Проблема державного устрою належить до загальнонаукових проблем політичних, конституційно-правових інститутів, які є визначальними для політичної системи держави. Тому державний устрій України є визначальним для конституційної системи сучасної Української держави.
Основною рисою багатьох наукових теорій державного устрою України було прагнення до об’єднання всіх етнічних українських земель, тобто до соборності України, отже, прихильність більшості теоретиків української державності до побудови в Україні саме унітарної держави, хоча термін “унітарність” став широко використовуватися в науковому обігу тільки останнім часом.
Теорії державного устрою України дорадянського періоду не були достатньо обгрунтованими і чітко сформульованими, відтак на початку ХХ століття в українському середовищі не було жодної завершеної концепції державного устрою України. Причиною цього були тривала відсутність або перервність української державності, отже, відсутність політичної суб’єктності держави та її частин.
Радянська суспільна наука розглядала проблему державного устрою виключно в контексті ленінської теорії держави, і насамперед обгрунтовувала легітимність існування Радянського Союзу та його суб’єктів — союзних республік.
У сучасній науковій літературі саме проблемі державного устрою приділяється мало уваги, хоча майже в кожному підручнику з політології, основ держави і права, з конституційного, державного права зарубіжних країн, порівняльного конституційного права є окремий розділ про державний устрій, його види та форми.
Окремі аспекти проблеми державного устрою розглянуто у низці статей сучасних українських науковців: М.С.Кармазіної, О.В.Картунова, Л.І.Кормич, І.Ф.Кураса, О.М.Мироненка, Ю.І.Римаренка, Д.В.Табач­ника, В.М.Шаповала, Ю.С.Шемшученка [4, с.56-57].
Питання державного устрою, форм правління перебували в центрі уваги політико-правової думки на всіх етапах її розвитку. Тому дослідження еволюції поглядів видатних мислителів і політичних діячів, класиків світової і вітчизняної політичної та юридичної думки (О.Бочковського, І.Лисяка-Рудницького, Л.Ребета, В.Старосольського, С.Томашівського, С.Шелухіна та ін.) на природу, сутність, особливості державного устрою як форми організації політичної влади на певній території є необхідною умовою вироблення наукових засад національно-державного устрою України.
Чимало різноаспектних питань взаємозв’язку політичної теорії і теорії права, конституційного права і національно-державного будівництва в історичному аспекті розвитку уявлень про форми правління, державний устрій розкрито у синтетичних дослідженнях з історії політичної думки, політико-правових учень, історії держави і права, зокрема працях В.П.Андрущенка, В.Д.Бабкіна, В.П.Горбатенка, В.О.Горбика, І.О.Кресіної, О.М.Мироненка, В.Ф.Панібудьласки, В.А.Потульницького, І.Б.Усенка.
Останнім часом в Україні сформувався новий напрям науки — етнодержавознавство, в рамках якого плідно розробляються концептуальні питання національно-державного будівництва.
Визначення понять, що охоплюються проблематикою державного ладу і державного устрою (унітаризму чи федералізму, різних типів автономії, територіальної організації влади та місцевого самоврядування, етнорегіональної, етнонаціональної політики, національно-державного будівництва і т.ін.) .........
Поглибленому дослідженню проблематики державного устрою сприяють видання історико-політологічних і правових документів, збірників аналітичних оглядів та рекомендацій.
Проте комплексних досліджень проблематики державного устрою України обмаль. Останнім часом науковці зверталися переважно до загальної проблеми українського державотворення, не диференціюючи її, розглядали більше атрибутику держави, а не її внутрішню організацію. Основна увага приділялася питанням інституційного характеру — адміністративно-територіального устрою в його нормативно-правових та управлінських функціях. Здебільшого поза увагою дослідників залишалися проблеми політичної суб’єктності центру і регіонів, а також Автономної Республіки Крим, нації в цілому та етнічних груп, територіальних громад, співвідношення централізаційних та регіоналістичних тенденцій та їх впливу на політичне життя в Україні, етнонаціональної та етнорегіональної політики.
Осмислення зазначених проблем має сприяти знаходженню і втіленню оптимального для України державного устрою, а відтак поліпшенню управління державою в цілому і вирішенню першочергових завдань національно-державного будівництва зокрема.
Усі зазначені чинники зумовлюють необхідність комплексного наукового дослідження державного устрою України як політичного інституту; виявлення його ролі й місця в політичній системі суспільства, структурі державного ладу; визначення основних принципів державного устрою в контексті світового політико-правового досвіду з метою вироблення цілісної концепції державного устрою України та практичних рекомендацій щодо вдосконалення і розвитку державного устрою України; реформування сучасного механізму держави як організаційної основи унітарного устрою України.

Для Вас бібліотека авторефератів, які допоможуть вам у навчанні

У базі вже 1000 авторефератів представлених авторами дисертацій для ознайомлення з їхніми працями! Бібліотека поступово формується!

Всі права на опубліковані автореферати дисертацій належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Автореферати дисертацій отримані із відкритих джерел Інтернету