|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА ПЛАТОНА
| Дисципліна: |
Історія держави і права зарубіжних країн |
|
| ID роботи: |
2152 |
|
| Вид роботи: |
Курсова |
|
| План: |
ВСТУП 2
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
32 |
|
| Рік написання: |
2008 |
|
| Ціна: |
|
|
|
Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Платон (427 – 347 р. до н.е.) - грецький філософ. Народився в Афінах. Справжнє ім'я Платона було Аристокл. Ім’я ж Платон (Широкоплечий) було йому дано в молодості за могутню статуру. Походив він зі знатного роду й одержав чудову освіту. Можливо, слухав лекції гераклітика Кратила, знав популярні в Афінах твори Анаксагора, був слухачем Протагора й інших софістів. У 407 р. став учнем Сократа і це дуже вплинуло на становлення поглядів Платона. У 399 р. Сократ, засуджений на смерть, закінчив життя в афінській в'язниці. Платон, що був присутнім на процесі, не був із Сократом у його останні хвилини. Можливо, побоюючись за власне життя, він залишив Афіни і з декількома друзями виїхав у Мегару. Звідти він поїхав в Єгипет і Кирену, а потім у Південну Італію. У 388 р. Платон залишив Італію і виїхав на Сицилію, у Сіракузи, де правив Діонісій I Старший. Прихильником його філософії став родич Діонісія, молодий Діон, але Платон посварився з тираном, і той вислав його зі своєї держави. Можливо, спілкування з Діоном надихнуло його після повернення до Афін заснувати в садах Академа першу філософську школу, знамениту Академію, де він викладав до самої смерті . У 367 р. у Сіракузах помер Діонісій Старший, і Платон, на прохання Діона, вдруге приїхав до сиракузького тирану з надією, що новий правитель Діонісій Молодший легше піддасться його впливу і що він у такий спосіб втілить у життя свою мрію про філософа на троні і про державу, якою керує мудрий і справедливий цар. Але ця місія не вдалася. Діонісій Молодший спочатку гостинно прийняв філософа і зацікавився його вченнями, але зрештою, як і його попередник, змусив Платона залишити Сицилію і — більш того — присудив до вигнання Діона, підозрюючи його в змові. У 361 р. Платон вирішив третій й останній раз відвідати Сицилію. Про це його попросив Діон, до цього ж схиляли піфагорійці, але він дарма намагався впливати на Діонісія й одержати дозвіл на повернення Діона. Тиран не тільки відмовив йому в проханнях, але і конфіскував майно Діона. Примусово залишений у Сіракузах, Платон тільки за сприяння Архіта зміг залишити державу. Він повернувся в Афіни і там керував Академією до самої смерті, яка прийшла в 347 р. До нас дійшли, очевидно, усі твори Платона. Вони нараховують 36 творів, поділених на 9 тетралогій, що наочно демонструють розвиток філософії Платона. Серед них є також неавтентичні діалоги. Авторство і хронологія творів Платона довго і ретельно досліджувалися, починаючи ще з епохи еллінізму. Розділ 2. Вчення Платона про державу і право 2.1. Погляди Платона стосовно виникнення держави На межі 4 та 5 ст. до н.е. побачив світ твір давньогрецького філософа Платона (427 – 347 рр. до н.е.) «Держава», в якому автором стверджувалися принципи і правила, якими має керуватися досконала, на його думку, держава. Провідними ідеями такої держави мали бути ідеї Добра і Справедливості. Виникнення держави Платон пов’язує з необхідністю окремих індивідів об’єднувати власні зусилля з метою полегшення спільного співжиття. Подібне «об’єднане поселення» він і називав «державою». Принциповим моментом, на мою думку, слід вважати й те, що Платон (як умову правильності своїх міркувань) розглядав «державу, яка має всього вдосталь». Платон шляхом логічних умовиводів підходить до з’ясування змісту категорії Справедливості. Зокрема, він доходить висновків, що, «беручись установлювати закони», люди влади можуть встановлювати їх правильно або неправильно», а отже виникає справедливе питання, яке за багато століть стане яблуком розбрату між представниками позитивістської та природньо-правової юриспруденції: «якщо інші люди зобов’язані коритися будь-якому припису, який встановили люди, що на даний момент є при владі, то чи буде це дійсно справедливим?» Розробляючи проблему справедливості, філософ доходить висновку, що ця якість здатна бути притаманною як окремим людям, так і цілим державам . Отже, держава, за Платоном, може бути щасливою, «якщо тільки вона правильно побудована», а правильно побудованій державі властиві чотири чесноти: мудрість, мужність, розсудливість і справедливість. Мислитель робить особливий акцент на розсудливості, яка, на його думку, відрізняється від мудрості та мужності тим, що «подібна до якоїсь гармонії», що являє собою «ніби якийсь порядок», «узгодженість», «природня співзвучність гіршого і кращого в тому, яка з цих двох властивостей повинна брати гору і в державі, і в кожній людині зокрема». В «цілком досконалій державі» називати «розсудливим», як зазначає філософ, слід лише все те, де «краще верховодить над гіршим». Це, у свою чергу, є проявом розуму, а категорія розуму, за Платоном, найближче стоїть до поняття «закону і