|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мирова угода у цивільному судочинстві
яке стосується мирової угоди, є визначення її якісних характеристик, які допоможуть встановити сутність мирової угоди. У науці цивільного процесуального права та у судовій практиці мирова угода може розглядається по-різному. Насамперед, мирова угода є цивільним процесуальним актом сторін, яким сторони шляхом самоврегулювання правового конфлікту вирішують спір. Тому схожість мирової угоди та рішення суду проявляється в тому, що мирова угода також є актом вирішення цивільно-правового спору. Наслідком вирішення спору є припинення судової діяльності: закриття провадження, процесуальною формою якого є ухвала, що постановлюється судом у випадку відповідності умов мирової угоди вимогам закону. За своєю правовою природою мирова угода не може мати правові наслідки без визнання її судом, оскільки вона завжди опосередкована ухвалою суду про її визнання та не може існувати поза нею. На відміну від інших ухвал, ухвала про визнання мирової угоди та закриття провадження у справі тягне за собою наслідки у галузі матеріального права, що робить її схожою за своїми ознаками із судовим рішенням. Особам, які беруть участь у справі, в силу засад диспозитивності цивільного процесуального права надана свобода у здійсненні своїх матеріальних і процесуальних прав, у виборі засобів судового захисту, вчиненні процесуальних дій, які, як правило, спрямовані на порушення, розвиток і припинення процесуальної діяльності по справі. Особа, яка звернулася за судовим захистом, має право як підтримувати свої вимоги, так і відмовитись від них, може розпорядитися предметом спору шляхом укладення мирової угоди із відповідачем. Цивільне процесуальне законодавство встановлює, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного судочинства (ст. 31 ЦПК України). Цивільне процесуальне законодавство закріпило широкі можливості для застосування різних способів альтернативного вирішення цивільно-правових спорів, зокрема, й нове значення мирової угоди, як одного із засобів врегулювання спору, що обумовлює необхідність визначення оптимальності та доступності примирних процедур у цивільному судочинстві України . Так, Цивільний процесуальний кодекс України встановлює, що з метою провадження у справі до судового розгляду проводиться попереднє судове засідання, яке повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі. Таке засідання проводиться з метою з’ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи (ч. 1 ст. 130 ЦПК України). Із метою врегулювання спору суд з’ясовує, зокрема, чи не бажають сторони укласти мирову угоду. Розгляд справи по суті також починається із з’ясування можливості врегулювання спору: головуючий доповідає про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання, після чого з’ясовує, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони закінчити справу мировою угодою або звернутися для вирішення спору до третейського суду (ч. 1 ст. 173 ЦПК України). Право на укладення мирової угоди сторони також мають під час розгляду справи як в апеляційному (ст. 306 ЦПК України), так і в касаційному порядку (ст. 345 ЦПК України). У цивільному процесуальному законодавстві України вперше закріплено поняття мирової угоди як способу врегулювання спору на основі взаємних поступок. Наслідком укладення мирової угоди є припинення спірного матеріального правовідношення, закриття провадження у справі (п. 4 ст. 205 ЦПК України), а також неможливість повторного звернення до суду по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (ч. 3 ст. 206 ЦПК України). Мирова угода у цивільному процесуальному праві у різні часи розглядалась по-різному. У дореволюційній доктрині мирова угода традиційно розглядалась як цивільно-правовий договір, тобто угода, яка відноситься до галузі матеріального, а не процесуального права. Вченими визнавалось, що мирова угода повинна укладатися у письмовій формі у відповідності до загальних правил
Провадження у справі до судового розгляду та завдання даної стадії
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|