|
||||||||||||||||||||||||||||||||
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА І СТВОРЕННЯ ДЕПОЗИТІВ
не бачити наявних проблем у розвитку та функціонуванні банківської системи. Банківський сектор не може ефективно функціонувати в умовах стагнації інших сфер економіки. А робота українських банків протягом останніх років здійснювалася за таких несприятливих умов, як незадовільний стан економіки в цілому, занепад промислового виробництва, неплатоспроможність більшості суб’єктів господарювання – позичальників, реальні втрати статутних фондів банків від знецінення національної валюти, розвинуті інфляційні процеси, непомірні податки тощо. Головною сьогоденною стратегією банків стала не стратегія зростання і розвитку, а стратегія виживання. Виникла ситуація, коли банки неспроможні виконувати належні їм функції фінансових посередників у зв’язку з неповерненням позичальниками отриманих у банках кредитів та несплатою відсотків за ними . До причин виникнення проблем у розвитку сучасної банківської системи України також можна віднести такі: недосконалість, а в окремих випадках відсутність законодавчої бази, що регулює банківську діяльність; проведення банками занадто ризикової кредитної політики з метою отримання високих прибутків; екстремальне збільшення розмірів пролонгованої та простроченої кредитної заборгованості; незначний обсяг сформованих банками резервів для відшкодування можливих втрат за кредитами по відношенню до суми безнадійних до повернення кредитів та по відношенню до обсягів загальних кредитних вкладень; безпосередня залежність стану платоспроможності та ліквідності багатьох банків від здійснення операцій на міжбанківському кредитному ринку; від фінансового стану інших банків, які виступають постачальниками кредитних ресурсів; відсутність законодавчого врегулювання питання зaxиcry вкладів фізичних осіб у банках тощо. Крім того, необхідно відзначити, що на даний момент існують серйозні проблеми в діяльності комерційних банків на тлі значної криміналізації економіки України. Перш за все, це пов'язано з об'єктивними причинами фінансових негараздів у банківській системі, які витікають із загального стану економіки держави, відсутності належного досвіду і відповідно підготовлених кадрів для функціонування банків в умовах ринкових перетворень. Широкомасштабне кредитування державних та нещодавно приватизованих підприємств у перші роки після здобуття незалежності несприятливо позначилося на банківській системі. Хоча таке кредитування не завжди відбувалося за бажанням окремих банків, воно призвело до дуже великої кількості прострочених та пролонгованих кредитів, які негативно впливають на фінансовий стан банків. У банківський системі України простежується значна концентрація капіталу і банківських операцій. До суб'єктивних чинників, які гальмують розвиток банківської системи, слід віднести вузькість асортименту пропонованих послуг, наявність проблемних кредитів, відсутність кредитних історій, кредитних бюро. До цього переліку слід додати ще й проблеми, пов'язані з ліквідністю застав. Комерційні банки здебільшого так і не готові надавати великі й довгострокові кредити економіці, виробничим підприємствам, а отже — високі кредитні ризики. Попри помітну останніми роками тенденцію до зменшення, кредитні ставки комерційних банків усе ще майже втричі перевищують дисконтну ставку НБУ. Кошти йдуть переважно не на інвестиційні потреби госпсуб'єктів, а на поточне споживання. Звідси й невисокий економічний ефект від такої кредитної політики. Дуже незначною в загальній кредитній масі українських комерційних банків (усього 7%) залишається частка кредитів фізичним особам. «Банки гостро відчувають недосконалість, а в окремих випадках - відсутність належної нормативно-правової бази. Зокрема, це стосується захисту прав кредиторів, формування спостережних рад комерційних банків, стимулювання підвищення капіталізації та збільшення обсягів залучення коштів фізичних і юридичних осіб, недопущення перекладання на банки не властивих їм функцій контролюючих органів і т.п. Водночас багато нормативно-правових актів, що регламентують банківську діяльність, мають переважно організаційно-адміністративний характер і тому навряд чи можуть дати бажаний ефект у справі неухильного та стабільного розвитку банківської системи». Різні гілки влади час від часу намагаються спростити доступ до банківської таємниці. З метою подолання цих перешкод банківській системі України належить пройти черговий, тепер вже п'ятий, етап реформи. Для реалізації реформи банківській системі України поставлено чотири головні завдання: зберегти стабільність гривні, стабільність цін, стабільність банківської системи, забезпечити прискорене економічне зростання в Україні. Розвиток і вдосконалення банківської системи ґрунтується на основоположних принципах — зваженості й поступовості дій. Національний банк ретельно стежить аби інфляція не перевищувала 6% на рік — цілком нормальний рівень для переформованої економіки. За цих умов наповнюється бюджет, а населення не піддається пограбуванню. Не менш складним є нарощування стабільності банківської системи. В умовах ринкової економіки комерційні банки мають активно вести бізнес, тобто заробляти гроші. Вони повинні спрямовувати гроші на кредитування і фізичних осіб, і виробників. Банківська система має нарощувати кредитування реального сектору економіки. Незважаючи на застереження, що така політика Нацбанку вступає в суперечність з установленими параметрами грошової маси і монетарними показниками, не важко дійти висновку, що є величезний ресурс для збільшення обсягів кредитування. Необхідно лише створити належні умови для населення, аби воно залучило свої гроші в банківську систему. Передусім, збільшити довіру до банків. Особливої ваги слід надавати кредитуванню фізичних осіб. У цивілізованих країнах банки працюють на конкретну людину, досягнувши 50% ' цього виду кредитування від загального обсягу наданих кредитів. В Україні поки що маємо лише 8,1%. Потрібно кардинально виправити таке становище, полегшити життя співвітчизників, наприклад, відродити механізм розстрочки, ширше використовувати іпотеку, лізинг. Вже знято як обов'язкову умову документально підтверджувати цільове використання фізичною особою взятого кредиту . На найближчу перспективу слід зробити першочергові практичні кроки у справі підвищення рівня діяльності банківської системи України: 1) у сфері зміцнення ресурсного потенціалу комерційних банків: — зростання реальних доходів населення і зміцнення корпоративних фінансів; — підвищення мінімального розміру капіталу місцевих кооперативних, регіональних та міжрегіональних комерційних банків; — зменшення існуючих норм резервування, нарахування відсотків на резервні фонди; — створення потужних фінансових конгломератів, спроможних надавати комплексні фінансові послуги; — розширення участі комерційних банків у заснуванні страхових компаній; — розвиток системи рефінансування банків НБУ; — спрощення процедур звернення на стягнення майна, наданого в заставу; — обмеження розрахунків готівкою у разі придбання нерухомості, автомобілів і т.п.; 2) у сфері проведення банківської діяльності: — виключення ситуацій, коли банки приймають рішення під політичним тиском або під впливом суб'єктів господарювання; — приведення нормативних документів НБУ у відповідність до міжнародних стандартів; — створення державою правових норм (прийняття нових редакцій законів), зняття жорстких правових обмежень на об'єднання банківського, інвестиційного, страхового бізнесу та економічних (упровадження стимулюючого оподаткування, надання
Контроль та управління ризиками в кредитній діяльності комерційного банку
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|