|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Механізм утворення слідів, їх кваліфікація. Ідентифікація як сутність, мета пред’явлення для впізнання. Соціально економічні зміни у суспільстві і злочини проти власності
У сучасній криміналістиці поняття сліду розглядається за кількома аспектами. У широкому розумінні, слід — це результат будь-якої матеріальної зміни первинної обстановки внаслідок учинення злочину: матеріально-фіксовані зміни одного об'єкта на інший; поява чи зникнення тих чи інших предметів, порушення первинного положення, місцезнаходження, стану різних об'єктів (наприклад, загублені злочинцем на місці події власні речі, скалки розбитого віконного скла). Сліди в широкому розумінні охоплюють: комплекси елементів, властивих певним подіям (сліди дорожньо-транспортної події, сліди пожежі тощо); зміни обстановки (поява або зникнення предметів, зміна їх місця розташування); зміна вигляду або стану предмета (зламаний замок). На сучасному етапі розвитку криміналістики як сліди розглядаються: звукові сліди, запахові сліди, сліди-мікрочастки, сліди-речовини, сліди генетичного коду людини [12, с. 156]. Традиційно трасологія вивчає сліди тільки у вузькому розумінні, а саме матеріально-фіксовані відображення зовнішньої будови одного об'єкта на іншому (сліди-відображення). Сліди-відображення виникають внаслідок взаємодії двох об'єктів і мають достатньо широке розповсюдження: це сліди рук людини, ніг, взуття, зубів, транспортних засобів, знарядь та інструментів тощо. Сліди-відображення є головним предметом вивчення у трасології. Механізм слідоутворення — це система компонентів процесу утворення слідів-відображень. Такий механізм може бути різним: слідоутворення може здійснюватися в результаті фізичних, хімічних, біологічних та інших процесів. Матеріально-фіксовані сліди виникають у результаті механічної контактної взаємодії двох об'єктів: один об'єкт утворює слід (той, який залишив слід) — слідоутворюючий об'єкт, інший — сприймає змінення (на якому утворився слід) — слідосприймаючий. Ділянки поверхні об'єктів, якими вони стикаються під час утворення сліду, називаються контактними поверхнями, а факт взаємодії — слідовим контактом. Сліди завжди залишаються на слідосприймаючих об'єктах. Слід виникає за умови, що слідоутворюючий об'єкт є твердішим, ніж слідосприймаючий і діє з такою силою, яка зможе викликати його відбиття. Утворення слідів при взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів залежить від низки чинників: твердості об'єктів, напрямку взаємодії, розташування об'єктів, сили і характеру взаємодії. Трасологія — це криміналістичне вчення про визначену групу слідів. Сліди, які вивчаються у рамках трасології, відрізняються від всіх інших слідів тим, що вони відображають зовнішні ознаки предметів, які їх оставили. Оскільки при утворенні слідів-відображень завжди присутні два предмета, то один з них називають слідоутворюючим об’єктом, а інший — слідосприймаючим. Зовнішні ознаки слідоутворюючих об’єктів — це їх форма та величина у цілому, а також форма та величина окремих елементів контактної поверхні. Вони відображаються у слідах у певному виді, який обумовлений механізмом слідоутворення. Вивчаючи ознаки, які відобразилися у сліді, можна отримати інформацію про механізм слідоутворення, що у свою чергу допомогає встановити важливі обставини, які відносяться до способу та часу здійснення злочину. У залежності від кількості і якості відображених у сліді ознак їх можна використовувати для віднесення слідоутворюючого об’єкта до визначеного класу, роду, виду чи для проведення ідентифікації. Для рішення цих задач необхідні відповідні засоби знаходження, фіксації та дослідження слідів-відображень, розробка спеціальних наукових методів. Трасологія — це галузь криміналістичної техніки, яка розробляє науково-технічні засоби та методи знаходження, фіксації та дослідження слідів-відображень з метою визначення механізму слідоутворення, встановлення групової приналежності та індентифікації слідоутворюючих об’єктів. Наукова класифікація слідів у трасології здійснюється шляхом їх поділу на види за декількома логічними основами. До числа цих основ відносять: 1) вид енергії впливу на слідоутворюючий об’єкт; 2) локалізація зони впливу на поверхню слідосприймаючого об’єкта; 3) ступінь деформації слідосприймаючого об’єкта; 4) направлення руху слідоутворюючого об’єкта відносно слідосприймаючого [20, с. 231]. Більшість слідів утворюються у результаті механічних змін (сліди інструментів, взуття, транспортних засобів та багато інших). Сліди можуть створюватися під впливом теплової енергії. Накінець, сліди можуть виникнути у результаті окислювальних процесів. У трасології сліди класифікуються за різними підставами. Залежно від роду слідоутворюючих об'єктів виділяють сліди людини, сліди тварин, сліди предметів. Стосовно конкретних слідоутворюючих об'єктів, то найчастіше зустрічаються сліди рук, ніг, зубів, транспортних засобів, знарядь злому та інструментів. Залежно від механізму утворення слідів розрізняють сліди об'ємні та поверхневі; статичні й динамічні; локальні та периферичні. Об'ємні (вдавлені) сліди відображають зовнішню будову слідоутворюючого об'єкта в об'ємі, тобто у всіх трьох його вимірах — за довжиною, шириною і глибиною. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об'єкта у податливу слідосприймаючу поверхню, яка при цьому деформується. Достатньо часто об'ємні сліди утворюються на слідосприймаючій поверхні (наприклад, ґрунті, деревині, пластиліні, замазці) в результаті натискання або удару (сліди взуття на снігу, сліди пальців рук на пластиліні та ін.). Об'ємний слід дає змогу уявити зовнішню будову та окремі елементи слідоутворюючого об'єкта. Якість сліду залежить від властивостей речовини слідосприймаючої поверхні, сили і напрямку натискання (удару), інших умов слідоутворення. Поверхневі (площинні) сліди виникають в результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об'єкта (за двома вимірами — довжиною і шириною). Обидва об'єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю приблизно однакові. До поверхневих слідів можуть бути віднесені, наприклад, сліди пальців рук на поверхні меблів, сліди босих ніг на паркетній підлозі, сліди протектора транспортного засобу на асфальті.
Особливості огляду місця події, при розслідуванні вбивств скоєних на замовлення
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|