|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
Причини та умови конкретного злочину
| Дисципліна: |
Кримінологія |
|
| Ключові слова роботи: |
злочину , вчинення , причин, умов |
|
| ID роботи: |
4403 |
|
| Вид роботи: |
Курсова |
|
| План: |
ВСТУП 3
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
33 |
|
| Рік написання: |
2010 |
|
|
Ціна: за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Умова — це явище, яке формує причину або створює можливість її дії, і цей зв’язок з наслідком обумовлений. Функціональний зв’язок явищ полягає в тому, що зміна одних явищ спричиняє зміну інших. Однією з найчастіше використовуваних у кримінології категорій є “причина”: це явище, що безпосередньо зумовлює, породжує інше явище — наслідок. Причина як основа і сутність наслідку є вихідним і визначальним елементом взаємозв’язку явищ . Розглядаючи злочин як соціальне явище, необхідно враховувати, що оцінка одних явищ як причин, а інших як умов завжди матиме відносний характер, оскільки в одних випадках певне явище може бути причиною злочинності, а в інших — її умовою. Проте зауважимо, що явище стає причиною тільки за наявності конкретних умов, що сприяють їй. У кримінологічній теорії, як і в суспільних науках взагалі, широко використовують термін “фактор”, під яким розуміється причина, рушійна сила будь-якого процесу, що визначає його характер або окремі риси. Факторний підхід у кримінології виник ще у ХІХ ст. (Ч. Ломброзо, Е. Феррі, І. Фойницький), коли сформувалася так звана теорія факторів.
Ця теорія передбачає наявність концепцій, які беруть за основу певну ознаку або групу певних ознак (обставин) і пояснюють їх дією зміст, природу і характер змін досліджуваного явища або процесу. Таким чином, у теорії факторів перевага надається тільки певному аспекту дії одного чи кількох факторів. У сучасній кримінології термін “фактор” різні вчені сприймають по-різному. Дехто під цим терміном розуміє і причину, рушійну силу, що визначає характер та окремі властивості досліджуваного процесу, явища, і групу причин, що об’єднуються за певною ознакою і сприймаються як домінанти розвитку та зміни досліджуваного явища. Іноді терміном “фактор” підмінюють категорії “причина”, “умова”, “обставина”. На думку кримінолога К. Горяінова, фактором можна вважати і причину, і умову (необхідну і супутню), і явище, що перебувають у функціональному зв’язку. А. Зелінський, вважаючи фактор рушійною силою процесу детермінації, зазначає, що серед факторів того чи іншого явища (у розглядуваному випадку — злочинності) необхідно розрізняти безпосередню (спеціальну) причину і умову.
Причина в такому вузькому розумінні є вирішальним, активним фактором, який містить реальну можливість наслідку, а умова є відносно пасивним фактором, що впливає на розвиток причинного зв’язку, але не породжує наслідку. Умова виконує роль каталізатора процесу: без наявності необхідних умов не настане і наслідок . Важливе методологічне значення має розподіл факторів злочинності на об’єктивні й суб’єктивні. Об’єктивні фактори існують незалежно від волі людини. До них належать стан екології, економіки, соціальний устрій, спадковість, клімат та ін. Суб’єктивні фактори охоплюють все особистісне, що залежить від волі людей: свідомість, звички, нахили, ціннісні орієнтири, мораль, право, політичні погляди, традиції та ін. А. Зелінський вважає, що до суб’єктивної детермінанти поведінки обов’язково належать також несвідомі елементи психіки людини, її психічне здоров’я, а також спадкові особливості. У сучасній кримінології існує кілька методологічних підходів до встановлення причинного комплексу злочинності. Окремі вчені уявляють причинний комплекс різнорідним і тому вважають, що його потрібно поділити на ієрархічні рівні: причини злочинності взагалі; причини окремих категорій злочинів; причини окремого злочину. Дехто вважає, що природа злочинів однорідна і тому недоцільно поділяти фактори на такі, що впливають на одиничну протиправну поведінку, і такі, що формують злочинність як множину актів протиправної поведінки.
