|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дисциплінарна відповідальність адвокатів. Види дисциплінарних стягнень
Дисциплінарна відповідальність адвоката настає у разі порушення законодавства в галузі адвокатури, а також законодавства України і міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, котрі грунтовно регулюють професійну діяльність адвоката, у тому числі згадані в Присязі принципи адвокатської діяльності — принциповість, чесність, повага до професії тощо. Отже не тільки порушення законодавства, а й принципів та правил адвокатської професії є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Додержуватися їх адвокат клянеться приймаючи Присягу і скріплює цю клятву своїм підписом. У введених Указом Президента України від 30 вересня 1999 р. змінах до Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури встановлено обов'язок КДКА здійснювати контроль за додержанням адвокатами зобов'язань, що випливають з актів законодавства України та Правил адвокатської етики, тобто також йдеться про більш широкий обсяг обов'язків, котрі адвокати зобов'язані виконувати і, природньо, відповідати за їх недотримання (ч. 1 ст. 13). В ч. 2 ст. 13 Положення йдеться також про відповідальність за грубе порушення вимог Закону «Про адвокатуру», інших актів законодавства і Присяги адвоката України, тобто адвокат відповідає за порушення будь-якого акта законодавства, а також тих правових норм та професійних правил, про які йдеться у Присязі. У Законі «Про адвокатуру» та законодавчих актах не можуть бути передбачені всі конкретні випадки порушень, за вчинення яких адвоката слід притягати до дисциплінарної відповідальності, відсутнє і посилення на обов'язковість застосування дисциплінарного стягнення - воно «може», а не «повинно» бути застосоване. Навіть щодо грубого порушення законодавець посилається на «можливість», а не «обов'язковість» анулювання свідоцтва. Разом з тим кримінально-процесуальним законодавством передбачено випадки, коли винуватість адвоката-захисника встановлює суд, наприклад, при перешкоджанні встановленню істини, зловживанні своїми правами, затягуванні судового розгляду справи, порушенні порядку в судовому засіданні та в інших випадках, передбачених ч. 4 ст. 61 КПК як підстави для усунення захисника від участі у справі. Постанова судді про усунення захисника оскарженню не підлягає, що є не тільки порушенням права адвоката на оскарження, а й обмеженням конституційного права клієнта мати захисника за своїм вільним вибором. Адже рішення може бути необ'єктивним, помилковим. Заборона оскарження у таких випадках може призвести до неможливості виправлення помилок при прийнятті суддею рішення про усунення захисника. За таких умов дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури фактично зобов'язана на підставі повідомлення суду про усунення захисника від участі у справі, яке надсилається для вирішення питання про відповідальність адвоката (ч. 5 ст. 61 КПК), виходити з обставин, викладених у постанові судді про усунення захисника. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про застосування дисциплінарного стягнення адвокат може оскаржити як до Вищої кваліфікаційної комісії, так і до суду, але ж у даному випадку рішення дисциплінарної палати КДКА буде виходити з постанови судді, яка не підлягає перегляду. Основні положення про роль адвокатів, прийняті VIII Конгресом ООН, встановлюють, що дисциплінарне провадження проти адвоката здійснюється безсторонніми дисциплінарними комісіями
Дисциплінарна відповідальність адвокатів. Види дисциплінарних стягнень
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|