порядку». Четвертою ознакою досконалої держави, як і тим, задля чого взагалі має існувати держава, Платон вважає справедливість, яка полягає у «доброчесності і мудрості». Справедливість виступає передумовою появи трьох попередніх чеснот (мудрості, мужності та розсудливості), а після того як ці три властивості з’являються, справедливість виступає гарантом їхнього існування. Державу, на думку мислителя, справедливою робить такий стан у суспільстві, за якого усі стани займаються своїми справами (тобто такими, до яких мають найбільший хист), коли «кожний із них у державі робить своє». Справедливість обов’язково має заохочуватися. «Справедливість отримує свою переможну нагороду» через те, що вона сама є «істинним добром для кожного, хто її справді дотримується». Спробуємо тепер з’ясувати погляди Платона щодо природи влади, закону та права. Досить яскравою є думка цього філософа про те, що «у державі, де люди, яким випадає правити, менш за все прагнуть влади, керівництво здійснюється щонайкраще». Розмірковуючи про «ідеальну державу» мислитель часто вживає поняття «закон». Аналіз досліджуваної праці філософа дає підстави вважати, що він розуміє «закон» не в сучасному значенні його як нормативно-правового акту законодавчого органу держави, а скоріше в значенні суспільного ладу. На цьому наголошує також С. Головатий: «Коли він [Платон] писав, що для «розбудови держави» необхідні «правильне навчання і виховання», які «спонукають до вияву в людині добрих природних нахилів»; що «вже перші ігри… дітей не повинні виходити за межі закону», то тут скоріше йшлося про певний «лад», який має існувати у державі». Про це також свідчать такі цитати цього твору: «… законові йдеться не про ощасливлення якогось одного стану, щоб йому в державі велося краще, ніж іншим; закон має на меті утвердження добробуту для цілої держави; […] він робить так, щоб вони [громадяни] одне одному приносили користь настільки, наскільки кожен спроможний бути корисним для спільного добра.» Основу ж цього особливого ладу складає, на думку Платона, верховенство найкращого начала – «влада божественного й розумного начала», і саме закон має на меті гарантувати «верховенство» «найкращого начала» у суспільстві . 2.2. Характер різних устроїв держави Людство дотепер не може вирішити проблему, що виникла багато століть тому, але дотепер так і не знайшла однозначного вирішення Це проблема державного устрою. Якою ж держава повинна бути в ідеалі? Деякі дотримуються думки, що ідеальна держава — це, насамперед, могутня держава з добре розвинутою економікою. Інші вкладають у це поняття інший зміст На їхню думку, це така держава, у якій воля й рівність є пріоритетними величинами. У результаті проблема державного устрою стає проблемою осмислення людських цінностей, блага для людини та її волі Ще Платон у своєму трактаті «Держава» намагався розібратися в цій дилемі Давньогрецький філософ Платон жив дуже давно ніхто точно не знає дати його народження Припускають, що це 427 р до н. е., помер Платон у 347 р до н є. Хоча минуло досить багато часу з дня опублікування найважливіших трактатів Платона, не можна сказати, що інтерес до його творчості сьогодні почав слабшати Навпаки, усі цікавляться думкою людини, яка жила більше двох із половиною тисяч років тому. Сучасні вчені схиляються до єдиної думки, що, не маючи трактатів Платона, ми б не тільки гірше знали давніх греків, але гірше б могли пізнати самих себе Соціально-політичним питанням Платон присвятив кілька своїх творів трактат «Держава», діалоги «Закони». «Політик» У своїх Трактатах Платон використовує форму діалогу відбувається полеміка між Сократом і не такими відомими філософами, як Сократ і сам Платон. - ґлавконом. Адимантом Кефалом Платон у своїх творах уявляє собі модель ідеальної держави Це не означає, що де-небудь він ми її побачити, щоб потім закликати всі народи до побудови саме такої держави
Цивільний кодекс Франції 1804 року
Афінська демократична рабовласницька республіка
Кароліна - кодекс феодального права Німеччини
Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта
Вчення про державу і право Фоми Аквінського
ВЧЕННЯ ЦИЦЕРОНА ПРО ДЕРЖАВУ І ПРАВО
ДЕРЖАВНИЙ ЛАД ФРАНЦІЇ ПЕРІОДУ ДИРЕКТОРІЇ
Державно-правовий розвиток Німеччини 2-га половина 19 століття
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАРВАРСЬКИХ ПРАВД
ІБН ХАЛДУН
ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ СПЕНСЕРА
РОСІЯ НА РУБЕЖІ XVI-XVII СТ. ТА РОЛЬ НАРОДНИХ ОПОЛЧЕНЬ У БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ РОСІЇ
Державно-правовий розвиток Німеччини 2-га пол. 19 ст.
ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ
ІДЕЇ КАНТА ПРО ПРАВОВУ ДЕРЖАВУ
Марксизм, комунізм
Погляди Джона Локка
ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ КАРЛА МАРКСА
ПРАВО РАБОВЛАСНИЦЬКОЇ ІНДІЇ
РИМСЬКЕ РАБОВЛАСНИЦЬКЕ ПРАВО НАЙДАВНІШОГО ПЕРІОДУ
Російсько-чеченські війни 90-х років ХХ ст. та перших років ХХІ століття
СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА ПЛАТОНА
УКРАЇНСЬКІ ПЛЕМЕНА В ІІІ-VIII СТОЛІТТЯХ