|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Перегляд рішень, ухвал що набрали законної сили у зв'язку із нововиявленними та винятковими обставинами
до ст. 361 ЦПК України рішення, ухвали судів, якими закінчено розгляд справи, а також судовий наказ, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами. Такий перегляд є процесуальним засобом, що забезпечує їх законність і обґрунтованість, захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави, а отже, й виконання завдань і досягнення мети цивільного судочинства. Цей спосіб гарантує введення у сферу судового розгляду нововиявлених обставин, що не були його предметом з незалежних від суду та осіб, які брали участь у справі, причин, для встановлення можливого впливу на наслідки розгляду справи і скасування судових рішень, що не відповідають об'єктивній істині, правам і обов'язкам сторін. Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами не є доповненням касаційного способу і різновидом його перевірки. Це самостійний вид перевірки їх законності та обґрунтованості. Дана відмінність полягає у характері підстав перегляду, об'єктах і суб'єктах останнього, компетенції суду і процесуально-правовому становищі осіб, які беруть участь у справі. Підстави перегляду судових рішень і ухвал у зв'язку з нововиявленими обставинами закріплені у систематизованому вигляді у ст. 361 ЦПК України. Ними є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягло за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою постановлення рішення чи ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду не виконане. Однак у чинному законодавстві відсутнє узагальнене визначення нововиявлених обставин, що викликає їх різне тлумачення в теорії і практиці цивільного процесу і призводить до помилок при їх застосуванні, а отже, до порушення прав осіб, які брали участь у справі. За своєю юридичною природою нововиявленими обставинами є не тільки ті, які мають істотне значення для справи, матеріально-правові факти, що входять до складу підстав позову або висунутих проти нього заперечень, а й будь-які юридичні факти, що мають істотне значення для справ позовного, наказного і окремого провадження. Нововиявленими обставинами можуть бути юридичні факти, що породжують процесуальні наслідки, тобто такі, які є причинами і умовами, що сприяли порушенню закону, прав та інтересів осіб, які брали участь у справі, та викликають наслідки кримінально-правового характеру. На основі аналізу процесуальних норм, що регулюють цей спосіб перевірки законності та обґрунтованості судових рішень, можна виділити такі ознаки нововиявлених обставин: 1) наявність характеру істотності, тобто можливості впливу цих юридичних фактів на висновки суду про права та обов'язки сторін та інших осіб, які брали участь у справі, на законність та обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. Цим вони відрізняються від засобів їх доказування — джерел, доказів, що підтверджують такі обставини, і від нових доказів (нових, додаткових матеріалів), які можуть бути подані до апеляційної та касаційної інстанцій для підтвердження чи скасування скарги; 2) наявність їх у об'єктивній дійсності під час розгляду і вирішення справи. Якщо вони з'являються після розгляду справи, то це вже будуть нові або змінені обставини, які не є підставами для перегляду рішення суду зазначеним способом; 3) невідомість цих фактів для суду та осіб, які брали участь у справі, з незалежних від них причин. У статті 361 ЦПК України вказано на невідомість обставин особі, яка звертається із заявою про перегляд, тобто заявнику, а оскільки ним можуть бути всі особи, які брали участь у справі, то слід зазначити, що вони були невідомі і їм, а не лише одній зі сторін. З урахуванням того, що справу вирішує суд й інформацію про її обставини він може одержати з інших джерел, треба визнати, що істотні для справи обставини не були відомі і йому. Тому нововиявлені обставини — це ті, що не були відомі ні особам, які брали участь у справі, ні суду; 4) виявлення таких фактів особами, які брали участь у справі, після набрання рішенням законної сили. Вищезазначені ознаки притаманні всім обставинам, визначеним ст. 361 ЦПК України, які є підставою для перегляду судових постанов у зв'язку з нововиявленими обставинами. Однак зазначені у пунктах 2, 3, 4 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підстави мають ряд специфічних ознак, чітко визначених у тексті наведеної норми права. Підставам перегляду цивільних справ у зв'язку з нововиявленими обставинами, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України властиві лише загальні ознаки. На відміну від інших обставин, вони встановлюються судом, який переглядає справу. У теорії і практиці процесу
Провадження у справі до судового розгляду та завдання даної стадії
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|