1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
.
2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.
3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.
4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.
В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.
Поиск варианта отдыха в Карпатах
Booking.com
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой)
.
На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
ШЛЯХИ АКТИВІЗАЦІЇ ГРОМАД, ЩОДО РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА
ВСТУП 3
Розділ 1. Проблема домашнього насильства 6
1.1. Гендерні аспекти проблеми 6
1.2. Сутність сімейного (побутого) насилля 13
1.3. Проблема насильства над дітьми у сім’ї 20
Розділ 2. Робота в громаді 25
2.1. Сутність і типологія громад 25
2.2. Структура громади 29
2.3. Ключові характеристики роботи в громаді 32
2.4. Методи і моделі роботи в громаді 37
Розділ 3. Вирішення проблеми домашнього насильства 41
3.1. Технології соціальної роботи з сім'єю 41
3.2. Попередження насильства в сім’ї 56
ВИСНОВКИ 69
Список використаної літератури 72
ДОДАТКИ 75
Інтервал:
1,5
Кількість сторінок:
75
Рік написання:
2009
Ціна:
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте
нам
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
Людям властиво об'єднуватися в певні спільноти, громади, регулярно підтримувати стосунки одне з одним, відчувати свою належність до такої групи, члени якої мають багато спільного в настановах, способі життя і готові до спільних дій.
Соціальні працівники впливають на громади й зазнають від них постійного впливу. Для того щоб кваліфіковано втручатися в ситуації, які викликають труднощі в громаді, їм потрібно бути обізнаними із визначенням громади, її різновидами, формальними й неформальними характеристиками її структури, опанувати методи і техніки роботи в громаді. Соціальна робота в громаді як професійна діяльність знайшла відповідне відображення у соціальній політиці багатьох держав і стала одним із найпоширеніших явищ у другій половині XX ст.
Громада є доволі складним феноменом, у сутності якого представники різних наук (соціології, психології, історії, демографії, соціальної роботи) вбачають значущі для себе аспекти. Здебільшого термін «громада» використовують для позначення особливих форм суспільної взаємодії. Водночас його вживання означає щось позитивне й цінне в суспільних відносинах, хоч представники різних ідеологій розходяться у розумінні «цінного». У зв'язку з цим тривають наукові дискусії щодо природи громади та її ролі в житті людей. У професійній соціальній роботі цей термін найчастіше вживають стосовно територіальної громади і громади за інтересами.
Територіальна громада — громада, що об'єднує людей, які мешкають в одній географічній місцевості.
Саме з належністю груп людей до певної географічної території пов'язане історичне розуміння громади. Такими були, наприклад, етнічні громади у містах, які компактно селилися у визначених для них межах.
Громада за інтересами — громада, що об'єднує людей, які мають спільні запити, проблеми, зв'язки і характеристики.
До таких громад належать, зокрема, й громади за етнічною ознакою. У сучасному світі вони здебільшого не проживають компактно, однак люди певних національностей відчувають якусь «віртуальну» межу, яка відокремлює одну групу від інших.
Американські вчені до громади відносять групи індивідів або сімей, представники яких поділяють певні цінності, мають спільні інтереси, користуються послугами одних і тих самих служб і організацій, живуть в одній місцевості.
Інколи у близькому за змістом контексті вживають поняття «локальна соціальна система» -- мережа взаємопов'язаних соціальних установ, що охоплюють усі властиві географічній місцевості аспекти соціального життя (сімейного, релігійного, правового тощо).
З огляду на те, що чимало людей належать до професійних асоціацій, спілкуються через Інтернет, проймаються у зв'язку з цим відчуттям символічної належності до певного середовища, виокремлюють особисті мережі — системи індивідуальних ділових, міжособистісних та інших зв'язків, або ведуть мову про індивідуальне членство у множинних громадах.
Громади класифікують і за певними формальними ознаками:
кількісним складом (від невеликих соціальних груп до суспільства загалом);
часом існування (від кількох днів до століть);
об'єднуючим критерієм (спільність інтересів, символів, цінностей, які сповідуються їхніми членами);
рівнем згуртованості та організованості (від неформальних груп до об'єднань і партій зі своїми статутами й програмами);
характером діяльності (про- чи антисуспільної, пасивно-споглядальної чи активно-перетворювальної, спонтанної чи цілеспрямованої тощо).
Більшість людей є одночасно членами територіальних і нетериторіальних громад, маючи особисті контакти і зв'язки. Оскільки кожній людині притаманне власне уявлення про стосунки і взаємодію з іншими, то розуміння й відчуття ними громади має суттєві відмінності.
