|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
Вплив засобів масової інформації на формування особистості
| Дисципліна: |
Соціологія |
|
| Ключові слова роботи: |
Засоби масової інформації , форми засобів масової інформації , Вплив засобів масової інформації на соціалізацію, Функції та форми засобів |
|
| ID роботи: |
4232 |
|
| Вид роботи: |
Дипломна |
|
| План: |
ВСТУП 4
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
72 |
|
| Рік написання: |
2010 |
|
|
Ціна: за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Засоби масової інформації - могутнє знаряддя влади і тих сил, що здійснюють владу, або її опозицію. При вивченні діяльності журналістів особливе значення надається об’єктивності факторів впливу ЗМІ. Соціологічні дослідження ЗМІ не просто доповнюють традиційну статистику, але й стають одним з важливих факторів формування свідомості і поведінки людей. Характерною особливістю соціології ЗМІ виступає встановлення закономірностей і визначення меж впливу преси, телебачення, радіо. Дослідження є по суті соціально-політичними, їх результати широко використовуються для аналізу життя суспільства. В сучасних умовах формування ринкових відносин і демократизації політичного життя України дедалі більше газет і журналів, засобів телебачення [12, c.10-11]. Широко використовують методи соціології для вивчення суспільного життя, що хвилює читачів і взагалі громадськість, часто ЗМІ для вивчення тих чи інших проблем, соціально-економічних і політичних, вдаються за допомогою академічних соціологічних структур і тимчасових наукових колективів [40, c. 14]. На жаль, у сучасних умовах в Україні зміст соціологічних досліджень самих ЗМІ досить спірний, бо нерідко самі засоби масової інформації починають плутати соціологію, як науку і соціологічні методи вивчення проблем. Використання соціологічних даних в статтях, випусках радіо і телеінформації - це журналістика, а не соціологія. Некоректність у додержанні відмінностей між журналістикою і соціологією здатна дискредитувати соціологію, як науку. Але й недооцінка потреб практики призводить до протиставлення соціологічних методів методам повсякденного аналізу, до явищ наївного академізму. Об'єктом соціології ЗМІ є, насамперед читачі, слухачі, їх інтереси. Аудиторії ЗМІ повсякденно змінюються : то скорочуються, зменшуються, то зростають, то збільшуються. В кінці 70-х років майже 90% читачів "Правда України", що виступала тоді з різкою критикою застійних явищ було радіослухачами, 86%-телеглядачами. На 100 примірників "Правда Украины" є аудиторія в кінці 70-х років мала : 12 - примірників "Правди". 9 - "Известий", 10 - "Труда", 14 - '' Комсомольськой ІІравды", 10 - "Робітничої газети "', 9 - "Радянської України " та інші. ЗМІ - формували певну свідомість у людей. На жаль редакції газет і радіо тоді слабо прагнули до індивідуальності у висвітленні подій, явищ, економічних, соціальних, політичних процесів. Проведені в Україні на початку 90-х років соціологічні дослідження ЗМІ показують, що результати вивчення аудиторії як специфічної соціальності спільності звичайно відображуються в соціально-демографічних і соціально-професійних показниках. У різних ситуаціях роботи того чи іншого каналу інформації на основі одержаних соціологічних даних встановлено, що певні інформації про економіку відіграють важливу роль у формуванні свідомості і позитивних поглядів на події і явища економічного характеру, що відображають ті чи інші зрушення, стагнацію. Соціологічні дослідження інформаційних інтересів дали можливість виявити їх громадянську основу, їх зв’язок з проблемами сучасності. Так проведений у 1995 році в Харківській області опит більше 1.5 тис. респондентів показав, що лише 30,3% жителів змогли з впевністю схвально сказати про посилення уваги розвитку подій в Україні, області, місті, районі в порівнянні з тим, як було рік назад. Близько ж 50% становили інертні люди: з меншою увагою ( 22.2%) і зовсім без інтересу (32.8%) стежать за тим, що відбувається в світі (перед інертних 41- 45 % становлять робітники, селяни). В Харкові, Дніпропетровську, Запоріжжі і Донецьку опитані на питання, чи вважають вони себе досить добре інформованими про діяльність обласної адміністрації і її загальну політику, більшість ( 70.3%) сформулювали свої оцінки так : щось знаю, але в основному не знайомі (43.5%), зовсім нічого не знають ( 20.8 % ), і ті,
Громадські організації як суб'єкти розвитку культури
Вплив засобів масової інформації на формування особистості
Маргінальні групи в сучасному українському суспільстві
Моделювання управлінських рішень та практика застосування моделей управління в соціально-культурній сфері
Недержавні культурно-мистецькі організації
Підприємництво як предмет соціально-психологічного дослідження
Прогнозування розвитку соціально-культурної сфери України
Соціально-культурні трансформації в світлі глобальних процесів
ГЕНДЕРНА НЕРІВНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС ЖІНКИ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
ГЕНДЕРНА НЕРІВНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС ЖІНКИ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Соціальні послуги для малозабезпечених в Україні
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРУП З КРИМІНАЛЬНОЮ СУБКУЛЬТУРОЮ