1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
.
2. Зателефонувавши за телефонами: 80505603140, 80673126507 (Микола) або написавши лист studentamua (собачка) mail.ru, ви отримаєте абсолютно достовірну і оперативну відповідь на ваші запитання.
3. Ви можете замовити цілу або тільки частину роботи:
- реферат - від 50 грн.
- контрольна - від 60 грн.
- курсова - від 200 грн.
- дипломна - від 500 грн.
4. За мінімальну доплату можуть бути внесені оперативно оновлення або переробки під ваші вимоги. Вартість доплати залежить від об'єму необхідного доопрацювання або переробки.
В рамках всіх доопрацювань і переробок дається ГАРАНТІЯ.
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой)
.
На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
ВСТУП 3
Розділ 1. Джерела формування правової системи Київської Русі 5
Розділ 2. Галузі давньоруського права: структурний аналіз 13
Розділ 3. Вплив церкви на формування правової системи Київської Русі 28
ВИСНОВКИ 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38
Інтервал:
1,5
Кількість сторінок:
39
Рік написання:
2010
Ціна:
за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами
КОНТАКТИ
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте
нам
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
Оскільки Русько-Візантійські угоди дійшли до нас не в оригіналах, а в пізніших списках, то для відновлення першопочаткового тексту дослідники використали цілий ряд руських літописів. В основу реконструкції угоди 911 року покладено Радзивілівський літопис, а угоди 944 та 971 р. за текстом Лаврентієвського літопису.
Слід відмітити, що в повісті минулих літ під 907 роком знаходиться текст ще однієї угоди Русі з Візантією. Більшість дослідників (в тому числі А.А. Шахматов, С.В. Юшков та інші) схиляються до думки, що в 907 році ніякої особливої угоди не було заключено, а перед нами літературна компіляція заснована на матеріалі угод 911 р. та 944 р.
Першим автентичним документом взаємин Русі та Візантії є вже згадана угода 911 року, яка була заключна після переможного походу князя Олега на Царгород, який згідно повісті минулих літ відбувся згідно “Повісті минулих літ” у 907 році. Дана пам’ятка складається з 15 статей та невеличкого вступу. Сам текст документу дає можливість реконструювати систему державного устрою давньоруської держави на початку Х ст. Угода показує, що на чолі ранньофеодальної держави стояв великий князь руський, якому належало право ведення зовнішніх зносин. Він, в свою чергу спирався на верхівку пануючого стану, так званих “світлих бояр” статті 3, 4, 5, 6, 7 та 12 фіксують норми руського права, пов’язані із соціальною структурою суспільства. На особливу увагу заслуговують статті 8 і 13. Перша говорить про односторонню допомогу русичів грецьким купцям у нещасних випадках на морі, показуючи прагнення Русі до забезпечення безпеки міжнародних торгових шляхів: “Если выброшена будет ладья…на чужую землю и окажется там кто-то из нас русских…, пусть проведем ее (мы) через любое опасное место, пока не попадет она в безопасное… ”. Слід відмітити, що у Х ст. в Європі панувало так зване “берегове право”, тобто право на людей і майно з розбитого човна, русько-візантійські домовленості 911р. та 944р. проголошували допомогу іноземцям , що зазнали катастрофи. Навіть більше того, руське право Х – ХІІІ ст. знало покарання за злочини, скоєнні по відношенню до потерпілих на морі (ст. 9 угоди 944 р. прямо посилається на закон руський).
Інша частина даного юридичного документу, а саме стаття 13 свідчить про порівняно розвинуте право спадкування на Русі початку Х ст., оскільки вказує не стільки на спадкування за звичаєм, але і за заповітом: “Если же он составит завещание, то пусть тот кому (он ) написал (распоряжение) наследовать имущество, возьмет завещанное и наследует им”, що відбиває ст. 92, 99 Пространної Правди.
Практично схожий зміст носить домовленіст руських князів з Візантією 971.
Найвідомішою пам’яткою давньоруського княжого законодавства є Руська Правда – ряд збірників з ХІ – ХІІ ст. На сьогодні відомо близько десяти списків Короткої Руської Правди і понад ста списків Просторової і Скороченої Правди.
В історіографії висловлювались різні, часто протилежні думки про те, яке право становить основу “Руської Правди”.
Усіх текстів Російської Правди в даний час нам відомо 112. Списки Руської Правди прийнято лылити на два основних розряди: Короткі списки і Пространні. В науці такий розподіл затвердився давно, ще з часу Карамзина. При цьому давно уже висловлювалася думка, що найдавнішою редакцією є редакція коротких списків; пространні ж списки є більш пізньою редакцією, для якої Коротка Правда послужила джерелом
.
Найдавніших коротких списків до нас дійшло два: Академічний і Археографічний . Академічний знаходиться у складі Новгородського літопису молодшого зводу під 1016 роком, після розповіді про дарування Ярославом грамоти новгородцам. Рукопис цього літопису відноситься до середини XV століття. В даний час вона зберігається в бібліотеці Академії Наук Російської Федерації. Археографічний список знаходиться в іншому списку того ж Новгородської літопису. Рукопис також відноситься до середини XV століття. Він зберігається в архіві Інституту історії Академії Наук РФ, у складі збірника рукописів великої Археографічної Комісії. Обоє цих списків літопису восходять до загального їхнього протографа - Новгородського літопису, складання якого вчені відносить до 40-х років XV століття. Таким чином, і списки Руської Правди: Академічний і Археографічний утворились на базі загального оригіналу й у цілому дуже близькі один до іншого. Окремі
Пуцько В.Г. Візантійсько-київська спадщина в культурному розвитку Великого князівства Литовського // Український історичний журнал. – 1998. – № 5. – С. 118–119.
Оборотов Ю.Н. Правовая система Украины и евразийская правовая семья // Актуальні проблеми політики: Зб. наук. праць. – Вип. 9. – 2000. – С. 36–37.
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.