|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оцінка доказів у кримінальному процесі
Значення доказів для виконання завдань кримінального процесу важко переоцінити, оскільки саме докази є єдиним засобом, за допомогою якого суд, прокурор, слідчий чи орган дізнання можуть встановити істину у кримінальних справах. На те, що докази займають найважливіше місце в усьому кримінальному процесі, цілком справедливо вказувало багато відомих вчених-процесуалістів. Зокрема, М.М.Гродзінський зазначав, що основне завдання кримінального процесу полягає у вирішенні таких питань: чи був злочин, ким він був скоєний, який ступінь соціальної небезпеки злочинця, чи необхідне застосовування заходів соціального захисту і яких саме. Але відповіді на ці питання можна дати лише після того, як у суді будуть всебічно розглянуті всі дані, які є у справі. Тому діяльність судді в основному і полягає в пошуку, відшуканні та розгляді відповідного матеріалу з метою одержання з нього необхідних відомостей, іншим чином – у відшуканні та розгляді доказів [24, с.1]. Отже, слушно відмічав М.М.Михеєнко: “…у кінцевому підсумку в кримінальному процесі як науці, навчальній дисципліні, галузі права і практичній діяльності все зводиться до доказування і доказів, бо вони є основним змістом кримінального процесу” [55, с.115]. З урахуванням значення доказів у кримінальному судочинстві вельми важливим є їх правильне розуміння. Від того, який саме зміст ми вкладаємо в це поняття, вказує В.Т.Нор, “до певної міри залежать права і обов’язки учасників кримінального процесу, а ще в більшій мірі – вирішення питань про належність і допустимість доказів, процесуальний режим окремих видів доказів і т.д.” [61, с.34]. У зв’язку із сказаним не можна не погодитися з В.Т.Нором у тому, що поняття доказу є однією з необхідних умов досягнення істини, а отже – і забезпечення законності під час розгляду кримінальних справ. Але, незважаючи на значний розвиток, який пройшла на сьогодні теорія доказів, на сьогодні не досягнуто єдності поглядів серед учених щодо змісту поняття “доказ” у кримінальному процесі. Як справедливо вказується в науковій літературі, “це, мабуть, одне з найбільш дискусійних питань теорії доказів” [43, с.129]. Проблему розуміння доказів не можна вважати суто теоретичною, вона безпосередньо стосується і практики доказування у кримінальних справах. Здійснюючи оцінку доказів, особа, яка проводить дізнання, слідчий повинні перш за все чітко уявляти: що таке докази, які якості вони повинні мати для того, щоб бути покладеними в основу прийняття процесуальних рішень. На жаль, як і в теорії, в практиці доказування на сьогодні не існує якогось єдиного підходу до вирішення зазначеної проблеми. Більше того, погляди на це питання часто не просто відрізняються, а виключають один одного. Так, за даними, які ми маємо як результат проведеного з цієї проблеми анкетування серед 250 працівників органів дізнання та слідчих МВС України (тобто посадових осіб, від яких безпосередньо залежить виконання завдань кримінального процесу), можна виділити такі погляди на сутність доказів: 41 співробітник вважає, що докази у кримінальних справах – це будь-які факти; 16 – що доказами є як відомості про факти, так і джерела, з яких ці відомості отримуються; 25 вважають доказами нерозривну єдність відомостей та джерел доказів; 31 – вважають доказами тільки відомості про факти; 15 – не бачать різниці між доказами та їх джерелами, ототожнюючи таким чином ці два поняття. Що стосується решти 22 співробітників, то вони взагалі не змогли чітко висловити свою точку зору, відверто визнавши, що не знають, що таке докази у кримінальному процесі. Наявність різних підходів до розуміння доказів не може не впливати негативно на результати їх оцінки. Проблема розуміння доказів існує не тільки у вітчизняній науці кримінального процесу. Аналогічна проблема є в багатьох розвинутих державах світу. Більше того, якщо вітчизняна наука активно шукає вирішення цієї проблеми, то вчені деяких держав, на нашу думку, намагаються цю проблему обійти. Зокрема, як вказує Б.А.Філімонов, у процесуальній літературі Федеративної Республіки Німеччини, навіть якщо мова йде про поняття доказу, то його сутність не розкривається. В науковій літературі цієї держави поняття доказу часто зводиться до ототожнення доказів з обвинуваченими, свідками, експертами, оглядами, документами [102.39]. Крім Федеративної Республіки Німеччини, проблема розуміння доказів існує і в інших державах. Якщо проаналізувати доказове право Великобританії та Сполучених Штатів Америки, де існує вельми розвинуте і деталізоване доказове право, то можна звернути увагу на таке. Незважаючи на те, що багато аспектів (і в першу чергу пов’язаних із належністю та допустимістю доказів) зазнали глибокої теоретичної розробки і законодавчого врегулювання, ані теорія, ані законодавство зазначених країн не містять повного і конкретного визначення доказу. Таке становище в державах з англосаксонською системою права, як вказує І.В.Решетнікова, пояснюється позицією вчених-процесуалістів зазначених країн, яка полягає в тому, що сутність доказового права визначається не поняттям, а скоріше належністю доказів [72, с.69]. Проте в науковій та навчальній літературі цих країн можна зустріти визначення доказів. Так, Грехем С. Ліллі Хенрі та Грейс Доерті під доказами розуміють будь-які матеріали, усні або матеріальні, які можуть бути використані для підтвердження існування фактичних стверджень (any matter, verbal or physical, that can be used to support the existence of a factual proposition). П.Мерфі вважає, що докази – це будь-які матеріали, які спрямовані на те, щоб запевнити суд у правдивості або можливості деяких фактів. Р.О.Лемперт та С.А.Зальтцбург зазначають, що правила про докази служать для того, щоб збільшити шанси досягнення правильного рішення, і мета юристів полягає в тому, щоб впевнити суддю, що їх доводи повинні бути прийняті. Згідно зі ст. 65 КПК України доказами
КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНА ФОРМА
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|