|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
Новий курс президента Ф.Д.Рузвельта
| Дисципліна: |
Історія держави і права зарубіжних країн |
|
| ID роботи: |
4030 |
|
| Вид роботи: |
Контрольна |
|
| План: |
ВСТУП 3
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
28 |
|
| Рік написання: |
2010 |
|
| Ціна: |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Президент Гувер був категорично проти допомоги безробітним з збоку держави, він вважав, що ця допомога “Підірве віру населення у свої сили” і “послабить стійкість американського характеру”. Отже, усю допомогу було перекладено на плечі благодійних організацій. Червоний Хрест та інші схожі благодійні суспільства були зобов’зані збирати гроші серед меценатів. Для того щоб гальмувати подальшій зріст безробіття, було прийнято рішення видати новий іміграційний закон, який перекрив би кордон для безробітних із інших держав. Цей закон набув чинності у липні 1929 року. На його підставі, кожна держава мала свою квоту, пропорційну національному складу усього населення США у 1920 році. Але цей закон аж ніяк не вплинув на економіку. Ще у 1928 році відчувалось наближення аграрної кризи. Отже на передвиборній компанії Г.Гувер обіцяв розібратися з цим питанням. І він таки розібрався, прийнявши фермерський закон 15.06.1929 року. Відповідно до нового закону, було створено Федеральне фермерське бюро, яке повинно було допомагати фермерам шляхом регулювання цін на сільськогосподарські продукти. Регулювання цін повинно було здійснюватись завдяки закупівлі фермерським бюро надлишків виробництва, тим самим знижуючи пропозицію і підвищуючи попит. На усі потреби, бюро отримало 500 млн. доларів. Також бюро повинно було видавати кредити фермерським кооперативним організаціям, котрі в свою чергу мали змогу кредитувати малих фермерів . Не пройшло й два роки, як усі фонди бюро було вичерпано. А ціни на пшеницю продовжували падати. Восени 1931 року на складах і зерносховищах фермерського бюро знаходилось майже 250 млн. бушелів пшениці. Отже, фермерське бюро виявилось безсильним перед кризою. Криза примусила Г.Гувера відступити від своїх переконань. Перші кроки державного втручання були зроблені Гувером наприкінці 1929 року. 5 грудня президент зібрав керівників провідних банків та трестів для розробки нової програми оздоровлення американської економіки. На цьому засіданні було прийнято рішення вкласти нові капітали в економіку США, і тим самим подолати кризу. Ця програма, як і інші, виявилась неефективною. Гувером було зроблено ще багато спроб врегулювати економіку, але усі вони були не зовсім правильними. Отже, адміністрації Гувера не вдалося подолати кризу. Враховуючи ситуацію, губернатор Ф.Д.Рузвельт в листі законодавцям штата від 07 січня 1931 року, обіцяв що його адміністрація – “стане на шлях невідкладної допомоги”, не дивлячись на те що матеріальна допомога по безробіттю “суперечить не тільки усім принципам соціальної політики, а і усім принципам американського громадянства та здорового державного управління .” Отже, коли прийшов до влади, Ф.Д.Рузвельт одразу ж розпочав аналізувати і шукати методи боротьби із кризою. Ще на передвиборній кампанії, Ф.Д.Рузвельт казав, що державі та народу потрібно йти “новим курсом”, отже, і програма Ф.Д.Рузвельта по лікуванню економіки отримала ім’я “Новий курс”. Однак, перед прийняттям своїх повноважень у Ф.Д.Рузвельта не було ніякої програми по оздоровленню економіки. Уся його програма (як потім свідчило його оточення) знаходилась у маленькій записній книжці у вигляді нотаток. Адже результати були більш ніж кращими. Повертаючись до передумов впровадження “Нового курсу”, можна сказати що основною причиною звісно ж була економічна криза, яка з кожним днем була все глибшою. На мою думку, без рішучих змін у державному устрою, та зміни відношення держави до громадських справ, було не можливо. Економіку потрібно було лікувати. А повинен був займатись лікуванням саме уряд. Все ж - такі основна функція держави це регулювання суспільних відносин, а у США була політика державного “не втручання”. І доки Ф.Д.