|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Конструкція ідеальної держави Платона
|
Дисципліна: |
Політологія |
|
Ключові слова роботи: |
ідеальної , Платона , держави, Конструкція |
|
ID роботи: |
5119 |
|
Вид роботи: |
Курсова |
|
План: |
ВСТУП 3
|
|
Інтервал: |
1,5 |
Для замовлення роботи заповніть ! |
Кількість сторінок: |
33 |
|
Рік написання: |
2011 |
|
Ціна: за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ |
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку (або через Приват24 в Інтернеті); 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д. + дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
4 та 5 ст. до н.е. побачив світ твір давньогрецького філософа Платона (427 – 347 рр. до н.е.) «Держава», в якому автором стверджувалися принципи і правила, якими має керуватися досконала, на його думку, держава. Провідними ідеями такої держави мали бути ідеї Добра і Справедливості.
Виникнення держави
Платон
пов’язує з необхідністю окремих індивідів об’єднувати власні зусилля з метою полегшення спільного співжиття. Подібне «об’єднане поселення» він і називав «державою». Принциповим моментом, на мою думку, слід вважати й те, що Платон (як умову правильності своїх міркувань) розглядав «державу, яка має всього вдосталь».
Платон шляхом логічних умовиводів підходить до з’ясування змісту категорії Справедливості. Зокрема, він доходить висновків, що, «беручись установлювати закони», люди влади можуть встановлювати їх правильно або неправильно», а отже виникає справедливе питання, яке за багато століть стане яблуком розбрату між представниками позитивістської та природньо-правової юриспруденції: «якщо інші люди зобов’язані коритися будь-якому припису, який встановили люди, що на даний момент є при владі, то чи буде це дійсно справедливим?» Розробляючи проблему справедливості, філософ доходить висновку, що ця якість здатна бути притаманною як окремим людям, так і цілим державам [19, с.166-167].
Отже, держава, за
Платоном
, може бути щасливою, «якщо тільки вона правильно побудована», а правильно побудованій державі властиві чотири чесноти: мудрість, мужність, розсудливість і справедливість. Мислитель робить особливий акцент на розсудливості, яка, на його думку, відрізняється від мудрості та мужності тим, що «подібна до якоїсь гармонії», що являє собою «ніби якийсь порядок», «узгодженість», «природня співзвучність гіршого і кращого в тому, яка з цих двох властивостей повинна брати гору і в державі, і в кожній людині зокрема». В «цілком досконалій державі» називати «розсудливим», як зазначає філософ, слід лише все те, де «краще верховодить над гіршим». Це, у свою чергу, є проявом розуму, а категорія розуму, за Платоном, найближче стоїть до поняття «закону і порядку». Четвертою ознакою досконалої держави, як і тим, задля чого взагалі має існувати держава, Платон вважає справедливість, яка полягає у «доброчесності і мудрості». Справедливість виступає передумовою появи трьох попередніх чеснот (мудрості, мужності та розсудливості), а після того як ці три властивості з’являються, справедливість виступає гарантом їхнього існування. Державу, на думку мислителя, справедливою робить такий стан у суспільстві, за якого усі стани займаються своїми справами (тобто такими, до яких мають найбільший хист), коли «кожний із них у державі робить своє». Справедливість обов’язково має заохочуватися. «Справедливість отримує свою переможну нагороду» через те, що вона сама є «істинним добром для кожного, хто її справді дотримується».
Спробуємо тепер з’ясувати погляди Платона щодо природи влади, закону та права. Досить яскравою є думка цього філософа про те, що «у державі, де люди, яким випадає правити, менш за все прагнуть влади, керівництво здійснюється щонайкраще».
