|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Варіант 7. Криміналістична ідентифікація. Роль судових експертиз у розслідуванні злочинів
Криміналістичний метод ідентифікації є спеціальним (окремим), оскільки мета і завдання, що вирішуються, зводяться до встановлення тотожності конкретного об'єкта - особи, предмета, події, факту. Тому ідентифікація - це процес дослідження, пізнання об'єкта і отримання якоїсь інформації для себе. Звідси, ідентифікацію можна інтерпретувати як форму пізнавальної діяльності, котра використовується в різних галузях знань, в тому числі і кримінальному судочинстві під час встановлення істини у кримінальній справі. Ідентифікація як процес встановлення тотожності будь-яких ознак у різних об'єктах є загальним (загальнонауковим) методом дослідження, теорія якого базується на формальних законах логіки та є сукупністю логічних правил дослідження, в процесі яких встановлюється тотожність. Отже, універсальність методу ідентифікації як загальнонаукового інструмента дозволяє використовувати методи природничих і технічних наук як прийоми для застосування ідентифікації як загального методу пізнання . Ідентифікацію як загальний метод, що використовується в різних галузях знання, треба відрізняти від криміналістичної ідентифікації як часткового (спеціального) методу науки криміналістики, який застосовується для розв'язання ідентифікаційних завдань у криміналістичному судочинстві. Кожна галузь знання має свій предмет пізнання, для дослідження якого наука розробляє методи більш низького рівня узагальненості, котрі називаються частковими (спеціальними). Часткові методи криміналістики різноманітні. До них відносять методи збирання криміналістичної інформації з матеріальних джерел (фотографічні, люмінесцентні, мікроскопічні тощо), методи експертного дослідження та збирання інформації з матеріальних джерел, групу методів встановлення фактів і розслідування окремих видів злочинів тощо. Серед часткових методів науки криміналістики одне з перших місць належить методам криміналістичної ідентифікації та встановлення групової належності, теоретичні основи яких найбільш розроблені, а практична значущість різнопланова. Криміналістична ідентифікація - специфічний метод, що дозволяє розв'язувати вузькі ідентифікаційні завдання, суть яких зводиться до встановлення тотожності конкретного об'єкта, що має стійку зовнішню форму. Такі завдання виникають під час розслідування окремих видів злочинів, коли необхідно встановити вид, клас чи модель пістолета, конкретний екземпляр зброї, з якої було зроблено постріл у потерпілого, або знайти та ототожнити саме те знаряддя, яким залишені сліди. В процесі доказу прийнято оперувати категоричними висновками, достовірними фактами, хоча можливе використання й імовірних суджень про клас, вид або родову належність конкретного об'єкта. Цим криміналістична ідентифікація відрізняється від ідентифікації як загального методу, що використовується в різних галузях знання. Ось чому в процесі ідентифікації як загального методу, так і криміналістичної ідентифікації (часткового методу) встановлюється тотожність, тільки в першому випадку тотожність груп, виду, роду, а в іншому - індивідуального конкретного об'єкта. Методологічну основу ідентифікації як методу встановлення тотожності складають положення матеріалістичної діалектики, а саме: загальний взаємозв'язок явищ у природі та суспільстві, тобто якщо є наслідок, то обов'язково існувала причина, немає наслідку без причини, немає злочинів без слідів; » усі об'єкти матеріального світу індивідуальні, тобто немає двох речей, котрі були б однакові; будь-який об'єкт, подія, явище індивідуальні і можуть бути ототожнені; усі об'єкти рухаються та видозмінюються, таким чином, об'єкт залишається самим собою лише деякий час, який залежить від швидкості змін; час, протягом якого об'єкт залишається відносно незмінюваним і його можна ототожнювати, називається ідентифікаційним періодом. Наприклад, ідентифікаційний період канала ствола зброї залежить від кількості проведених пострілів, а лезо сокири - від його зносу. Криміналістична ідентифікація - це виключно частковий метод науки криміналістики, що застосовується для розв'язання ідентифікаційних завдань, які виникають під час розслідування злочинів. Криміналістична ідентифікація в судовій і слідчій практиці має важливе значення. Вона дозволяє встановити конкретні події злочину та осіб, що його скоїли, розшукати та розпізнати будь-які об'єкти злочинного вчинку. У цьому плані доказування за кримінальною справою можна інтерпретувати як ідентифікаційний процес, що здійснюється різними методами пізнання істини, в тому числі окремим методом криміналістики, яким є криміналістична ідентифікація . Криміналістична ідентифікація - це процес дослідження для встановлення тотожності. Вона має свою структуру та методику і в цілому називається видом ідентифікації. Види ідентифікації класифікують за різними підставами. За рівнем досягнутої індивідуалізації ідентифікацію ділять на індивідуальну та встановлення групової належності (групову ідентифікацію). Під час індивідуальної ідентифікації встановлюється конкретна тотожність, тобто те, що даний об'єкт є саме тим, що спостерігався раніше або залишив сліди. У разі встановлення групової належності з'ясовується лише те, що об'єкт відноситься до певної групи (роду, виду, системи тощо). Тобто під час індивідуальної ідентифікації встановлюється конкретна тотожність, а разі встановлення групової належності - подібність (віднесення об'єкта, що залишив сліди, до групи, роду, виду). Суть будь-якого виду ідентифікаційного процесу складається з порівняння ідентифікаційних ознак та властивостей ідентифікаційного об'єкта з їх відображеннями в об'єкті ідентифікуючому. Порівнянню можуть підлягати: ? безпосередньо ідентифікований предмет з відображеннями його ознак, як, наприклад, взуття з його слідом, знаряддя злому з об'ємним слідом тиску; ? безпосередньо ідентифікований об'єкт з його уявним образом - слідом пам'яті, закарбованим людиною, допускається під час упізнання людей та речей; ? нарешті, порівнюватися можуть лише відображення ознак ідентифікованого об'єкта, як це буває під час, ототожнення людини за відбитками пальців рук, тобто ідентифікації цілого за його частинами. З наведеного вище видно, що в усіх випадках ідентифікації фігурують лише матеріальні або ідеальні відображення. Виходячи з цього, криміналістичну ідентифікацію, на відміну від ідентифікації як загального методу, є сенс розділити за видами відображень на: 1) ідентифікацію за матеріальнофіксоваийми відображеннями; 2) ідентифікацію за ідеальними слідами-відображеннями (уявними образами, слідами пам'яті). Порівнювальне дослідження матеріальних та ідеальних відображень розпізнається за засобами, методами та процесуальними формами, які застосовуються. Ідентифікація за матеріальним слідом-відображенням, як правило, виконується спеціалістом з використанням різних технічних засобів та методів у формі судової експертизи, яку призначає слідчий. Ідентифікація за ідеальним відображенням - слідом пам'яті здійснюється джерелом ідеального відображення, тобто суб'єктом, який сприймав ідентифікуючий предмет (обличчя, річ тощо), при цьому ідентифікація здійснюється під час слідчої дії - пред'явлення для впізнання. Виконуючи різні види ідентифікаційного процесу, встановлюють тотожність або його класифікаційну належність. Інколи криміналістичну ідентифікацію поділяють за об'єктом ототожнювання на дактилоскопічну, судово-балістичну, трасологічну тощо. Якщо за основу класифікації використовується
Особливості огляду місця події, при розслідуванні вбивств скоєних на замовлення
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|