|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Контроль - як функція управління соціальної роботи
між індивідами і суспільством формуються в умовах соціального контролю. Соціальний контроль — засіб саморегуляції соціальної системи, що забезпечує упорядковану взаємодію її елементів шляхом нормативного (у тому числі й правового) регулювання. Соціальний контроль охоплює контрольовану діяльність індивідів і контролюючу діяльність соціальних інститутів. Взаємодія індивіда і суспільства виявляє внутрішню суперечність соціального контролю, оскільки людина не може набути своєї індивідуальності, соціальних якостей поза суспільством. Водночас особистість не зможе набути, розвинути свою індивідуальність, сліпо, автоматично пристосовуючись до зразків культури. Динамічна модель соціального контролю включає такі основні елементи: індивід, соціальна спільнота (група, клас, соціальна організація, суспільство), індивідуальна дія, соціальна (групова) дія. Відомо, що індивідуальна і соціальна дії співвідносяться як контрольоване і контролююче. Йдеться саме про взаємодію, а не про односпрямований контроль. Акт соціальної (групової) дії, виступаючи в системі соціального контролю у формі реакції на індивідуальну поведінку, виконує функцію соціального стимулу (позитивного або негативного), який визначає особливості подальших індивідуальних актів. Індивід (індивідуальна дія) і соціальна група (соціальна дія) є вхідними елементами системи соціального контролю. До неї також належать соціально-психологічні чинники, які, перебуваючи у структурі суб'єктів дії (індивіда і соціальної групи), безпосередньо впливають на характер і спрямування відповідно індивідуальної і соціальної дій. Це самооцінка суб'єкта (індивіда, соціальної групи); сприймання і оцінка суб'єктом соціальної ситуації (соціальна концепція), у межах якої діють відповідно як індивід, так і соціальна група. Важливими атрибутами та елементами соціального контролю є цінності, норми, звички, звичаї, санкції, які виникають та існують внаслідок дії соціальних інститутів. Культура кожного суспільства та спільноти має свої цінності. Поряд з ними існують загальнолюдські, котрі забезпечують цілісність соціальних систем, здатність їх до виживання у перехідні періоди. Соціальний контроль у демократичному суспільстві може бути представлений як цілеспрямований та дієвий вплив соціальних суб’єктів на поведінку агентів соціальної взаємодії з метою оптимізації функціонування всієї соціальної системи. Закономірною є тенденція, згідно якої з розвитком громадянського суспільства, підприємницького інтересу, обумовленого вдосконаленням ринкового механізму господарювання, зростає синергія організації та самоорганізації в здійсненні соціального контролю, посилюється вплив громадських форм контролю на всі сфери життєдіяльності суспільства. Контроль у всіх професіях проходить однакові стадії розвитку. Керівники вирішують питання про прийняття нових членів, регулюють повноваження, встановлюють стандарти практичної роботи і професійної етики, погоджують різні рівні монополії на рішення. Проте, в контролі в соціальній роботі виявляються свої відмінні, характерні риси. Соціальну роботу відрізняють її особливі зв'язки з іншими професіями і соціальними інститутами. За традицією соціальні працівники реалізують соціальні функції, що пов'язують, посередницькі і захисні, одночасно виконуючи свою головну функцію надання окремим особам і сім'ям практичних послуг соціальних служб, розширення сфери яких почалося після 1991 року. Соціальні працівники мають сьогодні широкий спектр діяльності. Посилення соціальної роботи знайшло своє віддзеркалення в розширенні її рамок і неоднозначності професійних функцій. Сучасні професійні керівники соціальної роботи не тільки приймають, але і використовують цю неоднозначність. Ймовірно, не можна досягти абсолютної ясності з приводу функцій працівників організацій соціального обслуговування. Широкий діапазон видів діяльності і охоплюваних ситуацій, можливо, частково пояснює, чому контроль розглядають то, як освітній процес, то, як процес управління, то, як змішення того і іншого. У міру організації і розширення соціальних послуг, у міру осмислення роботи по вивченню умов життя неблагополучних сімей і допомоги їм в області контролю виник індивідуальний наставницький підхід, відповідний індивідуальному підходу до кожного випадку. На особливе значення, що додається повчальній функції контролю, також вплинув розвиток університетської підготовки професіоналів. Контроль розглядається як засіб передачі знань і умінь від досвідченого, підготовленого працівника до не досвідченого. А в області професійної освіти - від викладача і керівника практики до студента. Соціальні працівники часто виражають незадоволеність з приводу спостереження і контролю їх роботи, особливо з приводу надмірної залежності при застосуванні традиційних форм. Вони хочуть, щоб їх вважали практикуючими професіоналами, і не контролювали.
Контроль - як функція управління соціальної роботи
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|