|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАКРІПЛЕННЯ НЕПУ
| Дисципліна: |
Історія держави і права України |
|
| ID роботи: |
2155 |
|
| Вид роботи: |
Контрольна |
|
| План: |
ВСТУП 3
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
16 |
|
| Рік написання: |
2008 |
|
| Ціна: |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Наприкінці 1920 — на початку 1921 рр. стало зрозумілим, що утопічні ідеї більшовиків про перемогу світової пролетарської революції в реальному житті зазнали повного краху. Радянські республіки потрапили у міжнародну ізоляцію з повністю зруйнованими першою світовою і громадянською війнами промисловістю та сільським господарством. Вихід з цього становища більшовики тепер шукали у встановленні мирних відносин з капіталістичними країнами. Деякі зрушення в цьому напрямку мали місце. Так, 7 грудня 1921 р. було підписано угоду між РСФРР і УСРР, з одного боку, та Австрією — з другого, про встановлення економічних та торговельних відносин, а 21 січня 1922 р. укладено договір про дружбу між УСРР і Туреччиною. На початку 1922 р. було оголошено про ухвалене в Канах рішення Верховної ради Антанти скликати в Генуї конференцію з участю радянської Росії та Німеччини для врегулювання економічних і фінансових проблем. Оскільки інші радянські республіки на конференцію не запрошувалися, вони доручили делегації РСФРР від їхнього імені укладати й підписувати міжнародні договори та угоди. Зрозуміло, що ці та інші зовнішньополітичні акції не могли скільки-небудь глибоко змінити внутрішнє становище в Україні. На початку 20-х років воно було дуже складним. Загальні збитки за воєнні роки склали 10 млрд. золотих карбованців. Найбільших руйнувань зазнала важка промисловість. В Донбасі у 1920 р. понад 600 шахт було затоплено. Занепав залізничний, річковий, морський транспорт. Значних руйнувань зазнали легка та харчова промисловість. У скрутному становищі перебувало сільське господарство республіки. Його стан ускладнювався продовольчою розверсткою і забороною торгівлі селян. У 1921 р. в республіці було вироблено лише 45 млн. центнерів зерна, що становило 25% довоєнного збору. Розруха в сільському господарстві призвела до величезного лиха — голоду. Незважаючи на кризовий стан у сільському господарстві, повну незацікавленість хліборобів у розширенні виробництва, більшовицьке керівництво не відмовлялося в кінці 1920 р. від воєнно-ко-муністичної доктрини, продовжуючи продрозверстку за допомогою озброєних робітничих і червоноармійських загонів. У відповідь на ці акції властей селяни почали чинити збройний опір. По всій Україні поширювався, селянський рух, який офіційна пропаганда оголошувала "політичним бандитизмом". Дедалі ставала потреба якнайшвидше змінити економічну політику більшовиків, яка грунтувалася на засадах воєнно-комуністичної доктрини. Реальний перехід до нової економічної політики (непу) в радянських республіках, у тому числі й в УСРР, розпочався після прийняття Х з'їздом РКП(б) (березень 1921 р.) рішення "Про заміну розверстки натуральним податком", яке лягло в основу цілої низки законодавчих актів, прийнятих державними органами РСФРР, а потім продубльованих в УСРР. Так, надзвичайна сесія ВУЦВК V скликання ухвалила 27 березня 1921 р. постанову "Про заміну продовольчої розверстки натуральним податком". Податок був значно меншим у порівнянні з продрозверсткою. 29 березня 1921 р. Раднарком УСРР прийняв постанову "Про натуральний податок на зернові продукти", яка заздалегідь визначала селянам розмір податку на зернові продукти врожаю 1921/22 р. 28 травня 1921 р. Раднарком УСРР прийняв постанову "Про натуральний податок на хліб, картоплю та олійне насіння". Згодом уряд прийняв ще ряд законодавчих актів, котрі стимулювали відбудову сільського господарства. Серед них важливе значення мала постанова ВУЦВК від 19 квітня 1922 р. "Про відбудову та зміцнення сільського господарства України". У ній накреслювалася програма деякої допомоги селянам. Провідне