Прогнозування розвитку соціально-культурної сфери України

Дисципліна:	Соціологія
Ключові слова роботи:	розвитку , соціально , культурної, сфери
ID роботи:	4413
Вид роботи:	Курсова
План:	ВСТУП           3 Розділ 1. Культурна політика незалежної України           5 Розділ 2. Тенденції розвитку соціально-культурної сфери на сучасному етапі 14 Розділ 3. Прогнозування розвитку соціально-культурної сфери в Україні        21 ВИСНОВКИ  25 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ         29
Інтервал:	1,5	Ваше ім'я: Ваш контактний телефон: E-mail: Тема та ID роботи: Прогнозування розвитку соціально-культурної сфери України / 4413
Кількість сторінок:	30
Рік написання:	2010
Ціна: за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

соціально-культурної сфери у 90-х роках ХХ ст. розпочались у значній мірі стихійно, без певної моделі. Взірцем слугували рекомендації Світового банку, що зводилися до формування соціально-ринкового середовища шляхом приватизації об’єктів власності, лібералізації економіки, мінімізації регулюючої ролі держави. Залишковий принцип фінансування галузей соціально-культурної сфери різко критикувався без конкретної альтернативи.
Однак, суттєвіші проблеми, що характеризують сучасний стан соціально-культурної сфери, пов’язані зі станом духовного життя українського суспільства. Проголошена на початку 90-х років ХХ ст. деідеологізація позбавила суспільство орієнтиру наступного поступу. Стихійний потяг до відродження нагромаджених пластів культури доби козаччини зумовив пожвавлення культурного життя, появу нових художніх колективів, які пропагували кращі зразки народної культури минулого. Проте вже в середині 90-х років виникає спроба відторгнення відроджуваних зразків культури, заміни її маскультурою, яка несе насильство і розпусту, різко контрастуючи з традиціями, самою народною сутністю української культури. Неспроможність обґрунтувати зміст національної ідеї, згуртувати весь загал довкола розбудови національної держави, обмеження розвитку національної культури ствердженням української мови зумовили втрату ідейного змісту культурного процесу, інтенсивність якого почала згасати.
Разом з хаотичною приватизацією, інтенсивною інфляцією, падінням виробництва скорочувались видатки на освіту та культуру, звужувалась і руйнувалась соціально-культурна інфраструктура, а різке знедолення основної маси населення спричинило різке скорочення духовних потреб, що відповідно позначилося на відвідуваності кіно, театрів, клубних установ, музеїв, концертних залів, показників духовного життя взагалі.
Слабо контрольована приватизація супроводжувалась масовим розпродажем об’єктів власності, гіперінфляцією, тривалою невизначеністю з формами власності при зміні лише організаційних форм господарств без ротації кадрів у сфері управління культурою. Такі процеси (особливо на селі) викликали скорочення мережі закладів культури, падіння їх авторитету, згасання інтенсивності відвідуваності. Ці передумови негативно вплинули на розвиток соціально-культурної сфери.
Основними негативними тенденціями, що характеризують соціально-культурну сферу на сучасному етапі, є:

• Збільшення відстані між інноваційним потенціалом культури та масовою здатністю його засвоєння й використання у щоденній соціокультурній практиці.
• Подальша тенденція соціального розшарування за такими показниками як образ і стиль життя, соціальна ідентичність, соціальний статус та соціальна позиція.
• Посилення процесів розмивання духовної самобутності української культури (небезпека її вестернізації, втрата історико-культурної самобутності окремих територій та малих містечок; уніфікація звичаїв, традицій та стилю життя; стандартизація культурних запитів внаслідок масованого тиражування західних зразків).
• Зменшення показників духовного життя суспільства (зростає відстань між спеціалізованим та побутовим рівнями культурного розвитку, що призводить до падіння художнього смаку, зменшення вимог до художнього рівня творів літератури, кіно, музики), переорієнтація масової свідомості з духовних, гуманістичних цінностей на цінності матеріального благополуччя та гедонізму. “…Культура починає втрачати функції соціальної регуляції, суспільної консолідації та духовно-морального самовизначення людини, наближаючись до стану, який в соціології характеризується поняттям аномії, тобто неунормованості, дисфункціональності. Цінності та норми, що складали моральну вертикаль та духовний стрижень вітчизняної культури, сьогодні нестійкі, розмиті, суперечливі” [9, С.92].
• Надмірна комерціалізація соціально-культурного життя, що призвело до зменшення безплатних соціокультурних послуг, зміни пріоритетів культури із змістової складової на отримання прибутку. Це обумовило стандартизацію культурних запитів, уніфікацію звичаїв, традицій, способу життя (особливо міського населення) за зарубіжними зразками, значну втрату національно-культурної ідентичності, нівелювання культурної індивідуальності, розвиток споживацтва.

Громадські організації як суб'єкти розвитку культури
Вплив засобів масової інформації на формування особистості
Маргінальні групи в сучасному українському суспільстві
Моделювання управлінських рішень та практика застосування моделей управління в соціально-культурній сфері
Недержавні культурно-мистецькі організації
Підприємництво як предмет соціально-психологічного дослідження
Прогнозування розвитку соціально-культурної сфери України
Соціально-культурні трансформації в світлі глобальних процесів
ГЕНДЕРНА НЕРІВНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС ЖІНКИ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
ГЕНДЕРНА НЕРІВНІСТЬ ТА СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС ЖІНКИ У СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ
Соціальні послуги для малозабезпечених в Україні
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРУП З КРИМІНАЛЬНОЮ СУБКУЛЬТУРОЮ