|
|
|
Увага!
1. Усі наші роботи пройшли захист і отримали високу позитивну оцінку
|
|
Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) . На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.
Если возникнут вопросы, набирайте
0505603140 или 0673126507
(с 09:00-21:00)
|
ІНВЕСТИЦІЙНЕ КРЕДИТУВАННЯ БАНКАМИ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
| Дисципліна: |
Банківська справа |
|
| ID роботи: |
2039 |
|
| Вид роботи: |
Курсова |
|
| План: |
ВСТУП 3
|
|
| Інтервал: |
1,5 |
|
| Кількість сторінок: |
45 |
|
| Рік написання: |
2008 |
|
| Ціна: |
|
|
|
Ви можете відразу оплати роботу і після оплати зателефонувати нам |
||
|
Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
|
|
|
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону
або дивіться детально
як отримати роботу за 10 хвилин!
|
||
Кредит — одна з найскладніших економічних категорій, характер об'єктивної необхідності якої обумовлений, з одного боку, становищем та розвитком товарно-грошових відносин, з іншого — такою специфікою її прояву, як поворотний рух вартості. Оскільки надання кредиту є специфічною, відокремленою формою грошових відносин, воно має власні особливості, пов'язані з обслуговуванням усього процесу розширеного відтворення та забезпеченням його безперервності. У цьому плані база функціонування кредитних відносин — тимчасове вивільнення грошових коштів та поява тимчасової потреби в них . Об'єктивні відхилення фактичної потреби господарюючих суб'єктів у фінансуванні їх господарської діяльності від наявності (надлишку або нестачі) вільних ресурсів залежать від багатьох факторів, серед яких: капіталомісткість виробничої діяльності; сезонність виробництва; співвідношення між тривалістю виробництва та тривалістю обігу продукції, коливання цін на неї; оберненість дебіторської заборгованості та ін. У зв'язку з цим з'являється можливість заповнювати тимчасову нестачу коштів одних господарюючих суб'єктів за рахунок тимчасового надлишку коштів інших. Очевидно, що для реалізації цієї можливості необхідні відповідні економіко-правові умови. З одного боку, сама природа кредитної угоди зумовлює необхідність майнової відповідальності її учасників за виконання прийнятих на себе зобов'язань. З іншого, обов'язкова умова виникнення кредитних відносин — це збігання інтересів кредитора і позичальника. Вирішальне значення при цьому має узгодження таких характеристик, як забезпеченість позики, термін кредитування, рівень процентної ставки, наявність альтернативних варіантів фінансування та розміщення коштів. Таким чином, як економічна категорія кредит — це сукупність відповідних економічних відносин між кредитором та позичальником з приводу поворотного руху вартості. Суб'єктами кредитної угоди можуть виступати будь-які юридичне самостійні господарюючі одиниці, що вступають у відносини тимчасового запозичення вартості в грошовій або товарній формі. Об'єкт кредитної угоди — позикова вартість, відокремлення якої пов'язано з характером руху від кредитора до позичальника та від позичальника до кредитора. Необхідність повернення позикової вартості позичальником зумовлюється збереженням права власності на неї кредитора, а забезпечення повернення досягається в процесі використання позикової вартості в господарській діяльності позичальника. При цьому основними стимулюючими мотивами кредитних угод з боку кредитора є одержання доходу у вигляді позикового процента, а з боку позичальника — покриття нестачі власних ресурсів і отримання доходу в результаті використання позикової вартості . Кредит як самостійна економічна категорія виконує важливі функції в економіці. Визначення і трактування окремих функцій кредиту залежить від методологічних підходів до аналізу кредитних відносин. Так, на макроекономічному рівні виділяються перерозподільча функція та функція заміщення готівкових коштів кредитними засобами. Очевидно, що ринковий механізм перерозподілу кредитних ресурсів має цілу низку переваг перед іншими способами розміщення грошових коштів. По-перше, обсяг кредитних ресурсів за своїм потенціалом значно перевищує, наприклад, обсяг ресурсів, які розподіляються через бюджетну сферу. По-друге, поверненість кредиту дозволяє надавати ресурси в позику багатократно, що також розширює можливості функції перерозподілу. Нарешті, не можна не виділити перевагу оперативності ринкового розподілу кредитних ресурсів порівняно з тією ж бюджетною сферою. Багато спеціалістів визнають важливу роль функції заміщення. На сьогодні функціонування кредитних засобів обігу вже не носить характеру тимчасового заміщення реальних грошей: перманентні процеси кредитування в результаті приводять до істотної економії суспільних витрат грошового обігу в цілому. При більш детальному розгляді кредитних відносин можна обґрунтувати виділення більшої кількості функцій, зокрема: — акумуляцію тимчасово вільних ресурсів; — розподілення залучених коштів між позичальниками; — емісійну; — контрольну та ін. Не менш важливе значення має виділення меж кредиту як економічного явища, в яких він об'єктивно зберігає свою сутнісну специфіку. У протилежному разі надлишкове кредитування, як і недостатність кредитних вкладень (тобто порушення економічно обґрунтованих меж) спричиняє негативний вплив на суспільно-економічні відносини в цілому. Виділяють зовнішні та внутрішні межі кредиту. Зовнішні