Громада є не лише певною сукупністю людей, а й ідеальною конструкцією, символом, що втілює їх уявлення про певні форми соціального життя. Ця конструкція соціальна, оскільки ґрунтується на підтримці, одностайності і взаєморозумінні людей, що створює позитивний заряд енергії, цементує соціальні зв'язки. Загалом громаді властиві такі характеристики:
спільна ситуація (члени громади мають спільні ознаки, що пов'язують їх одне з одним: місце проживання (резиденти і нерезиденти територіальної громади), клас, етнічність, релігія та ін.);
мережа взаємовідносин (у громадах реалізовуються різноманітні відносини, не обмежені одним видом діяльності — тільки роботою, тільки політикою або тільки спортом);
колективна дія (члени громади усвідомлюють спільний інтерес, здатні на організацію колективної дії: наприклад, громада будинку може протидіяти упорядкуванню автостоянки замість дитячого майданчика);
сформована ідентичність (людина у громаді отримує громадську ідентичність, яку супроводжує певна емоційна відповідальність, почуття належності до більшої одиниці, лояльність стосовно неї).
Усе це свідчить, що термін «громада» охоплює своїм змістом конкретних людей, місця, а також абстрактний досвід, соціальні відносини, прагнення. Значення його - багатогранне й почасти суперечливе. В Україні цей термін не використовують у тому значенні, що у професійній соціальній роботі за кордоном, оскільки за радянських часів людину ідентифікували не з громадою, субкультурою, а з місцем її проживання. Такий підхід суттєво ускладнює сучасне розуміння громади як спільності людей.
Нині у багатьох публікаціях із соціальної роботи терміни «громада», «община», «ком'юніті», «спільнота», які своїм змістом відповідають англійському слову «community», використовують як синоніми. Водночас інколи простежується розмежування термінів «громада» (географічне, етнічне утворення) і «спільнота» (об'єднання людей за певними ознаками, завданнями, наприклад «терапевтична спільнота»). У практичній соціальній роботі ці два поняття розглядаються як синоніми.
Офіційно в Україні функціонує поняття «територіальна громада» -- первинний суб'єкт місцевого самоврядування. Згідно з Конституцією України лише первинні територіальні громади — жителі адміністративно-територіальних одиниць, тобто поселень або населених пунктів (сіл, кількох сіл, селищ і міст) — мають право самостійно вирішувати питання місцевого значення. Отже, мешканці кількох багатоповерхових будинків або мікрорайону в місті, котрі мають спільні інтереси або мають намір здійснити якусь акцію, виявити ініціативу, формально не є громадою. Проте у фаховій соціальній роботі їх вважають громадою.
Малопоширеним у науковому й офіційному вжитку є поняття «громада за інтересами». Відповідно небагато прихильників поки що має ідея взаємодопомоги членів громади, що є наслідком виплеканої впродовж десятиріч звички орієнтуватися на державу. Однак поступово в сучасній Україні заявляють про себе громади, які об'єднують людей зі спільними інтересами, потребами, проблемами. На таких засадах вибудовується діяльність громади родин, що виховують дитину з інтелектуальною недостатністю; громади людей, котрі живуть із ВІЛ. Своїми зусиллями вони не тільки привертають увагу до проблем таких людей, а й допомагають багатьом із них витримувати вороже ставлення навколишнього світу.
Динамічним є процес становлення в Україні етнічних громад — татарської, єврейської, польської, чеської, грецької, громади ромів, а також виникнення нових — бурятської, в'єтнамської, китайської, афганської.
Загалом ідея громади з'явилася у відповідь на проблеми сучасного суспільства, що, на думку вчених, свідчить про децентралізацію управління соціальною сферою, а також про кризу сучасної держави. Національні держави більше не сприймаються як утворення, здатні задовольнити всі потреби своїх громадян. Життя стає індивіду алізованішим, а найважливіші аспекти життєдіяльності людини реалізуються не у великих організаціях, а в малих групах, які найбільше відповідають її конкретним потребам, передусім духовним і пізнавальним. У світі вкорінюється переконання, що роботі централізованих державних установ властивий бюрократизм, низька ефективність. Тому організація діяльності на рівні громади багатьма бачиться прийнятнішою, ефективнішою і менш обтяжливою для державного бюджету.
Теорії і методи соціальної роботи / За ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миновича. – К.: Академвидав, 2005. – С. 254.
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.