Розмірковуючи про «ідеальну державу» мислитель часто вживає поняття «закон». Аналіз досліджуваної праці філософа дає підстави вважати, що він розуміє «закон» не в сучасному значенні його як нормативно-правового акту законодавчого органу держави, а скоріше в значенні суспільного ладу. На цьому наголошує також С. Головатий: «Коли він [Платон] писав, що для «розбудови держави» необхідні «правильне навчання і виховання», які «спонукають до вияву в людині добрих природних нахилів»; що «вже перші ігри… дітей не повинні виходити за межі закону», то тут скоріше йшлося про певний «лад», який має існувати у державі». Про це також свідчать такі цитати цього твору: «… законові йдеться не про ощасливлення якогось одного стану, щоб йому в державі велося краще, ніж іншим; закон має на меті утвердження добробуту для цілої держави; […] він робить так, щоб вони [громадяни] одне одному приносили користь настільки, наскільки кожен спроможний бути корисним для спільного добра.» Основу ж цього особливого ладу складає, на думку Платона, верховенство найкращого начала – «влада божественного й розумного начала», і саме закон має на меті гарантувати «верховенство» «найкращого начала» у суспільстві [7, с.155].
Людство дотепер не може вирішити проблему, що виникла багато століть тому, але дотепер так і не знайшла однозначного вирішення Це проблема державного устрою. Якою ж держава повинна бути в ідеалі? Деякі дотримуються думки, що ідеальна держава — це, насамперед, могутня держава з добре розвинутою економікою. Інші вкладають у це поняття інший зміст На їхню думку, це така держава, у якій воля й рівність є пріоритетними величинами. У результаті проблема державного устрою стає проблемою осмислення людських цінностей, блага для людини та її волі Ще Платон у своєму трактаті «Держава» намагався розібратися в цій дилемі.
Анотація до робіт за 2011 рік: відповідальність податковій адміністративного актів Контроль право Дисциплінарна ЦЕНТРАЛЬНИХ аудиторської внутрішнього система карткових послуг міжбанківських активами переказу лікарськими РЕКЛАМИ таємниці цінних бірж Установчі Росії Ціноутворення мотивації СТИМУЛЮВАННЯ Вашингтон Америки ДИРЕКТОРІЇ Ярослава свободи конституційного ГРОМАДСЬКИХ КОНСТИТУЦІЙНОГО Конституції Президента депутата Президент Пропорційна місцевого обшуку алібі самовпевненістю відповідальність кодекс рибним полювання Комп'ютерна зраду Осудність неповнолітніх моральність Предмет покарання доказування обвинуваченого злочинності причин проституції Ламброзо Жінка професійної жертви наркотичними жінок насильницьких посадових суїциду прогнозування злочинця Рецидивна інвестиційної дефіцит капітал Валютний навколишнього Виробництво Власність криза кредитної інфляції доходів маркетингова страхових конкурентна управлінські правоохоронна Грошові торгівлі продовольча міграційних України РОЗВИТОК Європейський Єврорегіони міграції Торгівельні ІНВЕСТИЦІЙ валютної лініях підприємств Ціновий ринку дезадаптації податків податкової ухилення фізичних Податкова Аристотеля Гегеля Платона софістів БУША мислителів шкільної обдарованості конфліктних Конфлікти Міжособистісні міжособистісних юридичну ОЩАДБАНК Інвентаризація облікових документування розсуду спецслужб бухгалтерії Торгівля соціального асортименту документаційними Миколаївської бездоглядність УЧАСТІ насилля компетентності вторинних платоспрожності СОЦІАЛІСТИЧНОГО правомірна Застосування форми соціалізація Функції ХАРТІЯ трудові Матеріальна трудових позову охорони Роботодавець Міжнародної туристичного ділового стратегічного США ЯПОНІЯ гостинності рестораних персоналу кадрів РОЗМІЩЕННЯ управління передгірських Сільський мотивація Туризм харчування методів Закарпатті Ялта Відродження фінансовий система інструментів Прибуток доходу Акція оприлюднення Авторські МАЙНОВИХ банківського страхування Застава Об'єкти Опіка ВЛАСНОСТІ виконавців свідоцтва користування ПРИВАТНОЇ Речові правовідношення авторського фірмового авторського
Східниця Шешори Воловець Солочин Серебряный Водограй Поляна Косов Космач Ужгород Поляница Думка Сольва Верховина Татарів Карпати Пилипець