Форма заказа работ временно не работает. Если вы хотите купить какую-то работу, тогда просто отправьте СМС на номер 0505603140 или 0673126507 с вашим e-mail и ID номером работы (или темой) .

На ваш e-mail вы получите варианты оплаты и, после её осуществления, работа будет отправленна вам в самые короткие строки.

Если возникнут вопросы, набирайте 0505603140 или 0673126507 (с 09:00-21:00)

Практика вирішення соціально-економічних проблем з допомогою спеціальної економічної зони та її використання в україні

Дисципліна:

Міжнародні економічні відносини

ID роботи:

2384

Вид роботи:

Курсова

План:

ВСТУП 3
Розділ 1. Поняття та функції спеціальних економічних зон 7
1.1. Світовий досвід діяльності СЕЗ 7
1.2. Загальна характеристика діяльності СЕЗ в Україні 10
Розділ 2. Аналіз вирішення соціально-економічних проблем з допомогою СЕЗ в Україні 13
2.1. Позитивні та негативні аспекти діяльності СЕЗ 13
2.2. Стратегічне управління розвитком підприємництва у межах СЕЗ та ТПР 22
Розділ 3. Перспективи діяльності СЕЗ в Україні 26
3.1. Особливості і принципи створення спеціальних економічних зон на території України. 26
3.2. Перспективи діяльності СЕЗ в Україні 28
ВИСНОВКИ 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34

Інтервал:

1,5

Ваше ім'я:
Ваш контактний телефон:
E-mail:

Тема та ID роботи:	Практика вирішення соціально-економічних проблем з допомогою спеціальної економічної зони та її використання в україні / 2384

Кількість сторінок:

35

Рік написання:

2008

Ціна:

за доплату ця робота може бути оперативно оновлена. Зв'яжіться із нами КОНТАКТИ

50 грн.

Для отримання паролю відкриття документа зробіть оплату будь-яким із нижче перерахованих способів і зателефонуйте нам

		Після оплати напішіть на адресу [email protected] і вкажіть ID роботи за яку ви перерахували кошти
Інші варіанти: 1) Переказ грошей із будь-якого відділення банку на розрахунковий рахунок; 2) переказ грошей на картку у будь-якому відділенні Приватбанку; 3) Переказ грошей через термінали «IBOX» - автомати миттєвої сплати у магазинах, супермаркетах і т.д.; 4) Оплата поповненням мобільного телефону або дивіться детально як отримати роботу за 10 хвилин!

У майже 15-річній історії системи СЕЗ та ТПР досягнуто як позитивні, так і негативні результати. Затверджено 768 інвестиційних проектів, загальна кошторисна вартість яких - 6,67 млрд. дол. США. Залучено інвестицій на 2,1 млрд. дол. США, а освоєно - на 9,8 млрд. дол. США, реалізовано товарів, робіт, послуг на 45,4 млрд. грн., й що дуже важливо - створено 52,1 тис. та збережено 85,5 тис. робочих місць.
Маємо успіхи і на регіональному рівні. Так, по СЕЗ “Закарпаття” створено 19 тис. робочих місць, перераховано до державного бюджету 144 млн. грн., обсяги товарів, робіт, послуг складають понад 50 % виробництва області в цілому, що для такого малого регіону є значним успіхом. Застосування таких зон в Донецькій області дозволило працевлаштувати біля 50 тис. шахтарів, звільнених з ліквідованих нерентабельних шахт. А створення СЕЗ “Славутич” взагалі дозволило вижити цілому місту після закриття сумнозвісної Чорнобильської АЕС.
Водночас через зони та спеціальні території відбувалася масштабна тінізація економіки, обсяги якої у цих зонах за словами Президента В.Ющенка складають 7 млрд. грн. За даними Держкомстату, обсяги використаних податкових пільг та перерахованих платежів до держбюджету за роки зон пільгового оподаткування становлять в цілому по Україні 733.4 млн. грн. і 266,5 млн. грн. відповідно, тобто обсяги цих пільг у 2,75 рази перевищують зазначені платежі. 80 відсотків усіх податкових та митних пільг, наданих зонам пільгового оподаткування, припадає саме на ТПР Донецької області.
На регіональному рівні масштаби такого збагачення настільки вражають, що потребують не лише коментарю, а, здається, й застосування Кримінального кодексу. Так, донецькі СЕЗ, створені для залучення інвестицій у вугільну промисловість, на 90 відсотків займалися імпортом дешевого м’яса. Якщо взяти до уваги ще й митний аспект, то за даними експертів такі фірми–пільговики Донецького регіону лише за рахунок несплати ввізного мита на окорока та четвертинку птиці отримали фантастичний навар до 11 млрд. грн. Цей бізнес вже наближується до рівня прибутковості офіційних секторів економіки, контрольованих всім відомими “крутими” українцями [20].
Уряд пішов революційним шляхом і здійснив “бюджетним” законом дуже серйозну зачистку відповідного законодавства, без чого неможлива успішна боротьба з тіньовою економікою.
У 10 законах про спеціальні економічні зони (“Порт Крим” Автономної Республіки Крим, “Азов” і “Донецьк” Донецької області, “Закарпаття” Закарпатської області, “Славутич” Київської області, “Курортполіс Трускавець” і “Яворів” Львівської області, “Миколаїв” Миколаївської області, “Порто-франко” і “Рені” Одеської області) виключені норми про всі без виключення податкові та митні пільги. Так само зроблено у 9 законах щодо територій пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності (Автономна Республіка Крим, Волинська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Луганська і Чернігівська області, м. Харків і м. Шостки Сумської області). У Прикінцевих положеннях закону про внесення змін до Державного бюджету на цей рік визнано такими, що втратили чинність, закони про внесення відповідних змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування щодо 10 з 11 СЕЗ-ів (чомусь це не торкнулося експериментальної економічної зони “Сиваш”) та 7 з 9 регіонів із спеціальним режимом інвестиційної діяльності (так само не згадано Закарпаття та м. Шостки Сумської області).
Внаслідок цього більшість СЕЗів та ТПРів перетворилися у фікцію, крім трьох вищезазначених. Існуючий базовий закон “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” став документом загального характеру і також не працюватиме. У цьому питанні Уряд продемонстрував свою послідовність та певну законнослухняність – виконав доручення парламенту щодо скасування спеціальних (вільних) економічних зон, технопарків та спеціальних режимів інвестиційної діяльності на ТПР-ах.
Оскільки ми маємо неоднозначні результати функціонування СЕЗ та ТПР, скасування зазначеним законом цих пільг може призвести до погіршення інвестиційного та підприємницького клімату, втрати довіри до нової демократичної влади з боку інвесторів і навіть до їх виходу з нашої економіки з виведенням своїх капіталів. На жаль, владою продемонстрована чергова нестабільність чинного законодавства і його залежність від політичної ситуації. І вже маємо першу реакцію європейських партнерів – керівник економічного відділу Посольства Польщі заявила про стурбованість діями уряду і запропонувала за прикладом її країни, де інвестори у таких зонах працюють біля 10 років, ліквідувати пільги лише злісним невиконавцям інвестиційних зобов’язань. Таку ж думку висловив і Перший віце-прем’єр-міністр України А.Кінах, який вважає за необхідне діяти не шляхом ампутації цих зон, територій, технопарків, а діяти виключно у рамках аналізу конкретних інвестиційних проектів [18].