Оскільки причини досліджуваного процесу є одними й тими ж, розбіжності полягають в інтенсивності їх впливу та ступені залежності поведінки людей від цих факторів. Так, висловлюючи свою думку щодо класифікації криміногенних факторів залежно від їх рівня, А. Зелінський зазначає, що ця класифікація позбавлена логіки, оскільки не можна зараховувати до одного класифікаційного ряду поняття, що різняться за обсягом. Він піддає також критиці пропонований окремими вченими розподіл причин злочинності на корінні (класові суперечності) і некорінні (усі інші). Свою думку він обґрунтовує тим, що можна й необхідно чітко розрізняти причину і умову: причина породжує, а умова забезпечує генетичний зв’язок. Але явище, що породило наслідок, завжди є корінним й іншим воно бути не може. Існуюче розмаїття поглядів на причини злочинності залежно від того, як визначається пріоритетна причина злочинності, можна поділити на два основних напрями: соціологічний і біологічний
Віктимологічна профілактика
ГЕОГРАФІЯ ЗЛОЧИННОСТІ
Злочинність як соціально-правове явище
Кримінологічна характеристика віктимології та суїцидології
Наркоманія та наркобізнес і проблеми їх вирішення
Наукові школи та теорії в зарубіжній кримінології
Поняття та кримінологічна характеристика насильницької злочинності
Причини та умови конкретного злочину
ПРОБЛЕМИ ВІКТИМОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
Проблеми економічної злочинності та її попередження
Розслідування злочинів неповнолітніх
Система заходів попередження злочинів
ВАРІАНТ 1. Спосіб вчинення злочинів. Реалізація положень Конституції України в криміналістичній тактиці. Типові слідчі версії у справах про вбивства
ВИНИКНЕННЯ ТА ПЕРІОДИ СТАНОВЛЕННЯ КРИМІНОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
Групова злочинність - кримінологічна характеристика, її профілактика і протидія
Етапи розвитку кримінології як науки. Латентна злочинність
Етапи розвитку кримінології як науки. Межі біологічного та соціального при вивченні особи злочинця
Злочинність як соціально-правове явище
Кримінологічна характеристика проституції та боротьба із нею
МЕТОДИКА КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Обставини, що сприяють вчиненню злочинів
СПІВВІДНОШЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО І БІОЛОГІЧНОГО В ОСОБІ ЗЛОЧИНЦЯ
Віктимологічна профілактика
Віктимологічна профілактика як особливий вид соціальної профілактики
ВПЛИВ РЕПРЕСИВНИХ ЗАХОДІВ НА СТАН ЗЛОЧИННОСТІ В ДЕРЖАВІ
ГЕОГРАФІЯ ЗЛОЧИННОСТІ
ЗЛОЧИННА ЖОРСТОКІСТЬ
ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ
КОРУПЦІЙНА ЗЛОЧИННІСТЬ
КОРУПЦІЙНА ЗЛОЧИННІСТЬ
КРИМІНОЛОГІЧНА КЛИСИФІКАЦІЯ І ТИПОЛОГІЯ ЗЛОЧИНЦІВ. ХАРАКТЕРИСТИКА КОРУПЦІЙНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
КРИМІНОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ТА СТРУКТУРА ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ
ОРГАНІЗОВАНА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ЗЛОЧИННІСТЬ
ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ ТА МЕЖІ ЇЇ КРИМІНОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ
ПРОБЛЕМИ ВІКТИМОЛОГІЇ ЯК НАУКИ
ПРОФІЛАКТИКА НЕОБЕРЕЖНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ
ПРОФІЛАКТИКА НЕОБЕРЕЖНОЇ ЗЛОЧИНОСТІ
ПРОФІЛАКТИКА ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
ГЕОГРАФІЯ ЗЛОЧИННОСТІ
ЗЛОЧИННІ ПОСЯГАННЯ НА ЕКОЛОГІЇ ТА ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
ЗЛОЧИННІСТЬ НЕЛЕГАЛЬНИХ МІГРАНТІВ
ЗЛОЧИННІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ
КОРУПЦІЙНА ЗЛОЧИННІСТЬ
ЛАТЕНТНА ЗЛОЧИННІСТЬ
ЛАТЕНТНА ЗЛОЧИННІСТЬ
МЕТОДИКА КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
МЕТОДИКА КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ОРГАНІЗОВАНА КОРИСЛИВО-НАСИЛЬНИЦЬКА ЗЛОЧИННІСТЬ
ПРИЧИНИ КОРУПЦІЙНИХ ПРОЯВІВ У КРАЇНІ
Поняття кримінологічної ситуації її вивчення та оцінка. Поняття „відмивання брудних грошей”