Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

Україна і міжнародне право

Дисципліна:

Міжнародне право

Ключові слова роботи:

міжнародного , національного , права, взаємодії

ID роботи:

4466

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП           3
Розділ 1. Теоретичні основи проблеми співвідношення міжнародного та національного права      5
1.1. Концепція „дихотомії права”   5
1.2. Теорії взаємодії міжнародного та внутрішнього права          8
Розділ 2. Взаємовплив міжнародного та внутрішнього права    11
2.1. Міжнародне право про взаємодію з національним правом 11
2.2. Національне право про взаємодію з міжнародним правом 14
Розділ 3. Українське законодавство про співвідношення міжнародного й українського права          21
ВИСНОВКИ 29
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ         31

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Україна і міжнародне право / 4466

Кількість сторінок:

32

Рік написання:

2010

Ціна:

за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

Згідно з дуалістичною доктриною, національні суди можуть застосовувати міжнародне право лише тоді, коли воно буде або «трансформоване», або «інкорпороване» в національне право. До того ж після здійснення такої «трансформації» чи «інкорпорації» в національне право норми міжнародного права можуть бути скасовані чи змінені актом внутрішнього законодавства.
У сучасній російській доктрині обґрунтовується теорія «діалектичного дуалізму», згідно з якою міжнародне та національне право – дві самостійні системи права, які тісно взаємопов’язані і взаємодіють між собою.
З огляду на це школа природного права тяжіє до концепції монізму, коли йдеться про співвідношення між національним і міжнародним правом. Монізм передбачає, що національне і міжнародне право є частинами (підсистемами) однієї спільної системи права. Питання тільки в тому, яка з цих підсистем має пріоритет.
Зазначимо, що сьогодні під концепцією монізму частіше розуміють теорію примату (верховенства) міжнародного права щодо національного права (так звана «інтернаціоналістська» версія монізму). Такої версії монізму дотримуються не лише прихильники школи природного права, соціологічної та психологічної школи, але й також прихильники нормативізму, який вважається одним із напрямів школи позитивного права.
Стосовно концепції монізму з погляду школи природного права, то одним із найбільш відомих представників цієї концепції був Герш Лаутерпахт, який в своїй теорії наголошував на великому значенні моральних цінностей і необхідності поваги до прав людини. Лаутерпахт розумів міжнародне і національне право як єдину нормативну систему, головною функцією і метою якої є забезпечення добробуту особистості. Виходячи з цього, він вважав, що найкращим засобом досягнення цієї мети є саме примат міжнародного права над правом національним, оскільки міжнародне право втілює в собі моральні цінності та ідеал справедливості, що базується на повазі до прав і свобод людини .
Другою головною версією інтернаціоналістського монізму є нормативізм (іноді його називають «суперпозитивізмом»), який спирається в своїй методології на філософії Канта та принципи формальної логіки.
З погляду нормативізму світ норм права являє собою єдину ієрархічно побудовану систему права. Логічну єдність цій системі надає засаднича (ієрархічно вища) норма pacta sunt servanda, яка є також джерелом юридичної дійсності для всіх інших норм права. Так, на думку одного з творців нормативізму Ганса Кельзена, міжнародне право – це право більш високого порядку, яке визначає дійсність національного права. Як стверджував Кельзен, усі норми міжнародного права мають вищу силу щодо норм національного права, а норми національного права, що не відповідають нормам міжнародного права, стають автоматично недійсними, тоді як норми міжнародного права підлягають безпосередньому застосуванню у внутрішній сфері держав. У своєму крайньому варіанті монізм навіть передбачає, що міжнародне право не може бути предметом жодних обмежень з боку конституційного права.
Крім того, моністи визнають міжнародну правосуб’єктність фізичних осіб. Однак насправді дійсність національного права не може випливати з міжнародного права, хоча б тому, що міжнародне право з’явилося пізніше. Крім того, моністична концепція не повністю узгоджується з реальною практикою, оскільки національне право і суди віддають перевагу не нормам міжнародного права, а власній конституції.
Інша версія монізму (так званий «націоналістичний монізм»), яка сьогодні майже повністю втратила свої позиції в науці міжнародного права, виходить з примату національного права над міжнародним, яке, у свою чергу, розглядається як «зовнішньодержавне право». Ця версія монізму, прихильником якої був у свій час Гегель, є по суті нігілістичною, оскільки заперечує існування міжнародного права.

Ліпкан В.А., Антипенко В.Ф., Акулов С.О. та ін. Міжнародне право / За ред. Ліпкана В.А. - К.: КНТ, 2009. – С. 143.