|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Погляди Джона Локка
Більшість американських істориків не схильна розглядати Джона Локка, видатного британського філософа XVII ст., основоположника європейського лібералізму, як іноземного мислителя. І річ не тільки в тім, що Локк, перебуваючи на державній службі, опікувався справами американських колоній, а переважно в тім, що його політична філософія (договірна теорія походження держави, теорія природного закону і природних прав) мала вирішальне значення для формування конституційних основ і політичної думки Америки, була найбільш важливим, якщо не основним джерелом її революційної ідеології. Головні діячі американської революції, фундатори американської незалежної держави, такі як Томас Джефферсон, Джон Адаме, були переконаними локкіанцями, у своїй політичній практиці вони керувались ліберальними ідеями, сформульованими Локком у його політичній теорії. До речі, Локк сам брав участь у конституційному процесі, зокрема, в підготовці Конституції Північної Кароліни. У своїх суперечках з Британською короною американські колоністи значною мірою спиралися на аргументи, які вони знаходили в політичних трактатах Локка, саме там вони шукали підтримку й виправдання для своїх революційних дій. У цьому плані досить було б нагадати свідчення одного з активних учасників американської революції, основного автора тексту «Декларації про незалежність» Томаса Джефферсона, який вважав Локка одним із найславетніших людей Британії і розглядав його як політичного філософа, що стоїть в одному ряду з Платоном і Арістотелем. Він прямо вказував на політичну філософію Локка як на одне з джерел «Декларації про незалежність». Локкова філософія, на його думку, якнайкраще виразила вимоги здорового глузду, котрі, як він уважав, мають бути покладені в основу Декларації . Точка зору, згідно з якою ліберальна філософія Локка справила вирішальний вплив на формування американської політичної думки революційної доби, була досить поширена серед американських дослідників, можна сказати, вона домінувала серед них упродовж тривалого часу. Джон Локк розглядався ними як «великий американський філософ», як «керманич і пророк» американської революції, а його «Два трактати про державне врядування» розглядалися як її підручник. Гарним прикладом тут може бути відома праця Карла Беккера (Carl Becker) «Декларація про незалежність» (1942), в якій він зазначав, що «більшість американців засвоїли праці Локка як свого роду політичне Євангеліє». Декларація, доводив він, за її формою й фразеологією впритул наслідувала певні висловлювання з Другого трактату Д. Локка. І це було недалеким від істини, адже головні ідеї цього, визначального для революційної Америки документа і політичних трактатів Локка були майже тими самими. Локкова політична теорія містила у собі всі вирішальні доктрини Декларації, такі як: 1) доктрина про природну рівність; 2) інтерпретація цієї рівності як природної свободи; 3) доктрина, згідно з якою держава - штучне утворення, яке створюється людьми на основі їхньої згоди і для забезпечення їхніх природних прав; і, нарешті, 4) ідея законності революції проти тиранії. Той факт, що Джефферсон не тільки включив до Декларації ?? самі ідеї, а й використав ту саму мову, якою вони були висловлені в Локкових трактатах, не підлягає сумніву і визнається як безперечний практично всіма дослідниками американської політичної історії. Серед американських істориків склався своєрідний консенсус щодо вирішального значення ліберальних ідей Локка для становлення американської політичної системи. Сам термін «локкіанський консенсус» був запропонований Луїсом Гарцем (Luis Hartz) y його класичному дослідженні «Ліберальна традиція в Америці» (1955). Праця Гарца стала свого роду кульмінацією історіографічної традиції, яка асоціювала Локка з формуванням політичних основ Америки (American founding). Однак він поширив інтелектуальне домінування Локка далеко за межі революційного періоду на всю американську політичну думку. За Гарцем, тріумф локкіанського лібералізму став абсолютним: американське політичне суспільство є, завжди було й буде під