Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

Функції релігії та релігійних організацій у суспільстві

Дисципліна:

Різне

Ключові слова роботи:

релігії , Функції

ID роботи:

4481

Вид роботи:

Контрольна

План:

ВСТУП           3
1. Соціальна зумовленість релігії    5
2. Функції релігії та релігійних організацій у суспільстві 10
ВИСНОВКИ 17
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА     19

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Функції релігії та релігійних організацій у суспільстві / 4481

Кількість сторінок:

20

Рік написання:

2010

Ціна:

за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

Питання соціальної зумовленості релігії, її функцій, що реалізуються в суспільстві, розглядалися багатьма дослідниками (Бондаренко В., Кальниш Ю., Разумков О. та ін.). У той же час ще недостатньо вивчена закономірність взаємозв'язку релігії і політики через ті функції, які реалізуються ними в суспільстві. Генеза політики і релігії зі всією очевидністю виявляє у них появу своєрідного "інстинкту самозбереження", вираженого в необхідності забезпечення стабільності існуючої системи. Як наслідок, будь-який суспільний і державний устрій передбачає одночасно наявність, з одного боку, системи правових норм, що реалізуються органами примусу (армія, суд, прокуратура, спецслужби і ін.), з іншого - системи моральних установок, що змушують людей виконувати і поважати закони. Як відзначав Д.Белл: "при всеохоплюючому нормальному порядку виправдання справедливості таких норм коріниться в системі цінностей, що розділяються людьми". Історично релігія як спосіб свідомості, оснований на вихідних цінностях, послужила основою загальновизнаного морального порядку. Релігія, що забезпечує виконання морального порядку, допомагає політиці в підтримці суспільної солідарності, тобто окремі функції політики і релігії можуть бути аналогічними.
У найновіший час питання взаємозв'язку і відмінності між священним та світським досить глибоко дослідив Е. Дюркгейм, за яким людина сама створила дуалізм духу й матерії, природи й історії, священного й земного. Відчуття й емоційні зв'язки, що поєднують людей, утворюють ядро будь-якого соціального існування. Звідси він зробив висновок, що релігія є свідомістю суспільства, яка допомагає людям у формуванні й реалізації функції світогляду.
Антропологічна генеза виняткових властивостей людської свідомості - віри і релігії (як віри в надприродне) коріниться в глибоких надрах історії. І хоча культова практика розпочинається вже в первісних суспільствах, особливим моментом становлення цивілізації є виникнення соціальної категорії осіб, які професійно займаються задоволенням релігійних потреб людей. З розкладом первісного суспільного ладу із загальної маси виокремлюється група жерців і духовенства, закладаючи основи для утворення церкви як специфічного соціокультурного феномена. Ще в первісному суспільстві така група опиняється в постійній взаємодії з суспільними інститутами влади. Особливої ролі ця взаємодія набуває з виникненням і розвитком держави.
Унікальними писемними пам'ятками, що певним чином відображають не тільки зміст релігійних віровчень, а й взаємовідносини між церквою і державою, є давньоєгипетські написи, Веди та Упанішади давніх індійців тощо.
Вчені стародавнього світу приділяли значну увагу роздумам про природу божественного і вплив її на перебіг земного життя людини та формування відносин у суспільстві. Так, Конфуцій, відстоюючи міцну державну владу, стверджував, що правитель має божественну сутність, тому що воля неба поширюється на суспільне життя.
Вже в античній Греції політика почала відокремлюватися від релігії. Схильність до інституалізації останньої проявляється в роздумах Платона про релігію та її стосунки з державою. У ХХ книзі "Законів" він подає широку картину розвитку релігійного права. На думку Платона, релігія має підлягати нагляду й управлінню державою. Він закликає до заборони будь-яких видів неофіційних релігій і вважає, що всі церемонії мають здійснюватися в народних храмах уповноваженими жерцями. Тенденція до зближення держави і церкви, виявлена ще Платоном, відстежується в працях Цицерона і Сенеки, а пізніше - апологетів християнства.
Починаючи з часів імператора Костянтина Великого спостерігається вплив християнського віровчення на державну законотворчість. Метою цього впливу було у будь-який спосіб забезпечити офіційний статус християнської церкви і сприяти реалізації церковної політики. Типовими змінами у законодавстві, яке започаткувала церква на захист своїх інтересів, були право на майнову спадщину, узаконення церковних судів, право нагляду за добродійними акціями, введення законів проти єретиків.