|
||||||||||||||||||||||||||||||||
Облік і аудит доходів і витрат та фінансових результатів комерційного банку
системи. Зокрема, реформування бухгалтерського обліку та звітності у банках, запровадження міжнародних стандартів. Це дало змогу зробити прозорою діяльність банків, користувачів, які мають достовірну інформацію щодо обліку, на основі якої їм легше приймати виважені рішення. Національний банк України у свою чергу удосконалює систему нагляду та регулювання діяльності комерційних банків, а самі вони ефективніше здійснюють внутрішній контроль та аналіз господарсько-фінансової діяльності. В цілому перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку сприяє прискоренню процесу входження України до світової економічної спільноти [52, с. 123-124]. Банк як комерційна структура спрямовує свою діяльність на максимізацію прибутку. Прибуток (збиток) банку визначають зіставленням доходів та витрат, що обумовлює органічний зв'язок бухгалтерських процедур доходів, витрат та фінансового результату кредитної установи. Доходи — це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов'язань, що спричинює збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів) Витрати — це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов'язань, що спричинює зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу між власниками). У бухгалтерському обліку інформацію про доходи і витрати відображюють з урахуванням принципів обачності й принципу нарахування та відповідності. Згідно з принципом обачності, у бухгалтерському облік: необхідно застосовувати методи оцінки, які запобігали б заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів банку. Принцип нарахування та відповідності зобов'язує банки відображати в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходи і витрати при їх виникненні незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів та здійснювати порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, з метою визначення фінансового результату звітного періоду [80, с. 154]. У бухгалтерському обліку доходи та витрати визначають за таких умов: а) визначення реальної заборгованості за активами та зобов'язаннями банку; б) фінансовий результат операції, пов'язаної з наданням (отриманням) послуг, може бути точно визначений. Доходи і витрати визначають за кожним видом діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова) банку. Кожен вид доходу і витрат відображають в бухгалтерському обліку окремо. При використанні активів банку іншими сторонами доходи визнають у вигляді процентів, дивідендів та роялті. Роялті — це платежі за використання нематеріальних активів банку. Роялті визнають за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди. Проценти визнають у тому звітному періоді, до якого вони належать, і розраховують, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами. Дивіденди визнають у періоді прийняття рішення про їх виплату. Умовою визнання процентів та роялті є імовірність отримання банком економічної вигоди, а дивідендів — достовірно оцінений дохід. Доходи в бухгалтерському обліку визнають у сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню. Існують певні особливості визнання доходів та витрат за наданими та отриманими послугами (рис. 1.1). Рис. 1.1. Відображення в банківському обліку доходів і витрат за наданими та отриманими послугами [73, с. 46] Визнані доходи та витрати класифікують з метою відображення їх у фінансовій звітності. Цю класифікацію здійснюють за видами діяльності банку: 1) операційні доходи; 2) інвестиційні доходи; 3) доходи від фінансової діяльності. Розгорнуту класифікацію доходів зображено на рис. 1.2. Вагомий вплив на результати діяльності банку мають процентні та комісійні доходи (витрати). Рис. 1.2. Доходи та витрати банку [73, с. 47] До процентних доходів (витрат) належать: 1) доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків); 2) доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичними і фізичними особами та за іншими фінансовими інструментами, в тому числі цінними паперами; 3) доходи у вигляді амортизації дисконту (премії). Процентні доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку і є застосуванням ефективної ставки відсотка та визначають як добуток амортизаційної собівартості на ефективну ставку відсотка. Банки самостійне розробляють методику визначення ефективної ставки відсотка. Ефективну ставку використовують для розподілу доходів та витрат (які складаються з процентів та дисконту чи премії), але не для нарахуванню самих процентів. Амортизацію дисконту чи премії здійснюють не рідше ніж один раз не місяць з відображенням за відповідними рахунками доходів і витрат. Ефективну ставку можуть не застосовувати до фінансових інструменти з терміном користування до одного року, а також, якщо рівень відхиленню ефективної ставки відсотка за фінансовими інструментами від номінальної процентної ставки є несуттєвим за критеріями, визначеними обліковою політикою банку. Ефективну ставку відсотка не застосовують і тоді, коли величина дисконту (премії) з урахуванням сум комісії, що зараховують до вартості фінансового інструменту, є несуттєвою, тобто меншою ніж 1 % від суми номіналу (наприклад, коли комісійні банку менші ніж 1 % від суми кредиту). Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов'язаного з ними фінансового інструменту поділяють на: 1) комісії, що є невід'ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту (комісії за ініціювання кредиту; комісії, що отримані (сплачені) банком за зобов'язання з кредитування; комісії, що отримані (сплачені) від випуску боргових зобов'язань; комісії за оцінку фінансового стану позичальника, за оцінку гарантій? застав тощо); 2) комісії, що отримують (сплачують) при наданні послуг (комісії за розрахунково-касове обслуговування, за обслуговування кредиторська заборгованості, за управління інвестицією тощо); 3) комісії, що отримують (сплачують) після виконання певних дії (комісії за розподіл акцій клієнтів, розміщення цінних паперів за операціями з андерайтингу, за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів, за довірче обслуговування клієнтів). Прибутки (збитки) від торговельних операцій банки отримують у результаті здійснення операцій з купівлі-продажу різноманітних фінансових інструментів. У тому числі за операціями з цінними паперами, іноземними валютами та банківськими металами банк визнає прибутки та збитки: — від реалізації фінансових інвестицій; — від зміни в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості; — від результату переоцінки активів і зобов'язань в іноземній валюті та банківських металах при зміні офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів). До інших операційних доходів і витрат банки відносять: — доходи (витрати) від оперативного лізингу; — витрати за послуги аудиту; — витрати на інкасацію; — неустойки (штрафи, пені), що отримані (сплачені) за банківськими операціями), інше. До загальних адміністративних витрат відносять витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банків. До них належать: 1) витрати на утримання персоналу (зарплата, премії, обов'язкові нарахування); 2) амортизація необоротних активів; 3) витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів; 4) інші експлуатаційні витрати (комунальні послуги, охорона). 5) гонорари за професійні послуги (юридичні, медичні); 6) витрати на зв'язок; 7) сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток); 8) інші витрати, спрямовані на обслуговування та управління банком. Визнані банком доходи та витрати групують за їх характером за відповідними статтями у фінансовій звітності "Звіт про фінансові результати" [34, с. 167]. У бухгалтерському обліку доходи та витрати відображають згідно з прийнятою обліковою політикою. Облік нарахування доходів і витрат здійснюють не рідше ніж один раз на місяць за кожною операцією окремо. Якщо доходи (витрати) отримані (сплачені) на дату балансу, то банк може не відображати їх за рахунками нарахованих доходів і витрат. Доходи та витрати банку відображають в бухгалтерському обліку за рахунками 6 та 7 класів Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. Залишки за рахунками доходів і витрат відображають наростаючим підсумком з початку року та в кінці звітного фінансового року закривають: 1) за умови перевищення доходів над витратами — на рахунок 5040 П "Прибуток звітного року, що очікує вердження"; 2) за умови перевищення витрат над доходами - на рахунок 5041 А "Збиток звітного року, що очікує вердження". Банки самостійно визначають порядок формування аналітичних рахунків за балансовими рахунками 6 і 7 класів. Облік нарахованих доходів і витрат та фактично отриманих доходів або сплачених витрат, а також доходів і витрат, що підлягають чи не підлягають оподаткуванню, здійснюють на розсуд банку на окремих аналітичних рахунках. Умови нарахування та сплати доходів і витрат (дата нарахування, термін сплати за обумовлений період, метод визначення умовної кількості днів, період розрахунку тощо), а також неустойка при порушенні боржником зобов'язання визначають у договорі між банком і контрагентом. Для обрахунку процентних доходів і витрат застосовують такі методи визначення кількості днів: — метод "факт/факт" — передбачає, що для розрахунку використовують фактичну кількість днів у місяці та році; — метод "факт/360" — передбачає, що для розрахунку використовують фактичну кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів; —метод "30/360" — передбачає, що для розрахунку використовують умовну кількість днів у році — 360, у місяці — 30. Отже, викладений матеріал дає можливість нам стверджувати, що існують об'єктивні причини визнати цю ділянку роботи бухгалтерів з обліку доходів і витрат банку як одну з найскладніших та найвагоміших, яка безпосередньо впливає на фінансовий результат банку та його зобов'язання щодо бюджетів різних рівнів. Доходи і витрати, які визнані банком, від здійснення банківських операцій згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" та від інших операцій, що здійснюються відповідно до законодавства України, з метою відображення їх у фінансовій звітності слід розглядати як доходи і витрати, отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності банку. У результаті операційної діяльності в банку виникають такі доходи і витрати: • процентні доходи і витрати; • комісійні доходи і витрати; • прибутки (збитки) від торговельних операцій; • дохід у вигляді дивідендів; • витрати на формування спеціальних резервів банку; • доходи від повернення раніше списаних активів; • інші операційні доходи і витрати; • загальні адміністративні витрати; • податок на прибуток. Процентні доходи і витрати - операційні доходи і витрати, отримані (сплачені) банком за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані банку (залучені банком), суми яких обчислюються пропорційно часу із застосуванням ефективної ставки відсотка. До них належать: • доходи (витрати) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків); • доходи (витрати) за кредитами та депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам, та за іншими фінансовими інструментами, у тому числі за цінними паперами; • доходи у вигляді амортизації дисконту (премії). Комісійні доходи і витрати – операційні доходи і витрати за наданими (отриманими) послугами, сума яких обчислюється пропорційно сумі активу або зобов'язання чи є фіксованою. Прибутки (збитки) від торговельних операцій – результат (прибуток чи збиток) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів. У тому числі за операціями
Контроль та управління ризиками в кредитній діяльності комерційного банку
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
*Адміністрація сайту не несе ніякої відповідальності за зміст і достовірність матеріалів, а також наслідки, які можуть виникнути унаслідок їх використання. Дані, що стосуються конкретних підприємств, імена є вигаданими, будь-який збіг - випадковий.
|
stydentam.org.ua © 2009-2015
|