межі відображають межі відносин стосовно акумуляції та розміщення кредитних ресурсів у цілому. Відповідно до строків користування виділяють короткострокові, середньострокові та довгострокові кредити. Короткострокові кредити надаються банками на термін до 1 року в разі тимчасових фінансових труднощів, що виникають у підприємств у зв'язку з витратами виробництва та обігу, не забезпеченими надходженнями коштів у відповідному періоді. Середньострокові кредити надаються терміном до 3 років на оплату підприємствами обладнання, поточні витрати, фінансування капітальних вкладень. Довгострокові кредити (понад 3 роки) можуть надаватись для формування основних фондів, здійснення витрат на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, приватизацію тощо. Основними умовами надання банками кредитів суб'єктам господарювання є забезпеченість, поверненість, строковість, платність та цільова спрямованість. Національний банк України встановлює певні вимоги щодо здійснення комерційними банками кредитних операцій. Так, кожне рішення щодо надання кредитів, незалежно від розміру та терміну запрошуваного кредиту, повинне прийматися колегіальне — Правлінням банку, Кредитним комітетом, кредитною комісією тощо. Кредитування позичальників здійснюється банками за умови дотримання відповідних економічних нормативів банківської діяльності . Важливе значення для ефективної організації кредитних відносин між банками і клієнтами мають принципи банківського кредитування. Банківське кредитування здійснюється за такими принципами: строковість повернення, цільовий характер, забезпеченість та платність кредиту. Принцип строковості і повернення означає, що позика має бути повернена позичальником банку в заздалегідь обумовлений строк тобто він конкретизує повернення кредиту в певний час. Від дотримання принципу строковості повернення кредиту залежить можливість надання нових позик, оскільки одним із ресурсів кредитування є повернення позики. Також це пов’язано з тим, що банку найчастіше не вигідно кредитувати на короткий термін і мати від цього маленькі прибутки. Порушення цього принципу кредитування призводить до перетворення строкової заборгованості за позиками у прострочену. При порушені строків повернення і наявності прострочених позик нові кредити, як правило, не надаються. Тобто погана кредитна історія не дозволить клієнту знов отримати в керування певну суму грошей. Цільовий характер кредитування припускає вкладання позикових коштів у конкретні господарські процеси, проекти, заходи. Кредит надається позичальнику, як правило, на конкретну ціль (що фіксується ще на етапі подання клієнтом заяви про надання кредиту), тобто клієнт повинен заздалегідь сформувати собі чіткі цілі, щодо використання ресурсів, а не тому що у нього виникла негайна потреба в коштах. Від дотримання цього принципу багато в чому залежить своєчасність повернення позики, тому що тільки реалізація цілі, на яку одержано кредит, може забезпечити необхідні грошові кошти для погашення боргу. Принцип забезпеченості має захистити інтереси банку і не допустити збитків від неповернення боргу в наслідок неплатоспроможності позичальника. Він означає, що проти заборгованості за позиками, яка відображається в пасиві балансу клієнта-боржника має бути певне майно (товари або цінні папери), яке враховується в активі його балансу, або зобов’язання третьої особи погасити борг банку (гарантії, поручительства тощо). Здійснення кредитних операцій комерційних банків має відповідати певним вимогам й умовам. Кредити видаються тільки в межах наявних ресурсів, що є в розпорядженні банку. Про кожний випадок надання позичальнику кредиту в розмірі, що перевищує 10% власного капіталу (великі кредити), комерційний банк мусить повідомити Національний банк України. Сукупна заборгованість за кредитами, врахованими векселями та 100% суми позабалансових зобов’язань, виданих одному позичальнику, не можна перевищувати 25% власних коштів комерційного банку. Загальний розмір кредитів наданих банком, стосовно всіх позичальників, з урахуванням 100% позабалансових зобов’язань банку, не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку. Позики надаються всім суб’єктам господарюванням незалежно від форми власності за умови, що позичальник є юридичною особою, зареєстрованою як суб’єкт підприємництва, або фізичною особою. Рішення про надання кредиту приймаються колегіально (кредитним комітетом (комісією) банку, філії) й оформляються протоколом. Кредитування здійснюється в межах параметрів, визначених політикою банку, які включають: пріоритетні напрями в кредитуванні; обсяги кредитів та структуру кредитного портфеля; граничні розміри кредиту на одного позичальника; методику оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальника; рівень процентної ставки тощо. Якщо частка кредитів у загальному обсязі робочих активів банку становить до 30%. Це означає, що банк проводить досить обережну кредитну політику і забезпечує свою прибутковість за рахунок менш ризикованих активних операцій. Але в цьому разі банк втрачає значний сегмент фінансового ринку. Таке співвідношення між кредитами і робочими активами більш бажане для новоствореного банку, який ще не має достатнього досвіду кредитної роботи . Кредити, які надаються суб’єктам господарської діяльності банками класифікуються за наступними базовими критеріями: ? за строками користування; ? за об'єктом кредитування; ? за кількістю кредиторів; ? за способами сплати процентів; ? за забезпеченням; ? за методами надання кредиту; ? за методами погашення; ? за рівнем прийнятності ризику; ? за категорією кредитного ризику; ? та інші. За строками користування кредити поділяються на короткострокові - до 1 року та довгострокові - більше 1 року. Короткострокові кредити надаються у разі тимчасових фінансових труднощів, які виникають у Позичальника у зв'язку з витратами виробництва та обігу, незабезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді тощо. Довгострокові кредити надаються на формування основних фондів, оплату обладнання, поточні витрати, фінансування капітальних вкладень, реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, нове будівництво, приватизацію та інше. За об'єктом кредитування кредити можуть спрямовуватися на поточну діяльність та на інвестиційну діяльність. Кредити на поточну діяльність – це кредити, спрямовані у сферу обігу, надаються Позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах для придбання поточних активів у разі розриву між часом надходження коштів та здійсненням витрат. В числі кредитів, наданих на поточну діяльність, можна окремо виділити: кредити на внутрішні торговельні операції - надаються для фінансування руху товарів між етапами купівлі (виготовлення) і їх наступного продажу, витрат на перевантаження товарів у дорозі та зберігання на складах (посередницькі операції); кредити на експортно-імпортні операції - надаються для здійснення операцій для експорту та імпорту товарів і послуг згідно з чинним законодавством. Кредити на інвестиційну діяльність – це кредити, спрямовані у сферу виробництва, надаються Позичальникам на задоволення тимчасової потреби в коштах, при здійснення ними інвестиційних вкладень. До них відносяться: кредити на будівництво або освоєння землі; кредити на купівлю рухомого та нерухомого майна (будівель, споруд, обладнання, землі та інше в т.ч. приватизацію); фінансовий лізинг; придбання нематеріальних активів, корпоративних і майнових прав, що випливають з авторського права, та інші інтелектуальні цінності; придбання технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих ("ноу-хау"); придбання права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права; придбання інших цінностей, випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології; кредити на прогресивні міжгалузеві структурні зрушення, реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат, фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил, розробку і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціального й екологічного становища. За кількістю кредиторів кредити поділяються на кредити, які надаються одним банком та консорціумні кредити, тобто кредити, які надаються одному Позичальнику двома або більше банками, що об’єдналися в консорціум з об’єднанням кредитних ресурсів . За способами сплати процентів кредити поділяються на кредити, проценти за якими можуть сплачуватися через визначені кредитним договором проміжки часу чи після
Контроль та управління ризиками в кредитній діяльності комерційного банку
ЗВІТ ПО БАНКУ ВТБ
Кредитна політика банку
ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
Стратегічне планування та управління в діяльності комерційного банку
Структура і функції Національного банку України НБУ
Банківський кредит
СУТЬ, БУДОВА І ФУНКЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА І СТВОРЕННЯ ДЕПОЗИТІВ
Аналіз банком кредитоспроможності позичальника
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА І СТВОРЕННЯ ДЕПОЗИТІВ
БАНКІВСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Банківські операції з векселями
БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ
ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ЯК СКЛАДОВА ГРОШОВО-КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ
ОСОБЛИВОСТІ ІПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ
ОЦІНКА ДІЯЛЬНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ
СУТЬ, БУДОВА І ФУНКЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ
Сучасне кредитування та забезпечення поверненості кредитів
Особливості формування та проблеми оптимізації структури власного капіталу банку
ПОКАЗНИКИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ І ЛІКВІДНОСТІ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
АНАЛІЗ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ
АНАЛІЗ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЮ БАНКУ
АНАЛІЗ, ОЦІНКА ТА СПОСОБИ ЗНИЖЕННЯ БАНКІВСЬКИХ РИЗИКІВ
БАНКІВСЬКА СИСТЕМА І СТВОРЕННЯ ДЕПОЗИТІВ
БАНКІВСЬКЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
БАНКІВСЬКІ ПОСЛУГИ ЇХ ВИДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗШИРЕННЯ
Банківські послуги та їх роль в розвитку комерційного банку
ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ
ІНВЕСТИЦІЙНЕ КРЕДИТУВАННЯ БАНКАМИ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
КОНТРОЛЬ ТА УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В КРЕДИТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ
Облік і аудит доходів і витрат та фінансових результатів комерційного банку
ОРГАНІЗАЦІЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ. ШЛЯХИ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