Авторські та суміжні права та їх захист

Дисципліна:

Цивільне право

Ключові слова роботи:

суміжні , Авторські , права, захист

ID роботи:

5001

Вид роботи:

Дипломна

План:

ВСТУП 1
Розділ 1. Загальна характеристика законодавства про авторське та суміжне право 5
1.1. Характеристика Закону України «Про авторське право та суміжні права»: уніфікаційний аспект нової редакції 6
1.2. Поняття, джерела та зміст правової охорони авторського права 22
1.3. Авторське право в Інтернеті: проблеми правового захисту 38
Розділ 2. Суміжні права та їх нормативно-правове регулювання 48
2.1. Поняття суміжних прав 48
2.2. Суб'єктивні суміжні права, їх зміст і межі 57
2.3. Правила розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм. 66
Розділ 3. Проблеми захисту авторських та суміжних прав 75
3.1. Загальні положення захисту авторських та суміжних прав 75
3.2. Судова практика застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав 82
ВИСНОВКИ 108
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 109

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Авторські та суміжні права та їх захист / 5001

Кількість сторінок:

121

Рік написання:

2011

Ціна:

за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку (або через Приват24 в Інтернеті); 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д. + дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Проголошений Україною курс на інтеграцію в Європейський Союз нерозривно пов'язаний із процесом входження держави до європейського правового поля. А це потребує внесення певних змін до законодавства країни, зокрема, з авторського права і суміжних прав.
Необхідність гармонізації законодавства України з авторського права і суміжних прав із нормами Європейського Союзу на основі Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, приведення законодавства у відповідність до міжнародних актів у цій галузі та міжнародних документів, прийнятих Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОГО), Угоди про торговельні аспекти прав на інтелектуальну власність (Угоди ТРІПС), що діє у рамках Світової організації торгівлі, - все ці обставини призвели до появи нової редакції Закону "Про авторське право та суміжні права" від 11 липня 2001 року [35, с.134].
Аналізуючи нову редакцію Закону "Про авторське право та суміжні права", слід визнати, що її розроблено з урахуванням багаторічного досвіду захисту авторського права і суміжних прав та доповнено новими статтями та термінами. Зазначеними у ній нормами , закон максимально наближений до Бернської конвенції про охорону літературних та художніх творів.
Характерною рисою Закону є його ринкова спрямованість. Він значно поширює можливості учасників авторських та суміжних з ними відносин, та дає право вільно розпоряджатися правами, що їм належать. І якщо в цьому аспекті порівнювати його із Бернською конвенцією, то українська редакція Закону значно випередила її, акцентуючи увагу на так званих «вторинних», тобто майнових правах. Справді в рамках національних систем і в міжнародних конвенціях особливе значення надається наділенню автора первинними правами. Це звичайно, важливо. Але не менш важливим є і другий етап процесу регулювання відносин, що виникають у зв'язку із створенням і наступним використанням твору, а саме етап, пов'язаний з економічною реалізацією автором одержаних у рамках закону широкомасштабних прав. Бернська конвенція приділяє більшу увагу моральним правам автора. Лише у статті 6 ви знайдете швидкоплинне згадування майнових прав. Реальність сьогодення поставила ці права, що є джерелом прибутку для автора, на перше місце [28, с.117]. Тому величезною заслугою українського законодавства є орієнтація на економічний характер відносин.
Нова редакція закону поповнилася новими термінами та їх визначеннями, чим досягається однозначне тлумачення понять, що використовуються в авторському праві. Зокрема додалися визначення контрафактного примірника твору, фонограми, відеограми; само поняття відеограми та її виробника; поняття організацій ефірного та кабельного мовлення тощо.
Важливим є наявність у переліку визначень цитати. Адже, як показує практика, доведення наявності плагіату найчастіше ускладнювалося відсутністю визначення саме цього терміну ("цитата"). Це давало можливість порушникам видавати літературні крадіжки за цитати. Так під час розгляду справи за позовом автора до ЗАТ "Діорама" видавця газети "Діорама + Московський комсомолець", журналістка якої привласнила ряд статей позивача виникли проблеми цього ж характеру. Журналістка Г.М., що видала ряд статей автора під своїм прізвищем пояснювала ситуацію тим, що вона лише цитувала автора. Хоча ознаки цитування передбачені граматикою української мови в цих статтях взагалі були відсутні. Не зважаючи на те, що в судове засідання автор надала витяг із тлумачного словника де давалося поняття самого терміну цитування та правила виділення такого цитування на письмі, суд не розглянув ці докази як законодавче обґрунтовану аргументацію.
Істотним доповненням статті 1 є визначення службового твору, як твору створеного "відповідно до службового завдання". Це не дає можливості вважати службовим твором будь-який твір, створений у рамках службових обов'язків працівника [34, с.150].
По новому в Законі визначається і співавторство. У старій редакції Закону співавторство визнавалося лише, як нероздільне на відміну від Цивільного кодексу України. Стаття 479 ПК України визнавала співавторство роздільне і нероздільне. Однак таке формулювання ставило співавторів у велику залежність один від одного та практично не давало можливості використовувати окремо свої частини створеного твору (наприклад, музику, або слова). Така ситуація стала причиною великої кількості конфліктів та судових позовів. Тому у новій редакції цю помилку було виправлено. Пункт 2 статті 13 проголошує: "Якщо твір, створений у співавторстві, складається з части, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами".
Важливим доповненням стало визнання інтерв'ю - твором, що створений у співавторстві. Згідно п.З ст.13 співавторами інтерв'ю є особа, що взяла інтерв'ю та особа, що дала інтерв'ю. Слід зауважити, що погляди спеціалістів на такий підхід до проблеми неоднозначні. Зокрема, на думку головного юриста Австралійської ради по авторському праву, С. Бридж, "трактування інтерв'ю як твору, що створений у співавторстві навряд чи можливе, оскільки лише журналіст - інтерв'юер виступає як особа, що має намір створити твір, що охороняється авторським правом". 4 Натомість професор Глухівський Л., що був ініціатором трактування в українському законодавстві інтерв'ю саме як об'єкта співавторства, наголошує, що "впровадження у Закон "Про авторське право і суміжні права" норму про законність опублікування запису інтерв'ю лише за згодою осіб, які дають інтерв'ю, законодавець має на меті посилити захищеність цієї категорії осіб, перешкодити несанкціонованому редагуванню, спотворенню, модифікації, зміні форми інтерв'ю." Іншу аргументацію надає В.Л. Чертков [35, с.135]. Він вважає, що "творчість інтев'юєра-журналіста полягає передусім у підборі та формулюванні питань. Особі ж , яка дає інтерв'ю належить форма та зміст відповідей, тобто самого матеріалу. Так загальними зусиллями створюється особливий вид твору -інтерв'ю, що містить у собі питання та відповіді, як нероздільні складові компоненти, які саме у своїй єдності повинні впливати на читача". Однак безумовним плюсом є друга частина ст. 13 Закону, згідно якої опублікування запису інтерв'ю допускається лише за згодою особи, яка його дала. Це доповнення
дає можливість уникнути багатьох конфліктів, що виникають у разі невірного розуміння або перекручення слів інтерв'юйованого.
Нова редакція Закону усунула непорозуміння, що були викликані вживання у статті 41 термінів "програма" і "передача" як однозначних. Так, в Законі України "Про телебачення і радіомовлення", статті 1 7 термін "телерадіопрограма" визначається як "сукупність телерадіопередач, які транслюються безпосередньо або в запису".