, фітосанітарні, ветеринарні норми та вимоги; вимоги екологічного характеру; специфічні вимоги до упаковки та маркування товарів тощо.
У зв'язку з тим, що в основу класифікації методів державного регулювання ЗЕД покладені різні підстави, один і той самий метод можна кваліфікувати як економічний і тарифний або як адміністративний і нетарифний [25. с. 36-37].
Угоди СОТ виходять з неприпустимості, за загальним правилом, кількісних обмежень експорту та імпорту. Так, ст. 11 (1) ГАТТ встановлює, що жодна з договірних сторін не повинна встановлювати або зберігати на ввезення будь-якого товару з території іншої договірної сторони або ввезення чи продаж для експорту будь-якого товару, призначеного для ввезення на територію іншої договірної сторони, жодних заборон або обмежень, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій, чи то інших заходів, окрім мит, податків чи інших зборів.
Технічні бар'єри застосовуються з метою захисту життя та здоров'я населення, тварин та рослин і забезпечують: недопущення проникнення в країну неякісної продукції -у разі їх застосування при ввезенні товарів, та виконання міжнародних зобов'язань країни - у разі їх застосування при вивезенні товарів. Загальна вимога до застосування технічних бар'єрів згідно з угодами СОТ - вони не повинні бути дискримінаційними чи становити засіб прихованого протекціонізму.

3.2. Митно-тарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Митно-тарифне регулювання належить до економічних, тарифних методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, та становить головну складову регулювання цієї діяльності в будь-якій державі. Митно-тарифні заходи дозволяють вирішити ряд завдань, пріоритетність яких залежить від митної політики держави, основними з яких є:
- захист вітчизняних товаровиробників від конкуренції (у тому числі недобросовісної) з боку іноземних постачальників;
- стимулювання внутрішнього виробництва готової продукції;
- збільшення податкових надходжень.
Митне регулювання здійснюється згідно з ГК (ст. 384), Законом «Про зовнішньоекономічну діяльність», Митним кодексом України від 11 липня 2002 р. (визначає засади організації і здійснення митної справи в Україні), Законом України від 5 лютого 1992 р. «Про Єдиний митний тариф» та Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р. № 4-93 «Про Єдиний митний тариф України» (визначають поняття мита і його види, порядок сплати мита, підстави звільнення від сплати мита, застосування тарифних пільг та преференцій), Законом України від 5 квітня 2001 р. «Про митний тариф України» (визначає ставки мита, якими обкладаються товари, що ввозяться на митну територію України), іншими законодавчими актами та міжнародними договорами України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами Державної митної служби України.
Митно-тарифне регулювання в Україні здійснюється на основі таких принципів:
1) виключної юрисдикції України на її митній території;
2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;
3) законності;
4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;
5) системності;
6) ефективності;
7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;
8) гласності та прозорості.
Основними елементами системи митно-тарифного регулюванням:
а) мито;
б) митний тариф України;
в) митна вартість товару;
г) країна походження товару.
Мито являє собою загальнодержавний податок на товари, які переміщуються через митний кордон України. Платниками мита є фізичні та юридичні особи, які переміщують товари через митний кордон України.
В Україні застосовуються такі види ставок мита:
1) адвалерні - нараховуються у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом;
2) специфічні - нараховуються у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, які обкладаються митом;
3) комбіновані - поєднують обидва вищезазначені види ставок мита, і розраховуються або шляхом додавання один одного, або мають альтернативний вигляд.
Мито нараховується митним органом України відповідно до ставок мита, чинних на день подання митної декларації, і сплачується у валюті України.
На товари при їх ввезенні на митну територію України нараховується ввізне мито, а на товари при їх вивезенні за межі митної території України - вивізне мито. Ставки ввізного мита затверджуються Митним тарифом України, вивізного мита - окремими законами України (як-от: закони України від 7 травня 1996 р. «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину», від 10 вересня 1999 р. «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», від 24 жовтня 2002 р. «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів).
На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення. Так, справляння сезонних мит передбачене ст. 2 Закону України від 17 липня 1997 р. «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції».