Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

ДЕМОКРАТІЯ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА

Дисципліна:

Теорія держави і права

ID роботи:

3363

Вид роботи:

Контрольна

План:

ВСТУП 3
1. Поняття, сутність та ознаки демократії 4
2. Основні концепції демократії 9
3. Специфічні умови встановлення та розвитку демократії в Україні 19
ВИСНОВКИ 22
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 25

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	ДЕМОКРАТІЯ У ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА / 3363

Кількість сторінок:

25

Рік написання:

2009

Ціна:

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

НОВОСТИ

Увеличение грудей

Как зарабатывать деньг

Рекламное агентство

Обучение в польше с UniverPL

Дешовое (авт. дешевое) такси в Киеве

Что такое поисковая оптимизация?

Время весны

Вывоз строительного мусора киев

Госзакупки

Система образования

Нужно учится видеть жизнь

Тантрические ритуалы

Интерьерная печать

Французский балкон

Фотомодель всегда у всех на виду

Детский диван

Мезотерапия

Порше мобилити

Постельное бельё

Дека дураболин

Самая свежая информация новости Украины

Пряжа интернет-магазин

Тюменский государственный университет

Дисплей lenovo

Аренда квартир

Современная офисная бумага

Классическая геодезия

Китайское высшее образование имеет 100-летнюю историю

Где найти оригинальный номер запчасти по VIN вин кода автомобиля

Классический стиль одежды: юбка

Гербалайф для похудения: польза и вред

Как выбрать качественную сантехнику?