інтелектуальним, ідеологічним і психологічним впливом локкіанського лібералізму. Домінування локкіанського лібералізму в американському суспільстві, на думку Гарца, навіть не залежало від знання Локка. Більшою мірою воно залежало від тих специфічних соціоструктурних умов, за яких американці жили від самого початку. Адже вони не перенесли соціополітичні структури Старого світу у Новий. Вони народилися рівними у такому місці, яке й сам Локк наводив як емпіричний приклад «природного стану». Локкіанський лібералізм не мав тут природних ворогів. І річ не в тім, читали самі колоністи Локка чи ні, а в тім, що Локкова політична філософія давала наукові категорії, які адекватно описували поведінку, що необхідно породжувалася певними соціальними умовами. Саме ці унікальні соціальні умови, доводив Гарц, дозволили американцям почати з Локком, залишатися з Локком і розвинути «абсолютну відданість» йому. Втім, як виявилося згодом, не все так просто. Аналіз літератури останніх десятиліть засвідчує, що локкіанська модель інтерпретації виявилася не тільки недосконалою, а й інколи неправдивою. Не дивно, що в середині минулого століття серед американських дослідників почався рух проти «ліберальної ортодоксії». Це був рух проти однобічної інтерпретації Американської революції й формування американської політичної думки. Починаючи з 60-х pp., y США розпочалася широка дискусія стосовно ідеологічних основ («founding ideology») Америки. Однак найголовніше тут було те, що в цю політико-ідеологічну боротьбу навколо так званої «американської проблеми» було втягнуто і постать Локка. З іншого боку, здавалося б, суто академічне питання щодо впливу філософії Локка на хід американської революції набуло великого значення для сучасної Америки, стало важливим життєвим питанням для її політичного майбутнього . І це зрозуміло, адже ім'я Д. Локка передусім асоціюється з політичним лібералізмом. Однак лібералізм не є єдиною складовою американської політичної думки. Від самого початку для американського способу мислення не менш важливою була й інша складова - республіканізм. Наприкінці 60-х почав формуватися новий консенсус. Дослідники стали критикувати Локка і ліберальну модель інтерпретації. Одним із перших серед них був Гаррі Вілз (Garry Wills), який зробив спробу замінити локкіанський лібералізм філософією шотландського просвітництва. Зокрема, він намагався заперечити зв'язок між Локком і Джефферсоном і натомість доводив, що вирішальний вплив на нього мав шотландський філософ Френсіс Гатчесон. Немає потреби повторювати тут усі його аргументи й піддавати критиці його аргументацію. Цю критику можна знайти в працях Рональда Гамови (Ronald Hamowy), Стівена Двореца, Майкла Зукерта (Michael P. Zuckert) та ін. Але, як зазначає Майкл Зукерт у своїй книзі «Природні права і новий республіканізм» (1994), більшість дослідників відповіли Вілзу критично й різко, показавши, що він просто помилявся. Набагато більшого значення для республіканської ревізії локкіанської моделі інтерпретації мали дослідження Джона Данна (John Dunn), британського історика і найавторитетнішого знавця політичної філософії Д. Локка. У своїй невеликій за обсягом, але впливовій праці «Політика Локка в Англії й Америці XVIII століття» (1969) Данн, спираючись на історичні факти, прагнув показати, що історики значно перебільшили вплив Двох трактатів Локка на колоніальну Америку. Не заперечуючи ні того, що колоністи знали ці трактати, ні того, що вони поважали Локка як політичного мислителя, він, однак, доводив, що Локкові трактати фактично не були настільки популярні в Америці, як можна було б припустити, беручи до уваги його репутацію як філософа. На думку Данна, вони стали популярними вже після 1750 p., і то завдяки популярності основної філософської праці Локка Дослід про людське розуміння. Данн переконує далі, що коли політичні Трактати набули певної популярності, традиція політичної поведінки в колоніальній Америці вже була сформована. Нарешті, Данн робить висновок, що Другий трактат Локка був лише одним серед багатьох інших творів, в яких
Цивільний кодекс Франції 1804 року
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|