Рузвельт не змінив відношення держави до суспільства та внутрішню політику, криза продовжувалась. Рузвельт, будучи з 1928 р. губернатором штату Нью-Йорк, тоді найбільш населеного і найбагатшого штату Америки, здійснив програму державної допомоги бідним, що не мала аналогів. Ставши кандидатом демократів на вищу державну посаду країни, він підкреслював необхідність допомоги "забутій людині", маючи на: увазі мільйони знедолених кризою, обіцяв американському народу "новий курс", пов'язаний з використанням нетрадиційних методів боротьби з кризою. Рузвельт не мав закінченої програми і вважав головною метою передвиборчої кампанії схилити на свій бік усіх невдоволених. Багато людей вважало, що прийшовши на виборчі дільниці в листопаді 1932 p., вони проголосували не за Рузвельта, а проти Гувера. Рузвельт, крім того, пообіцяв скасувати "сухий закон". Так чи інакше республіканська партія зазнала відчутної поразки. Рузвельт отримав 22,8 млн. голосів, Гувера. Демократи до того ж завоювали більшість в обох палатах конгресу. До 1932 року промислове виробництво в США зменшилось у цілому на 46%, а по окремим галузям значно більше. Так виробництво чавуна – на 79%, сталі – на 76%, автомобілів – на 80%. Обсяг залізничних перевезеннь зменшився на 52,7 %. Із 279 існуючих домн працювали тільки 44. Збитки корпорацій тільки за 1932 рік перейшли межу 3 мільйонів доларів. За три роки кризи було визнано банкрутами 5761 банків з сумою вкладів 5 млрд. доларів. Аграрну кризу яка почалась ще у 1920-1921 роках к 1929 року ще не було подолано. Нове і дуже стрімке падіння цін відкинуло найменш забезпечені верстви фермерства до самої крайньої межі. У результаті кризи, валовий прибуток американських фермерів впав з 13,8 млрд. доларів у 1929 році, до 6 млрд. доларів у 1932 році. Завдяки кризі держава опинилась на рівні 1911 року. Обраний президентом, Рузвельт вступив на посаду тільки 41 березня наступного року. На цей час, час "міжцарювання", припадає найдраматичніший етап розвитку кризи. Почалася хвиля банкрутства американських банків. Натовпи громадян буквально брали їх. у облогу, намагаючись врятувати свої заощадження, забрати їх. У ніч на 4 березня банки Нью-Йорку і Чікаго - фінансових центрів США - припинили операції через нестачу готівки. Держава опинилася близькою до повного паралічу. Банківська криза не дала Рузвельту часу на адаптацію до нової ролі, вона спонукала його одразу ж виявити свої видатні якості політика: динамізм, рішучість і новаторський підхід. Щоб мати час на підготовку своїх пропозицій і вгамувати пристрасті, Рузвельт закрив усі банки держави, а потім, отримавши від конгресу необхідні повноваження, здійснив екстрену програму порятунку банківської системи, допомагаючи одним банкам і ліквідуючи інші. Після цього було проведено перший етап банківської реформи, складовою частиною якої стало страхування дрібних і середніх депозитів. Однак початок економічного пожвавлення не призвів до очікуваного спаду соціальної напруженості. Навпаки, паралізуючий страх людей минав разом з кризою і активність мас почала зростати. У країні виникли масові рухи, деякі - в незвичайній формі, що відображали глибоке невдоволення американців становищем, яке склалося. Лейтмотивом усіх тих рухів була вимога їх учасників більше, надійніше захистити громадян країни, дати гарантії, що пережиті ними біди більше не повторяться. В основному всі побажання зводились до рішучого впровадження державного регулювання соціального і економічного життя.
Цивільний кодекс Франції 1804 року
Афінська демократична рабовласницька республіка
Кароліна - кодекс феодального права Німеччини
Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта
Вчення про державу і право Фоми Аквінського
ВЧЕННЯ ЦИЦЕРОНА ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО
ДЕРЖАВНИЙ ЛАД ФРАНЦІЇ ПЕРІОДУ ДИРЕКТОРІЇ
Державно-правовий розвиток Німеччини 2-га половина 19 століття
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАРВАРСЬКИХ ПРАВД
ІБН ХАЛДУН
ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ СПЕНСЕРА
РОСІЯ НА РУБЕЖІ XVI-XVII СТ. ТА РОЛЬ НАРОДНИХ ОПОЛЧЕНЬ У БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ РОСІЇ
Державно-правовий розвиток Німеччини 2-га пол. 19 ст.
ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
ІДЕЇ КАНТА ПРО ПРАВОВУ ДЕРЖАВУ
Марксизм, комунізм
Погляди Джона Локка
ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ КАРЛА МАРКСА
ПРАВО РАБОВЛАСНИЦЬКОЇ ІНДІЇ
РИМСЬКЕ РАБОВЛАСНИЦЬКЕ ПРАВО НАЙДАВНІШОГО ПЕРІОДУ
Російсько-чеченські війни 90-х років ХХ ст. та перших років ХХІ століття
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА ПЛАТОНА
УКРАЇНСЬКІ ПЛЕМЕНА В ІІІ-VIII СТОЛІТТЯХ