місце серед правових актів у галузі сільського господарства посідав Земельний кодекс УСРР, затверджений ВУЦВК у листопаді 1922 р. Відбудові сільського господарства сприяли заходи, передбачені декретом ВУЦВК і Раднаркому УСРР від 19 травня 1923 р. про запровадження єдиного сільськогосподарського податку. Одночасно здійснювався перехід від натурального податку до грошового. Радянський уряд неухильно проводив у законодавстві тверду класову політику, підтримуючи бідноту. Так, захищаючи бідні верстви селянства, ВУЦВК 8 липня 1922 р. прийняв постанову "Про визнання недійсними кабальних угод на хліб", 1 листопада 1922 р. постанову "Про продовження строку для закріплення майна, відібраного комнезамами". Схвалюючи податкове законодавство, уряд основний тягар податків перекладав на заможні верстви сільського населення. Запровадження засад непу в сільському господарстві України позитивно впливало на його відбудову. У 1925 р. загальна посівна площа в Україні досягнула довоєнного рівня. Такого ж рівня досягла і середня врожайність сільськогосподарських культур. Складалися сприятливі умови для відбудови і розвитку промисловості, в тому числі важкої. Але слід було негайно реорганізувати на засадах непу управління націоналізованою промисловістю, надати державним підприємствам господарсько-оперативної самостійності і перевести їх на господарський розрахунок. Це пов'язувалося з тим, що реальний перехід до нової економічної політики вимагав функціонування ринку і ринкових відносин. Уже восени 1921 р. радянська держава використовувала товарно-грошові відносини. Під час впровадження непу поруч з розгортанням ринкових відносин відбувався процес організації планового господарства, формувалася система планових органів. 28 вересня 1921 р. ВУЦВК і Раднарком УСРР створили Українську економічну раду. У Положенні про цей орган вказувалося, що він створювався при Раднаркомі УСРР для, об'єднання, систематичного узгодження, планового керівництва, регулювання і контролю роботи економічних наркоматів УСРР, уповноважених наркоматів РСФРР. УЕР була найвищим господарським органом на території України. Почали створюватися губернські економічні ради, а 28 вересня 1921 р. було прийняте положення про ці ради. Одним з найголовніших завдань економічної ради було створення єдиного господарського плану. Для реалізації цього завдання при економічній раді у вересні 1921 р. була заснована Українська державна загальнопланова комісія (Укрдержплан). 10 квітня 1925 р. уряд УСРР прийняв нове Положення про державну планову комісію УСРР. На відміну від попереднього положення, згідно з яким Держплан УСРР підлягав економічній раді, за новим Положенням Держплан УСРР переходив до відання Раднаркому УСРР. Це, безумовно, підвищувало роль і значення Держплану республіки в системі державних органів, підсилювало планові засади у керівництві народним господарством. Слід зазначити, що уряд лишав за собою контроль не тільки за важкою промисловістю, а й за такими "командними висотами" в економіці, як банки, транспорт, зовнішня торгівля. Щоб прискорити відродження промисловості і налагодити обмін між нею і сільським господарством, велику кількість дрібних підприємств держава передала в оренду організаціям (комнезамам, кооперативам, артілям), а також приватним особам, у багатьох випадках - колишнім власникам цих підприємств. За станом на кінець листопада 1921 р в Україні в оренду було віддано 5286 дрібних підприємств харчової, шкіряної, хімічної й інших галузей промисловості. Таким чином, з переходом до непу створювалися умови для виникнення в Україні так званої нової буржуазії: орендарів, приватних торгівців, комісіонерів та ін. Для підприємців-приватників узагальнюючим стало слово "непман". Але в цілому економічні позиції непманів завдяки застосуванню владою різноманітних обмежень (економічних і адміністративних) були слабкими. Так, на відміну від державної промисловості приватні підприємства у роки відбудовчого періоду