Шляхи підвищення комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників

Дисципліна:

Соціальна робота

Ключові слова роботи:

підвищення , соціальних , компетентності, працівників

ID роботи:

5198

Вид роботи:

Дипломна

План:

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Професійна компетентність в соціальній роботі 5
1.1. Сутність соціальної роботи 5
1.2. Поняття професійної компетентності 12
1.3. Професійні вимоги до спеціалістів з соціальної роботи 17
РОЗДІЛ 2. Засади формування комунікативної компетентності соціального працівника 31
2.1. Комунікативна компетентність у соціальній роботі 31
2.2. Дослідження формування професійної комунікативної компетентності соціальних працівників 47
РОЗДІЛ 3. Розробка шляхів підвищення комунікативної компетентності соціальних працівників, як актуальна задача розвитку соціальної роботи в Україні 55
3.1. Система формування комунікативної компетентності соціальних працівників 55
3.2. Шляхи підвищення комунікативної компетентності соціальних працівників 64
ВИСНОВКИ 73
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 76

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Шляхи підвищення комунікативної компетентності майбутніх соціальних працівників / 5198

Кількість сторінок:

82

Рік написання:

2011

Ціна:

за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку (або через Приват24 в Інтернеті); 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д. + дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Професійна компетентність та професіоналізм передбачають наявність професійних знань (суспільних, психолого-педагогічних, предметних, прикладних умінь та навичок), їх змістом є знання предмета, методики, знання педагогіки і психології. Особливостями професійних знань є їх комплексність (потребує вміння синтезувати матеріал, аналізувати ситуації, вибирати засоби взаємодії), натхненність (висловлення власного погляду, розуміння проблеми, своїх міркувань).
Професіоналізм соціального працівника — це сукупність психофізіологічних, психічних та особистісних змін, які відбуваються в людині у процесі оволодіння знаннями та довготривалої діяльності, що забезпечують якісно новий, вищий рівень вирішення складних професійних завдань [32, 5-6].
Поняття "компетентність" в широкому розумінні цього слова означає досконале знання своєї справи, суті роботи, яка виконується, складних зв'язків, явищ і процесів, можливих способів і засобів досягнення окреслених цілей. У зміст компетентності включається рівень базової і спеціальної освіти, стаж роботи, уміння акумулювати широкий життєвий і професійний досвід, знання можливих наслідків конкретного способу впливу на особистість.
Вчені при визначенні моделі компетентності, зазвичай, визначають такі рівні:
1) компетентність як здатність до інтеграції знань і навичок, до використання її в умовах змін зовнішнього середовища, в якому відбуваються постійні зміни;
2) концептуальна компетентність;
3) компетентність в емоційній сфері, в галузі сприйняття;
4) компетентність у конкретних сферах діяльності.
Що ж стосується компетентності спеціаліста соціальної сфери, то вона розуміється як феномен, обумовлений дією загальних особливих і поодиноких закономірностей прояву цілеспрямованої творчої активності особистості у певній сфері праці: освітній, управлінській, виробничій, сімейній, дозвіллєвій тощо. Компетентність соціального працівника і соціального педагога у конкретній сфері діяльності можна, на нашу думку, розглядати як міру професіоналізму, міру володіння професією на рівні творчості, майстерності.
Професійна компетентність характеризується наявністю у соціальних працівників комплексу знань, умінь, навичок, психологічних якостей, професійних позицій та акмеологічних варіантів. А знання, уміння і навички виступають як рольові характеристики професійної компетентності.
Окрім того, професійна компетентність соціального працівника і педагога повинна включати також і особистісні якості, а також сукупність умінь і навичок, що забезпечують функціонування процесу спілкування з клієнтами і колегами. Отже, професійну компетентність соціального працівника можна назвати стрижневим компонентом вибраного ним виду діяльності, а комунікативну компетенцію - необхідною умовою її ефективності.
Виходячи із загальних теоретичних положень та особливостей діяльності соціального працівника, можна визначити перелік якостей особистості, необхідних для успішного спілкування. До них можна віднести спрямованість, при якій інші люди могли б бути в центрі системи цінностей, рівень розвитку пізнавальних інтересів, культура емоційної сфери, уміння вибрати оптимальний спосіб поведінки, спосіб спілкування з іншими людьми, знання власних особливостей та вміння на основі цих знань свідомо управляти своєю поведінкою.
Говорячи про комунікативні уміння, не можна не звернути увагу на той факт, що вони розмежовуються за своїми особливостями: експресивні, перцептивні, організаторські, сугестивні.
Паралельно із поняттям "комунікативні уміння" використовуються поняття-синоніми: "компетентність у спілкуванні" або "комунікативна компетентність". Причому комунікативна компетентність розглядається як "компетентність у міжособистісному сприйнятті, сприйнятті, міжособистісній комунікації, міжособистісній взаємодії" [42, 53-54].
Аналізуючи сутність комунікативної компетентності, можна визначити їх чотири джерела: життєвий досвід (досвід міжособистісного спілкування), загальна ерудиція, мистецтво і спеціальні методи навчання. Звичайно, провідним є досвід міжособистісного спілкування, оскільки він враховує норми і цінності конкретного середовища і, водночас, базується на індивідуальних особливостях і психологічних подіях особистого життя. Ці якості проявляються лише у комунікативній взаємодії.
Водночас працівник має враховувати той факт, що комунікативна компетентність може удосконалюватись як саморозвиток, самовдосконалення, на основі власних дій, а діагностуватися компетентність повинна завдяки самоаналізу, самооцінки.
Отже, комунікативну компетентність можна розглядати як складну, інтегративну якість особистості, яка опосередковує професійну діяльність, спрямовану на налагодження, підтримку і розвиток ефективного спілкування.