Наклейки на окна

Готовая фирма

Шуба из крашеного меха

GPS-трекер

Автогонки ФОРМУЛА 1

Вода жизненно необходима

Протеин является белковой добавкой

Омоложение лица в домашних условиях - рецепты домашней косметики

Бумажные пакеты

Спецодежда

Канада - страна

Изучение любого иностранного языка держится на четырех основных принципах

Лего для детей

Курсы визажа

Дипломная работа

Що таке демократія? Більшість наших співвітчизників і сучасників над цим, мабуть, не замислюється, рахуючи, що "і так усе ясно". Проте багато хто не в змозі, як показують результати численних опитуваннь, дати достатньо ясну й осмислену відповідь на це питання. Справа не на багато полегшується, коли звертаєшся до книг і політологічних авторитетів.
Всі ці факти й обставини мало кого можуть розрадити. У кінцевому рахунку, більшість людей зовсім не цікавить, хто і як трактує поняття демократії. Люди, як правило, хочуть знати, що ж складає із себе демократія "насправді".
Висунувши у якості загального ідеалу державного розвитку ідеал правової держави, ми найчастіше розглядаємо демократію як одну з форм правової держави. З цього погляду демократія означає можливо повну свободу особи, свободу думок і систем. Платон вбачав у цьому, що кожна людина одержує тут можливість жити, у відповідності зі своїми бажаннями, то це визначення краще підходить до сучасного розуміння демократії. І зараз ідеї демократії відповідає можливо повний і вільний прояв людської індивідуальності, відкритість для будь-яких напрямків і проявів творчості і т.п. І хоча практично демократія являє собою керування більшості, але, як влучно сказав Рузвельт, «кожна людина повинна мати однакову з іншими можливість проявити свою сутність».
Кельзен знайшов для цієї системи відносин вдале визначення, назвавши її системою політичного релятивізму . Це значить, що якщо система політичного абсолютизму являє собою необмежене панування якогось одного політичного порядку, однієї сукупності вірувань, поглядів із принциповим запереченням і забороною всіх інших, то система політичного релятивізму не знає в громадському житті ніякого абсолютного порядку, вірувань, поглядів. Всі політичні думки і напрямки для неї відносні, кожен має право на увагу і повагу. Саме релятивізм є той світогляд, що передбачається демократичною ідеєю. Тому вона і відчиняє для кожного переконання можливість виявляти себе й у вільному змаганні з іншими переконаннями підтверджувати своє значення. Демократична ідея потребує свободи для усіх, без яких би то не було виключень.
Багато вчених називають демократію вільним правлінням (free government). Це ще раз показує, якою мірою поняття свободи нерозривно поєднується з уявленням про демократичну форму держави і, здавалося б, вичерпує його.
Проте, не згадавши про властиве демократії прагнення до рівності, можна було би випустити з уваги одину із найбільш важливих ознак демократичної ідеї. Де Токвіль відзначав, що демократія більш прямує до рівності, чим до свободи: «люди хочуть рівності у свободі, і, якщо не можуть її одержати, вони хочуть її також і в рабстві».
З погляду морального і політичного між рівністю і свободою існує найбільше співвідношення. Ми потребуємо для людини свободи в першу чергу для повного і безперешкодного прояву її особистості, тому що остання є невід'ємним «атрибутом» кожноїлюдини, ми потребуємо у відношенні до всіх людей рівності. Демократія ставить своєю ціллю забезпечити не тільки свободу, але і рівність. У цьому прагненні до загальної рівності демократична ідея виявляється не менше, ніж у прагненні до загального звільнення. Теза Руссо про загальну волю народу як основу держави в демократичній теорії нерозривно зв'язується з початками рівності і свободи, і ніяк не може бути від них відділена. Участь усього народу, усієї сукупності його дієздатних елементів, в утворенні «загальної волі», випливає як з ідеї рівності, так і з ідеї свободи.
Демократизація і сучасна демократія по своїй суті є з'єднання всіх можливих і так чи інакше випробуваних форм політичного опосередкування дій і форм організації. Цю ідею дещо парадоксально загострив У. Черчілль, виступаючи в британському парламенті 11 листопада 1947 року. "Демократія, - сказав він, - найгірша форма правління, якщо не вважати всі інші, що час від часу піддавалися перевірці".
Демократія погана своїм плюралізмом і толерантністю. Це спричиняє багато неминучих витрат, наприклад, багатократне дублювання функцій, проробку багатьох альтернатив і т.п. У результаті, система по визначенню не може бути достатньо ефективною для того, скажемо, щоб "наздогнати і перегнати" або "здійснити радикальну реформу", за пару років втиснувши країну в рамки капіталізму зразка К. Маркса. Для ефективного рішення таких задач є тоталітаризм. Він або подібні "однозначні" системи, що претендують на максимальну ефективність, саме і піддаються, по думці Черчілля, перевірці. Вона звичайно підтверджує ефективність "однозначної" системи, але відразу показує руйнівність, а то і просто безглуздість поставлених цілей. З погляду Черчілля, краще не спокушати долю погонею за небувалими і високоефективними формами правління, а задовільнятися "гіршим" - змішанням того, що працює і дозволяє нехай повільно, але вірно вирішувати практичні задачі.
Подібна змішана система здається "гіршою" із погляду ефективності. Якщо ж глянути не її з погляду надійності, то вона стане "кращою". Так і оцінював подібну систему Аристотель, що називав її політією. Це слово власне означало устрій поліса, його конституцію. Ця конституція саме і є з'єднанням, по необхідності суперечливим, усіх можливостей політичної системи. Політію Аристотель чітко відрізняв від власне демократії в її вихідному змісті як прямого керування полісом, усією масою громадян, що виключає інші варіанти.
Що значить бути демократом сьогодні? Відповідей на це питання може бути багато. З погляду розглянутих проблем, бути демократом, означає насамперед знаходити спроможність до всебічної оцінки максимального числа, а в ідеалі всіх наявних альтернатив. Це означає також максимально повне знання політичної спадщини всіх епох політичного розвитку, спроможність раціонально засвоїти цю спадщину і використовувати її в повсякденному політичному житті.
Коли говорять про демократичну державу, то в першу чергу мають на увазі її соціальність: які права і свободи проголошені в цій державі і як громадяни можуть користуватися цими правами, як держава піклується про своїх громадян.
Свобода людини - це вихідне поняття проблеми прав людини і громадянина. Розрізняють права людини природні, тобто пов'язані із самим її існуванням і розвитком, і придбані, що в основному характеризують соціально-політичний статус людини і громадянина (інститут громадянства, право на участь у вирішенні державних справ тощо). Саме свобода створює умови для реального придбання прав і їх реалізації. З іншого боку, права людини закріплюють і конкретизують можливість діяти в межах, установлених правовим статусом. Слід зазначити, що люди є вільними від народження, ніхто не має права порушувати їхні природні права. До того ж, у демократичному товаристві саме держава є головним гарантом свободи людини.
Серед прикладів - Велика хартія вільностей, прийнята в 1215 р. Там написано: «Жодна людина не може бути схоплена, кинута у в'язницю, або позбавлена свого майна, або пригноблена законом, або в будь-якому виді знищена, також ми не можемо переслідувати її або намагатися заарештувати, за винятком випадків, коли винесено правове рішення її співгромадянами або законодавством держави. Нікому не буде відмовлено в праві на правосуддя».
Сучасні держави формувалися з однієї сторони під впливом гасел французької буржуазної революції. Французька Декларація прав людини і громадянина 1789 рік проголосила, що «усе те, що не заборонено законом, те дозволене». У Росії ж, приблизно в цей час, у зводі законів, установленим Петром I, існувала норма, за якою «поліція припиняє всяку новизну, законам противну».