занепадали. Хоч у цензовій промисловості України кількість приватних заводів і фабрик зросла з 452 у 1922/23 рр. до 493 у 1924/25 рр., це зростання відбулося повністю за рахунок харчової промисловості, яка налічувала в 1924/25 рр. 368 невеликих приватних підприємств. В усіх інших галузях йшов інтенсивний процес згортання приватного сектора. Наприкінці відбудовчого періоду в кам'яновугільній, металургійній і цементній галузях промисловості не залишилося жодного приватного підприємства. В продукції цензової промисловості частка приватних підприємств скоротилася у 1924/25 рр. до 5,3%; у харчовій промисловості — до 15,8%. Таке становище значною мірою було пов'язане з політикою радянської влади стосовно приватних осіб в економіці. Намагаючись не допустити значної концентрації приватного капіталу, держава активно втручалася в приватногосподарський сектор, використовуючи податки. Запровадження принципу госпрозрахунку викликало необхідність перегляду ряду найважливіших інститутів трудового права, в першу чергу скасування трудової повинності і трудових мобілізацій, а також заміни системи оплати праці. Замість зрівнялівки в постачанні, що існувала в роки "воєнного комунізму", поступово впроваджувався принцип оплати за кількістю і якістю праці. В Україні було прийнято ряд законодавчих актів, спрямованих на вдосконалення системи заробітної плати. Одним з найголовніших складових елементів нової економічної політики була торгівля. Тому не випадково держава значну увагу приділяла законодавчому регулюванню торгівлі, як державної і кооперативної, так і приватної. Тільки за період 1923—1924 рр. були прийняті такі правові акти в галузі торговельного законодавства: постанова ВУЦВК і Раднаркому УСРР від 3 січня 1923 р. "Про купівлю-продаж вроздріб із розстрочкою платежу", яка мала особливе значення для сільського населення, бо давала змогу селянам купувати на пільгових умовах сільськогосподарські машини; Положення Раднаркому УСРР від 23 лютого 1924 р. "Про товарні біржі", котре визначало структуру бірж; постанова ВУЦВК і Раднаркому УСРР від 14 березня 1924 р. "Про боротьбу з дорожнечею", що мала на меті зниження цін; Інструкція про торгівлю, яка визначала коло осіб, які мали право торгувати; постанова Раднаркому УСРР від 26 вересня 1924 р. "Про фірму", що встановлювала порядок функціонування фірм і зміст поняття фірми; постанова Раднаркому УСРР від 2 жовтня 1924 р. "Про торговельний реєстр", яка вимагала від усіх торговельних і промислових підприємств реєструватися в органах НКВТ УСРР. Перехід до нової економічної політики супроводжувався зміцненням таких галузей державного господарства, як фінанси
ФОРМУВАННЯ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Гетьман Іван Мазепа
ДИПЛОМАТІЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ Й КОЗАЧЧИНИ
Україна в умовах перебудови (друга половина 80-х років)
Україна в умовах сталінського тоталітарного режиму
Україна напередодні та в роки Першої Світової війни
ЦЕНТРАЛЬНА РАДА - перший український парламент
УТВОРЕННЯ ДЕРЖАВИ КИЇВСЬКА РУСЬ
АКТ ЗЛУКИ УНР І ЗУНР. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЇХ ВОЗЗЄДНАННЯ
ВИНИКНЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ - СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ТА ПРАВО
ДЕРЖАВА І ПРАВО ЗА ЧАСІВ П. Скоропадського
КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
Правове становище західноукраїнських земель у 20-30-х роках 20 століття
Держава і право в Україні початку 20 ст
ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАКРІПЛЕННЯ НЕПУ
ЗМІНИ У СУСПІЛЬНО-ПРАВОВОМУ СТАТУСІ УРСР
КНЯЖА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ
Культура українського народу 14-середини 16 ст. Причини конфлікту УЦР з Раднаркомом Росії. Перша війна Радянської Росії проти УНР та її наслідки...
ОРГАНИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В ДРУГІЙ УНР
Україна в 20х роках ХХ століття
Україна напередодні та в роки Першої Світової війни
ЦЕНТРАЛЬНА РАДА