|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відмінність заочного і змагального провадження. Зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
цивільному процесі, тобто ті постанови суду, якими справа вирішується по суті, можна класифікувати за різними підставами. Найбільш поширеним є поділ рішень за видами проваджень, в яких вони ухвалюються. За цим критерієм виділяють: 1. Рішення суду в позовному провадженні. 2. Рішення суду у справах окремого провадження. 3. Рішення суду, прийняте в наказному провадженні (судовий наказ). Сама по собі підстава даної класифікації ніяких заперечень не викликає. Однак віднесення судового наказу до видів рішень суду в цивільному процесі вбачається не зовсім правомірним. Отже, більш правильним буде поділяти рішення суду за критерієм виду провадження на рішення суду в позовному провадженні та рішення суду у справах окремого провадження. Рішення суду в позовному провадженні, в свою чергу, також поділяються на види. Класифікація рішень суду в позовному провадженні будується за тією ж ознакою, за якою відрізняються позови. За основу береться характер правової дії рішення суду, спосіб судового захисту права (присудження, визнання, перетворення правовідносин). Відповідно, і рішення суду в позовному провадженні поділяються на наступні види: 1. Рішення про присудження — це постанови суду, якими підтверджуються права, обов'язки та законні інтереси сторін, і одна сторона присуджується виконати на користь другої сторони певні дії або утриматися від їх виконання. 2. Рішення про визнання — постанови суду, якими підтверджується наявність або відсутність між сторонами певних юридичних відносин, певних обставин чи юридичних фактів. 3. Перетворювальні (конститутивні) рішення — це постанови суду, спрямовані на зміну чи припинення правовідносин (ст. 16 ЦК України). У різних видах рішень суду в позовному провадженні цивільне правовідношення виступає як предмет рішення по-різному: Предмет рішення про присудження складає право вимоги з відповідним йому обов'язком, коли можливість здійснити обов'язок у примусовому порядку вже настала, якщо при цьому позивач вимагає від суду примусового притягнення відповідача до здійснення ним свого обов'язку. Звертаючись до суду з позовом про присудження, позивач зазначає в якості предмету свого позову ту цивільно-правову вимогу, яку він просить підтвердити для подальшого примусового здійснення. Такою, наприклад, є вимога позивача про повернення його власності відповідачем, який незаконно нею володіє, вимога сплати боргу за грошовим зобов'язанням, тощо. Предметом рішення про визнання є існування або не існування обов'язку відповідача і права позивача або про їх зміст чи обсяг. Таким, наприклад, є предмет рішення про визнання оспорюваної угоди недійсною, або, навпаки, визнання нікчемної угоди дійсною, про визнання права власності, тощо. Предметом перетворювального (конститутивного) рішення слугує право позивача на перетворення (встановлення, зміну, припинення) правовідношення, яке здійснюється через суд. Це право позивача, яке називається "перетворювальним правом", направлене на перетворення складного правовідношення, на підставі якого це право виникло. Так, при розірванні договору житлового найму воно направлене на перетворення (припинення) правовідносин по житловому найму, при розірванні шлюбу — шлюбного правовідношення, тощо. Це право може бути направлене також і на перетворення іншого правовідношення. Так, переважне право купівлі, що виникло на підставі права спільної власності і факту відчуження ким-небудь з учасників цього права своєї частки сторонній особі
Провадження у справі до судового розгляду та завдання даної стадії
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|