|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Бухгалтерські рахунки
Баланс надає важливу інформацію про наявні активи підприємства та їх джерела на певну дату. Проте для оперативного керівництва необхідна постійна інформація про зміни цих активів та їх джерел, які відбуваються в процесі господарської діяльності. Для цього потрібно відображати кожну операцію в певній послідовності. Відображення господарських операцій безпосередньо в балансі практично недоцільне, оскільки після кожної з них довелося б складати новий баланс. Крім того, баланс не може забезпечити одержання узагальненої інформації про обсяг змін по кожній групі активів або їх джерел. І, нарешті, баланс відображає активи підприємства тільки у грошовому вимірнику, облік же матеріальних цінностей потребує ще і натуральних вимірників. Тому поточний облік змін активів та їх джерел у процесі господарської діяльності забезпечується за допомогою системи рахунків. Рахунки бухгалтерського обліку с способом групування господарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за наявністю і змінами активів підприємства та їх джерел у процесі діяльності. Систематизація і групування господарських операцій на рахунках забезпечує безперервну інформацію про їх здійснення і результати діяльності, необхідну для оперативного керівництва і контролю. Для цього для кожної економічно однорідної групи активів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності відкриваються окремі рахунки («Основні засоби», «Виробничі запаси», «Виробництво», «Каса», «Статутний капітал» тощо). Залежно від характеру об'єктів, які обліковуються, записи на рахунках можуть здійснюватися у різних вимірниках (натуральних, трудових), але з обов'язковим застосуванням грошового вимірника з метою узагальнення різнорідних засобів і процесів. Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об'єктами, що на них обліковуються, і завданнями обліку. Господарські операції, незалежно від їхнього економічного змісту, завжди спричиняють збільшення або зменшення певних видів активів або джерел їх утворення. Так, наприклад, рух грошових коштів характеризується надходженням їх у касу (збільшення) або виплатою їх із каси (зменшення); рух виробничих запасів - - це надходження на склади підприємства (збільшення) або витрачання для потреб "виробництва (зменшення); заборгованість (наприклад, постачальникам) також характеризується її збільшенням або зменшенням (при погашенні боргу) тощо. Збільшення і зменшення ресурсів підприємства та їх джерел у результаті господарських операцій відображається на рахунках окремо. Тому рахунки бухгалтерського обліку прийнято зображати у вигляді двосторонньої таблиці; ліву сторону якої позначають умовним терміном «дебет», а праву — «кредит»*. Назву рахунка пишуть посередині таблиці. Схематично будову рахунка можна показати так: Для повного уявлення про об'єкт, який обліковується, на кожному рахунку перш за все записують початковий залишок активів або їх джерел, що називається початковим залишком або початковим сальдо. Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни активів та їх джерел. При цьому збільшення об'єкта, що обліковується, записують на одній стороні рахунка, а зменшення — на іншій. Маючи інформацію про початковий залишок об'єкта та зміни протягом звітного періоду, визначають його залишок на кінець звітного періоду. Рахунки активні і пасивні. Баланс, як відомо, поділяється на дві частини: актив, у якому відображають наявні господарські ресурси, і пасив, де показують джерела їх утворення. Відповідно до цього і всі рахунки бухгалтерського обліку поділяють на активні і пасивні. Активні рахунки призначені для обліку наявності і змін активів підприємства, пасивні — для обліку наявності і змін їх джерел. При відкритті рахунків у них записують початкові залишки (сальдо) на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські засоби розміщені в балансі у лівій частині — активі, то і залишки засобів на активних рахунках записують також у лівій частині — на дебеті. Джерела утворення активів відображаються у балансі в правій частині (пасиві), отже, і залишки джерел активів на пасивних рахунках також записують у правій частині рахунка — на кредиті. Активні рахунки завжди мають дебетове сальдо, пасивні — кредитове. У цьому полягає один із взаємозв'язків між балансом і рахунками. Для кращого розуміння наведемо схему взаємозв'язку між балансом і рахунками (с. 46). Із наведеної нижче схеми видно, що на кожен вид активів, показаний у балансі активною статтею, відкривають активний рахунок, на якому початковий залишок (сальдо) записують на дебеті. Для обліку кожного джерела активів, показаного в балансі пасивною статтею, відкривають пасивний рахунок, початковий залишок (сальдо) на якому записують на кредиті. При цьому сума всіх дебетових залишків активних ра унків відображає загальну вартість ресурсів підприємства І дорівнює підсумку активу балансу. Відповідно сума кредитових залишків пасивних рахунків відображає загальну суму джерел утворення активів і дорівнює підсумку пасиву балансу. Отже, загальна сума всіх дебетових залишків активних рахунків дорівнює сумі кредитових залишків пасивних рахунків (оскільки підсумок активу балансу дорівнює підсумку пасиву). Протягом звітного періоду на дебеті і кредиті рахунків відображають господарські операції на підставі відповідних документів. Підсумки записів господарських операцій по дебету або кредиту рахунка називаються оборотами. Оборот, визначений по дебету рахунка, називають дебетовим, по кредиту рахунка — кредитовим.
Вимоги яким повинен відповідати господарський облік
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|